Постанова № 18194171, 07.09.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2011 № 11/401

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Смірнової Л.Г.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 04.01.2011;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №б/н від 02.03.2010;

Розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Вікторія-Трансгаз”

на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2011

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2010

у справі № 11/401 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл”

до Дочірнього підприємства „Вікторія-Трансгаз”

про стягнення 5579886,92 грн.

Суть спору та апеляційної скарги:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл” (даліпозивач) до Дочірнього підприємства „Вікторія-Трансгаз” (далі відповідач) про стягнення 5437077,52 грн., з яких 4880680 грн. - сума основного боргу за передані за договором купівлі - продажу цінних паперів № вК-060-06 від 15.05.2006 цінні папери, 126897,68 грн. - сума збитків від інфляції, а 142809,40 грн. - сума 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем свого обов'язку по оплаті переданих йому позивачем за умовами договору купівлі - продажу цінних паперів № вК-060-06 від 15.05.2006.

В процесі розгляду справи представником позивача було подано заяву про зміну підстав позову та зменшення розміру позовних вимог, з урахуванням якої позов заявлено про стягнення 4880680 грн. на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2010 у задоволенні позову було відмовлено повністю.

Відмовляючи в позові, місцевий господарський суд виходив з того, що вказаний договір купівлі-продажу цінних паперів №вК-060-06 від 15.05.2006 було визнано недійсним з моменту укладення Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2010 по справі №54/284 за позовом Дочірнього підприємства „Вікторія-Трансгаз” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл”, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансист”, про визнання договору недійсним. Зазначене судове рішення набрало законної сили

26.07.2010 Постановою Вищого господарського суду постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2010 у справі № 54/284 було скасовано.

26.08.2010 Товариством з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл" було надіслано заяву про перегляд рішення від 23.06.2010 за нововиявленими обставинами, у якій позивач просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2010 та прийняти нове рішення про стягнення з відповідача суму боргу за договором купівлі-продажу цінних паперів №вК-060-06 від 15.05.2006.

За результатами перегляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл” про перегляд рішення суду від 23.06.2010 по справі № 11/401 за нововиявленими обставинами, рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2011 у справі №11/401 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл” про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2010, прийнято нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл” задоволено повністю, стягнуто з Дочірнього підприємства „Вікторія-Трансгаз” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл” грошові кошти у розмірі 4880680,00 грн., державне мито в розмірі 25500,00 грн. сплачене при поданні позовної заяви, державне мито в розмірі 12750,00грн. сплачене за перегляд рішення за нововиявленими обставинами, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду, Дочірнє підприємство „Вікторія-Трансгаз” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2011 у справі №11/401 скасувати та прийняти нове, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл” у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2011 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Вікторія-Трансгаз” прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 13.07.2011.

У судове засідання 13.07.2011 представники відповідача не зявились.

На підставі вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судове засідання було відкладено на 25.07.2011.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2011, у звязку з перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці, змінено склад судової колегії: головуючий суддя Смірнова Л.Г., судді Тищенко О.В., Іваненко Я.Л.

Через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі, у яких останній заперечив доводи, викладені в апеляційній скарзі.

В судове засідання 25.07.2011 зявились представники позивача та відповідача, витребуваних судом документів не надали.

31.08.2011 від позивача надійшли додаткові письмові пояснення.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2011 у звязку з зайнятістю судді Іваненко Я.Л. в розгляді інших справ, розгляд апеляційної скарги у даній справі було доручено колегії у складі: головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Тищенко О.В., Чорна Л.В.

В судове засідання з'явилися представник позивач та представник відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечив, просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали, заслухавши представників учасників судового процесу, Київський апеляційний господарський суд:

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 4880680 грн. за передані за договором купівлі - продажу цінних паперів № вК-060-06 від 15.05.2010 (далі - Договір), але неоплачені векселі:

-№3205642236, емітент (векселедавець) - Товариство з обмеженою відповідальністю „Вольний вітер", код ЄДРПОУ - 33155729, сума векселя - 272226,00 грн., ціна векселя - 272226,00грн., дата місце складання векселя 20.01.2006, м. Київ, строк платежу - за пред'явленням; -№3205642237 емітент (векселедавець) - Товариство з обмеженою відповідальністю „Вольний вітер", код ЄДРПОУ - 33155729, сума векселя - 272227,00 грн., ціна векселя - 272227,00грн., дата місце складання векселя 20.01.2006, м. Київ, строк платежу - за пред'явленням; - №3205642238 емітент (векселедавець) - Товариство з обмеженою відповідальністю „Вольний вітер", код ЄДРПОУ - 33155729, сума векселя - 272227,00 грн., ціна векселя - 272227,00 грн., дата і місце складання векселя 20.01.2006, м. Київ, строк платежу - за пред'явленням;

