Постанова № 18194867, 08.09.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2011 р. Справа № 5019/1075/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Щепанська Г.А.

суддя Савченко Г.І. , суддя Василишин А.Р. при секретарі судового засідання Басюк Р.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., представник за довіреністю №17 від 07.09.11р.

відповідача - ОСОБА_2., представник за довіреністю від 3.12.2010р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива", м. Дубно, Рівненська область

на рішення господарського суду Рівненської області від 15.06.11 р.

у справі № 5019/1075/11(суддя Крейбух О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива", м. Дубно, Рівненська область

про стягнення в сумі 157 447 грн. 43 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 15.06.2011р. у справі №5019/1075/11 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива", м. Дубно, Рівненська область.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д" основний борг у сумі 109436 грн. 40 коп., втрати від інфляційних процесів у сумі 37736 грн. 96 коп., 3 % річних у сумі 10274 грн. 07 коп., державне мито за подання позовної заяви у сумі 1574 грн. 47 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішення, відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива", м. Дубно, Рівненська область звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 15.06.2011р. у справі №5019/1075/11 в частині стягнення втрат від інфляційних процесів в сумі 37 736,96 грн., та 3% річних в сумі 10 274,07 грн., 1 574,47 грн.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач, зокрема зазначає, що рішення господарського суду Рівненської області від 15.06.2011р. прийняте з порушенням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи. Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивач зобов'язувався виконати роботи за договором до 01.06.2008р. У відповідності із п.3.2. договору розрахунки проводяться протягом семи банківських днів з моменту підписання актів здачі-приймання робіт. Однак, дата підписання даних актів на них відсутня, відповідно прострочення в оплаті виконяння робіт немає, а відтак безпідставним є стягнення втрат від інфляційних процесів та 3% річних.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 16 січня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д" (надалі - підрядник, позивач, ТОВ "Техносоюз-Д") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива" (надалі - замовник, відповідач ТОВ "СП "Нива") було укладено договір № 08/01 (надалі - Договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик виконати демонтажні та монтажні роботи вапняково-випалювальної печі по збільшенню її продуктивності згідно Додатку № 1. (а.с. 8-10).

Відповідно до п.3.1, 3.2 Договору приймання виконаних робіт проводиться на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт з зазначенням їх об'єму та якості. Розрахунки по даному Договору проводяться протягом 7-ми банківських днів з моменту підписання Актів здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно з п.4.1.1 Договору термін виконання робіт - до 01 червня 2008 року при умові виконання замовником п.5.2.1 даного договору.

Замовник зобов'язаний прийняти за актом належно виконану роботу підрядником відповідно до умов даного договору (п.5.2.1 Договору).

Відповідно до умов Договору, позивачем було виконано підрядні роботи на загальну суму 349436,40 грн., що підтверджується актами виконаних робіт:

№ 1 на суму 92637,60 грн.;

№ 2 на суму 111181,20 грн.;

№ 3 на суму 105076,80 грн.;

№ 4 на суму 40540,80 грн. (а.с. 12-19).

Відповідач оплату поставленого товару здійснив частково у сумі 240000,00 грн., а саме:

25.02.2008р. у сумі 50000,00 грн. по платіжному дорученню № 4395;

22.05.2008р. у сумі 50000,00 грн. по платіжному дорученню № 5556;

14.08.2008р. у сумі 40000,00 грн. по платіжному дорученню № 6538;

10.09.2008р. у сумі 50000,00 грн. по платіжному дорученню № 6858;

15.09.2008р. у сумі 50000,00 грн. по платіжному дорученню № 6891.

Сума основного боргу становить 109436,40 грн.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про те, позовні вимоги про стягнення 109436,40 грн. основного боргу є обгрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі;вимога в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 37736,96 грн. за період з червня 2008 року по березень 2011 року та 3 % річних у сумі 10274,07 грн. є теж вмотивованою і підлягає задоволенню за обгрунтованим розрахунком позивача.

Судова колегія частково погоджується з висновком місцевого суду зважаючи на наступне.

Приписами ч.1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою правовідносини, які виникли між ТОВ "Техносоюз-Д" та ТОВ "СП "Нива" є правовідносини з договору підряду, які регулюються ст.837-864 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Зі змісту заяви щодо позовних вимог від 24.05.11р. вбачається, що заборгованість перед позивачем в сумі основного боргу 109436,40 грн. виникла у зв'язку з частковою оплатою виконаних підрядних робіт відповідно до Договору підряду №08/01. На підтвердження виконання позивачем вказаних підрядних робіт останнім надано до справи акти приймання виконаних робіт на загальну суму 349436,40 грн. (а.с. 12 -19).

В якості доказів проведення часткових розрахунків позивачем надано платіжні вимоги доручення на загальну суму 240 000,00 грн.

