Постанова № 18194681, 13.09.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" вересня 2011 р.Справа № 5/17-2778-2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.

при секретарі судового засідання: Риковій О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: ОСОБА_1 за дорученням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ІДЕАЛ”

на ухвалу господарського суду Одеської області

від 27 липня 2011 року

у справі № 5/17-2778-2011

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ІДЕАЛ”

про стягнення 1.127.067 грн. 78 коп.

ВСТАНОВИВ:

13.07.2011 р. фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ІДЕАЛ” (далі відповідач) про стягнення грошових коштів посилаючись на те, що відповідач не виконує свої зобовязання за укладеним між сторонами у справі договором оренди нежилого приміщення від 27.09.2008 р. щодо сплати орендної плати, внаслідок чого має борг по її оплаті в сумі 1.116.235 грн. 17 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й збитки від інфляції та 3% річних, а всього 1.127.067 грн. 78 коп. Крім того, відповідач зобовязаний відшкодувати позивачеві понесені судові витрати по справі: 11270 грн. 68 коп. на сплату держмита та 120 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Одночасно, позивачем заявлено клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахунковий банківський рахунок ТОВ „Ідеал” та заборони останньому вчиняти будь-які дії відносно майна, яке перебуває в орендованому приміщенні за адресою : м. Одеса, вул. Пересипська, 2 буд. 21 та накладення арешту на це майно.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.07.2011 р. (суддя Погребна К.Ф.) частково задоволена заява позивача про застосування заходів до забезпечення позову та накладений арешт на розрахунковий банківський рахунок ТОВ „Ідеал” (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 259826, Акціонерний банк „Південний” р/р 26006310831201, МФО 328209, ЄДРПОУ 22485446, адреса: 65014 Одеська область, м. Одеса вул. Канатна, 6) в межах заявленої до стягнення суми в розмірі 1.127.067 грн. 78 коп. та можливих судових витрат до розгляду господарським судом спору, який виник між сторонами у справі № 5/17-2778-2011.

Ухвала мотивована тим, що на підставі ст. ст. 66, 67 ГПК України сторона має право звернутися до господарського суду із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду та позов, зокрема, забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.

Приймаючи до уваги значну суму заявлених позовних вимог, нездійснення погашення спірної суми заборгованості відповідачем у добровільному порядку та наявності загрози порушення інтересів позивача у випадку неможливості виконання рішення по даній справі в разі задоволення позову, а також ті обставини, що забезпечення позову застосовується як гарантія виконання судового рішення у разі задоволення позову, місцевий суд дійшов висновку щодо наявності підстав, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі та необхідності вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти на розрахунковому рахунку відповідача, в межах заявленої до стягнення суми.

Клопотання позивача в частині заборони відповідачу вчиняти будь-які дії відносно майна, яке перебуває в орендованому приміщенні за адресою : м. Одеса, вул. Пересипська, 2 буд. 21 та накладення арешту на це майно залишено судом першої інстанції без задоволення у звязку з його безпідставністю, так як заявником не доведено, що користування цим майном відповідачем тягне за собою його відчуження або знищення чи зменшення його цінності.

В апеляційній скарзі відповідач просить ухвалу місцевого суду скасувати, оскільки вона не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалена з порушеннями норм матеріального і процесуального права та стягнути з позивача на свою користь 1375 грн. понесених судових витрат на сплату держмита за подану апеляційну скаргу на оскаржену судову ухвалу. В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Позивач у судове засідання не зявився, хоча повідомлявся належним чином про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується штампом канцелярії апеляційного суду на зворотній стороні ухвали про призначення справи до розгляду, відправленої йому рекомендаційною кореспонденцією та випискою з реєстру поштових про це відправлень. Про причини своєї неявки позивач суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав, у звязку з чим колегія суддів, враховуючи вищевказані обставини та скорочений 15-денний строк перегляду в апеляційному порядку судових ухвал місцевих судів, прийняла рішення про розгляд справи за відсутністю позивача.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обґрунтована і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. При цьому, за змістом вказаної норми, забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Інших підстав для застосування названих заходів закон не передбачає. Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений у ст. 67 ГПК України. Зокрема, до заходів забезпечення позову, що застосовуються господарськими судами, відноситься і накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, заборона останньому та іншим особам вчиняти певні, що стосуються предмету спору.

Вимогами ст. 66 ГПК України передбачена необхідність обґрунтування забезпечення позову, яке полягає у доказуванні обставин, з якими повязано вирішення питання про забезпечення позову. При цьому, тягар доказування викладених у заяві обставин покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. При поданні заяви про забезпечення позову заявник насамперед повинен обґрунтувати причини звернення до суду із такою заявою відповідними обставинами, які підтверджують необхідність вжиття засобів забезпечення та довести адекватність засобів забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи в заяві про застосування заходів до забезпечення позову позивач послався на те, що відповідач планує звільнити орендовані приміщення шляхом перевезення свого майна, яке знаходиться в орендованому приміщенні, та звільнити поточні рахунки шляхом переведення усіх коштів на інші рахунки для уникнення сплати заборгованості.

Але, всі ці доводи позивача носять характер припущення та не підтверджені належними і допустимими доказами у справі, у звязку з чим клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову не може бути задоволено в цілому, так як не ґрунтується на матеріалах справи та відповідних доказах про те, що майно або грошові кошти відповідача можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю, а також того, що незастосування заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

На вищенаведене місцевий суд увагу не звернув, а тому безпідставно частково задовольнив заяву позивача та наклав арешт на розрахунковий банківський рахунок ТОВ „Ідеал” в межах заявленої до стягнення суми та можливих судових витрат, у звязку з чим оскаржена ухвала підлягає скасуванню, а заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову від 13.07.2011 р. задоволена бути не може.

Відповідно до ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” апеляційні скарги на ухвали місцевих господарських судів державним митом не оплачуються.

З меморіального ордеру № 8918 від 05.08.2011 р. вбачається, що скаржник апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Одеської області від 27.07.2011 р. у справі № 5/17-2778-2011 оплатив держмитом в сумі 1375 грн., у звязку з чим колегія суддів вважає за необхідне видати ТОВ „ІДЕАЛ” довідку про повернення з державного бюджету України зайве сплаченого державного мита в зазначеній сумі.

Керуючись ст. ст. 99, 101106 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ІДЕАЛ” задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 27 липня 2011 року у справі № 5/17-2778-2011 скасувати.

Заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 від 13.07.2011 р. про вжиття заходів до забезпечення позову залишити без задоволення.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю „ІДЕАЛ” довідку на повернення з Державного бюджету України зайве сплаченого за меморіальним ордером № 8918 від 05.08.2011 р. державного мита на суму 1375 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: В.В.Шевченко

Суддя: В.В.Бєляновський

Суддя: М.А.Мирошниченко