Рішення № 18195198, 23.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

23.08.2011Справа №5002-2/3368-2011 за позовом Прокурора Роздольненського району (96200, смт Роздольне, вул. Леніна, 58)

в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 81, к. 610)

до Селянського (фермерського) господарства "Хоботови" (96236, Роздольненський район, с. Кукушкіне, вул. Шевченка, №13)

про стягнення 12 568,26 грн.

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Позивач - не зявився;

Відповідач ОСОБА_1 представник, рішення засновників від 14.2.2011 року №1 у справі;

За участю прокурора відділу прокуратури АР Крим Меренцова посвідчення №07247.

Обставини справи: Прокурор Роздольненського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Селянського (фермерського) господарства "Хоботови" про стягнення суми завданої шкоди у розмірі 12586грн26коп., з якої: 12000,00грн. сума боргу, 264грн98коп. сума пені, 252,00 грн. інфляційні втрати та 3% річних у сумі 51грн28коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між відділенням АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Селянським (фермерським) господарством "Хоботови" був укладений договір про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству від 23.4.2009 року №3, відповідно до умов якого відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств зобовязалось надати відповідачу кошти поворотної фінансової підтримки (допомоги) в розмірі 42 750 грн., а Селянське (фермерське) господарство "Хоботови" зобов'язувалось повернути кошти фінансової допомоги. Відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств виконало свої зобовязання по вищенаведеному договору, однак відповідач не повернув у повному обсязі надані йому кошти. Неналежне виконання відповідачем договірних зобовязань стало підставою для звернення прокурора Роздольненського району в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств із позовною заявою до суду.

Відповідач в судовому засіданні пояснив суду, що визнає позов, проте, здійснити розрахунки має можливість осінню після реалізації луку та сіна, що відображено в протоколі судового засідання.

Позивач у судове засідання не зявився, хоча про час там місце розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією із повідомленням.

Відповідно до абз.3,4,6 п. 3.6 Розяснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не зявлення відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд встановив:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України, однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі директора відділення АР Крим Тур К.С. та Селянським (фермерським) господарством "Хоботови" був укладений договір №3 від 23 квітня 2009 року про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, відповідно до якого Укрдержфонд в особі відділення АР Крим зобов'язується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству „Хоботови" в сумі 42750,00 грн., а фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним Договором строк (розділ 1 договору).

Умовами договору передбачено, що Укрдержфонд в особі відділення АР Крим має право вимагати від фермерського господарства повернення фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі відповідно до умов Договору (п. 3.1.1. Договору).

Відповідно п.3.4.3. Договору Фермерське господарство зобовязано повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі відділенню АР Крим Укрдержфонду згідно з встановленим графіком: до 23 квітня 2010 року в сумі 4 300,00 грн.; до 23 квітня 2011 року в сумі 12000,00грн.; до 23 квітня 2012 року в сумі 26450,00грн.

Виконуючи умови договору Укрдержфонд в особі відділення АР Крим надав відповідачу кошти фінансової підтримки у сумі 42750,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №120 від 27 квітня 2009 року.

Листами від 21.3.2011 року №53-01/41, від 28.4.2011 року №53-01/64 Селянське (фермерське) господарство "Хоботови" було повідомлено про необхідність повернути до державного бюджету кошти поворотної фінансової підтримки. Також про необхідність повернення коштів у сумі 12000,00грн. повідомлялось претензією від 23.5.2011 року№53-01/42.

В порушення умов вищевказаного договору та прийнятих на себе зобов'язань відповідач в строк до 23 квітня 2011 року не повернув до державного бюджету 12000,00грн., у зв'язку з чим сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 12000,00грн. Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт виконання зобовязань перед позивачем по сплаті 12000грн00коп. боргу. Крім того, відповідач в судовому засіданні визнав борг.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 12000грн00коп. боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення боргу, позивачем заявлені вимоги про стягнення 252грн00коп. втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції за період з 24.4.2011 року по 14.6.2011 р., та 51грн28коп. річних від простроченої суми за період з 24.04.2011 року по 14.6.2011 рік, які підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом.

Також позивачем заявлена вимоги про стягнення 264грн98коп. пені за період з 24.4.2011 року по 14.6.2011 рік.

Як вже зазначалося, зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України. (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони також в договорі передбачили відповідальність відповідача за порушення строків оплати. Відповідно п. 5.2 договору за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує відділенню АР Крим Укрдержфонду пеню за кожен день неповернення коштів, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення: з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати повного повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) включно.

Виходячи з вищевказаного, позовні вимоги щодо стягнення 264грн98коп. пені за період з 24.4.2011 року по 14.6.2011 рік., нарахованої з врахуванням вимог укладеного між сторонами договору, ст..3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР та п. 6 ст.232 Господарського кодексу України, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на відповідача.

В засіданні суду оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений та підписаний 29.8.2011р.

Керуючись ст.ст. 49,75,82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Хоботови" (96236, Роздольненський район, с. Кукушкіне, вул. Шевченка, №13, р/р260023015256 в ВАТ «Державний Ощадний банк» Філія-Роздольненське відділення №4571 Код ЄДРПОУ 30119646 МФО384168) на користь відділення АР Крим Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 81, к. 610; р/р37124012000822 в ГУ ДКУ в АР Крим код ЄДРПОУ 22236140 МФО 824026) 12000,00грн. основного боргу, суму інфляції у розмірі 252,00грн., 3% річних у сумі 51грн28коп., пені у сумі 264грн98коп.

3.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Хоботови" (96236, Роздольненський район, с. Кукушкіне, вул. Шевченка, №13, р/р260023015256 в ВАТ «Державний Ощадний банк» Філія-Роздольненське відділення №4571 Код ЄДРПОУ 30119646 МФО384168) удоход державного бюджету України (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200 в банке получателя: ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь отримувач: Держбюджет м.Сімферополь) 125грн68коп. держмита.

4.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Хоботови" (96236, Роздольненський район, с. Кукушкіне, вул. Шевченка, №13, р/р260023015256 в ВАТ «Державний Ощадний банк» Філія-Роздольненське відділення №4571 Код ЄДРПОУ 30119646 МФО384168) удоход державного бюджету України (р/р 31214264700002; у банку одержувача: ГУ ГКУ в АРК м.Сімферополь; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22050003 одержувач: Держбюджет м.Сімферополь)236,00грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримТолпиго В.І.