Крім того, у відзиві на позовну заяву, відповідач не заперечує щодо наявності основного боргу в сумі 109 436,40 грн.(а.с. 30).

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач свої зобовязання щодо передання товару виконав, а відповідач свої зобовязання щодо повної оплати не здійснив, доказів сплати не надав.

Таким чином, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що станом на час розгляду справи неоплаченими залишились виконані позивачем роботи на суму 109436,40 грн. по актах приймання виконаних підрядних робіт.

Твердження скаржника про те, що відсутність підписів на актів здачі-приймання робіт за Договором підряду свідчить про відсутність прострочення в оплаті виконяння робіт, а відтак безпідставним є стягнення втрат від інфляційних процесів та 3% річних, не береться до уваги колегією суддів з огляду на наступне.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У зв'язку з не проведенням відповідачем повного розрахунку з виконання робіт, з метою досудового врегулювання господарських спорів, позивач надіслав відповідачу претензію №200 від 03.11.2010р. з вимогою сплатити існуючу заборгованість (а.с. 24).

Вказана претензія відправлена факсовим повідомлення та на електронну адресу ТзОВ СГП "Нива" 03.11.2010р., що не заперечується відповідачем.

З усних пояснення позивача та з наявних матеріалів справи вбачається, що відповіді на претензію від відповідача не надходило та остаточного розрахунку по заборгованості відповідач не провів.

Пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Крім того, ч.2 ст. 625 ЦК України сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Виходячи із наведених норм та встановлених судом першої інстанції обставин із чим погоджується суд апеляційної інстанції, судом задоволено позовні вимоги в частині стягнення суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Однак, суд першої інстанції прийшов до висновку, що розрахунки за Договором повинні були проведені протягом 7 днів з моменту підписання актів виконаних робіт. Оскільки, акти не містять дати їх підписання, то розрахунки повинні були проведені позивачем протягом 7-ми днів після закінчення робіт, тобто до 07.06.2011р., а відтак позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, згідно розрахунку позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів не погоджується з розрахунком наданим позивачем та перевіреним судом першої інстанції щодо стягнення суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних з огляду на наступне.

З поданого позивачем розрахунку суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних вбачається, що втрати від інфляційних процесів за період з 07.06.08р. по 01.04.11р. складають 37736,96 грн. та 3% з простроченої суми за період з 07.06.08р. по 01.04.11р. складають 10274,07 грн. (а.с. 4).

Нормою ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 4.1.1. Договору термін виконання робіт встановлений 01.06.2008р. при умові прийняття за актом належно виконану роботу.

Розрахунки по даному Договору проводяться протягом семи банківських днів з моменту з моменту підписання Актів здачі-приймання виконаних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що дата підписання актів здачі-приймання робіт відсутня.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (ч.2 ст. 530 ЦК України).

Як зазначалося раніше, претензія №200 від 03.11.2010р. з вимогою сплатити існуючу заборгованість була надіслана відповідачу 3.11.10р.

З огляду на вищезазначене, судова колегія прийшла до висновку, що розрахунок суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних слід проводити за період з листопада 2010р. по березень 2011р.

Розрахунок суми боргу з врахуванням індексу інфляції:

- за листопад 2010р. - 100,3 - 328,3 грн.

- за грудень 2010р. - 100,8 - 875,49 грн.

- за січень 2011р. - 101,0 - 1093,96 грн.

- за лютий 2011р. - 100,9 - 984,92 грн.

- за березень 2011р. - 101,4 - 1532,10 грн.

Всього сума боргу з врахуванням індексу інфляції складає - 4 814, 77 грн.

Розрахунок суми заборгованості з врахуванням 3% річних:

- за листопад 2010р. - 269,84 грн.

- за грудень 2010р. - 278,83 грн.

- за січень 2011р. - 278,83 грн.

- за лютий 2011р. - 251,85 грн.

- за березень 2011р. - 278, 83 грн.

Всього сума заборгованості з врахуванням 3 % - 1 358,18 грн.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів частково погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає за необхідне змінити рішення в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та судових витрат.

Керуючись ст. ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТзОВ "Сільськогосподарське підприємство "Нива", м. Дубно, Рівненська область задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 15.06.2011року змінити в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та судових витрат.

3. Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива", м. Дубно, Рівненська область (ідентифікаційний код 32404621) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д", м. Київ (ідентифікаційний код 35141880) 109 436, 40 грн. боргу, 4 814, 77 грн. інфляційних втрат, 1 358,18 грн. - 3% річних, 1 156, 09 грн. витрат з оплати державного мита, 173,28 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити."

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техносоюз-Д", м. Київ (ідентифікаційний код 35141880) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Нива", м. Дубно, Рівненська область (ідентифікаційний код 32404621) 63,79 грн. витрат за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Рівненської області.

6. Справу №5019/1075/11 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Щепанська Г.А.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Василишин А.Р.

01-12/12252/11