Рішення № 18195161, 15.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 215

РІШЕННЯ

Іменем України

15.08.2011Справа №5002-25/3187-2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фітосовхоз «Радуга», Сімферопольський район, с. Лікарствене.

до відповідача Державної організації «Науково-дослідна станція лікарняних рослин», Сімферопольський район, с. Лікарствене.

про стягнення 289317,16 грн.

Суддя Копилова О.Ю.

представники:

від позивача ОСОБА_1., представник, довіреність б/н від 03.08.2011 р.

від відповідача ОСОБА_2., представник, довіреність № 7 від 10.08.2011 р.; ОСОБА_3, представник, довіреність № 6 від 10.08.2011 р.

Обставини справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фітосовхоз «Радуга» звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача Державної організації «Науково-дослідна станція лікарняних рослин» та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання послуг від 01.04.2011р. у розмірі 282260,66 грн. та пені у розмірі 7056,50 грн., всього у розмірі 289317,16 грн. Також позивач просить суд накласти арешт на розрахункові рахунки і майно Державної організації «Науково-дослідна станція лікарняних рослин» в межах суми заявлених позовних вимог.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні, також позивач відмовився від заявленого клопотання про накладення арешту на майно та розрахункові рахунки Державної організації «Науково-дослідна станція лікарняних рослин».

Відмову позивача від заявленого клопотання про накладення арешту на майно та розрахункові рахунки Державної організації «Науково-дослідна станція лікарняних рослин» прийнято судом.

Відповідач у судовому зсіданні визнав позовні вимоги у повному обсязі у загальному розмірі 289317,16 грн.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

встановив:

01 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фітосовхоз «Радуга» та Державною організацією «Науково-дослідна станція лікарняних рослин» був укладений договір про надання послуг № 1 (далі Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору, Замовник доручає, а Виконавець зобовязується надати Замовнику комплекс агротехнологічних робіт по вирощуванню шалфея лікарського і обробки парою, а Замовник зобовязується прийняти роботи і оплатити в порядку, в строки та на умовах, встановлених даним договором.

Згідно пунктів 3.1, 3.2 договору ціна робіт по договору зазначається в Додатку № 1, підписаному представниками обох сторін і є невідємною частиною даного договору. Загальна сума договору складає 282260,66 грн., в тому числі 20% ПДВ 47043,44 грн. Сплаті підлягають лише фактично виконані роботи. Оплата проводиться двома частинами в наступні строки: не пізніше 3 банківських днів з моменту підписання даного договору до дати початку виконання робіт виходячи із обсягу робіт, передбаченого Заявкою шляхом перерахування 50% передоплати на розрахунковий рахунок Виконавця. Остаточний рахунок не пізніше 3 банківських днів після прийняття робіт.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що послуги вважаються прийнятими з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до акту приймання передачі робіт № 1 від 31 травня 2011р., що підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками, Виконавець виконав, а Замовник прийняв зазначений обсяг робіт у відповідності з договором про надання послуг № 1 від 01.04.2011 р. у встановлені строки і в повному обсязі. (а.с. 9).

В пункті 3 вказаного акту прийому-передачі робіт № 1 від 31 травня 2011р. встановлено, що у звязку з невиконанням умов 50% передоплати, що підлягає перерахуванню на розрахунковий рахунок Замовника до дати початку виконання робіт, остаточний розрахунок необхідно провести у розмірі 100% вартості робіт до договору в сумі 282260,66 грн.

Відповідно до п. 7.1 договору, визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання повноважними представниками обох сторін і діє до 01 червня 2011 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення договору.

04.07.2011 р. за вих. № 594 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фітосовхоз «Радуга» направило на адресу Державної організації «Науково-дослідна станція лікарняних рослин» вимогу про сплату суми заборгованості у розмірі 282260,66 грн. за надані послуги.

Проте вказана вимога позивача була залишена без відповіді та відповідного реагування з боку відповідача.

Таким чином відповідач свої зобовязання по сплаті за надані послуги по договору № 1 від 01.04.2011 р. не виконав, заборгованість Державної організації «Науково-дослідна станція лікарняних рослин» станом на день розгляду справи становить 282260,66 грн., що підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків за період з 02.08.2011 р. по 15.08.2011 р. (а.с. 12).

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 282260,66 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 7056,50 грн.

Відповідно до п. 4.3 договору у разі прострочення оплати Замовник сплачує Виконавцю за кожний день прострочення неустойку у розмірі 0,05% від суми простроченого платежу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд погоджується з розрахунком пені, зробленим позивачем, з урахуванням приписів Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, визнані відповідачем у повному обсязі та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 17 серпня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Державної організації «Науково-дослідна станція лікарняних рослин» (97557, АР Крим, Сімферопольський район, с. Лікарствене, вул. Агачелевський спуск, буд. 4, код ЄДРПОУ 00482281, р/р 26005301106701 в ФАБ «Пивденний» м. Сімферополь, МФО 384652) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фітосовхоз «Радуга» (97557, Сімферопольський район, с. Лікарствене, вул. Центральна, буд. 1а, код ЄДРПОУ 32417929, р/р 26009301055201 в філії Акціонерного банку «Пивденний» м. Сімферополь, МФО 384652) 282260,66 грн. заборгованості, 7056,50 грн. пені; 2893,17 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКопилова О.Ю.