- №320917012090 емітент (векселедавець) - Товариство з обмеженою відповідальністю „СЕЛЛ", код ЄДРПОУ - 32657457, сума векселя - 4064000,00 грн., ціна векселя - 4064000,00 грн., дата місце складання векселя 15.05.2006, м. Київ, строк платежу - 15.05.2011.

Як було зазначено вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2010 у задоволенні позову було відмовлено повністю. Судове рішення набрало законної сили.

Відмовляючи, місцевий господарський суд виходив з того, що вказаний договір купівлі-продажу цінних паперів №вК-060-06 від 15.05.2006 було визнано недійсним з моменту укладення постановою Київського апеляційного господарського суд від 19.04.2010 по справі №54/284 за позовом Дочірнього підприємства „Вікторія-Трансгаз” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл”, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансист”, про визнання договору недійсним. Зазначене судове рішення набрало законної сили.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл" подало заяву про перегляд рішення від 23.06.2010 за нововиявленими обставинами згідно з якою заявлені вимоги про скасування рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2010 та прийняття нового рішення про стягнення з відповідача суму боргу за договором купівлі-продажу цінних паперів №вК-060-06 від 15.05.2006.

Перегляд рішень, ухвал, постанов господарського суду за нововиявленими обставинами регулюється розділом ХІІІ ГПК України.

Статтею 112 ГПК України передбачено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Отже, нововиявлена обставина це: юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду: юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику перегляду судами у звязку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили» від 27.02.1981 № 1 як нововиявлені можуть розглядатись обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Пунктами 1, 1.2 Розяснень Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами”, №04-5/563 від 21.05.2002 передбачено, що необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені. Так, підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами може бути скасування рішення, яке було обовязковим для господарського суду щодо фактів або нових подій і покладені ним в основу судового рішення.

Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові. Якщо нововиявлена обставина пов'язана з вироком чи рішенням суду, днем виникнення такої обставини вважається день набрання законної сили вироком чи рішенням суду, які покладено в основу відповідного судового акта, або день коли заявникові стало чи повинно було стати відомо про набрання сили вироком чи рішенням.

Зі змісту розділу ХІІІ ГПК України вбачається, що прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обовязкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Аналогічна правова позиція викладена в пункті 3.6. розяснень президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04-5/563.

Підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл” із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення стало скасування постанови Київського апеляційного господарського суд від 19.04.2010 по справі №54/284.

Господарський суд міста Києва у рішенні від 23.06.2010 по справі № 11/401 вказав, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2010 у справі № 54/284, яка набрала законної сили, договір купівлі-продажу цінних паперів, що є предметом розгляду по справі №11/401, визнано недійсним. Також вказаною постановою встановлений той факт, що Дочірнє підприємство „Вікторія-Трансгаз” незважаючи на підписання сторонами договору купівлі-продажу цінних паперів №вК-060-06 від 15.05.200б та Акту прийому-передачі цінних паперів 15.05.2006 до вказаного договору, ніколи не одержувало від Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл” та Товариствоа з обмеженою відповідальністю „Фінансист” цінні папери, вказані у Договорі. Цей факт на підставі частини 2 статті 35 ГПК України не потребує доведення при розгляді справи №11/401.

Таким чином, в основу рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2010 по справі № 11/401 було покладено той факт, що спірні векселі не були передані позивачем відповідачу і не були оплачені.

15.05.2006 між Дочірнім підприємством „Вікторія-Трансгаз” і Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансист”, яке діяло від імені та за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл”, було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № вК-060-06, згідно з яким позивач, як продавець, з посередництвом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансист” зобов'язався передати у власність відповідачу, а відповідач, як покупець, зобов'язався прийняти і оплатити нижчеперелічені цінні папери, визначені у пункті 1.2. Договору, а саме - прості векселі українських емітентів:

- №3205642236, емітент (векселедавець) - Товариство з обмеженою відповідальністю „Вольний вітер", код ЄДРПОУ - 33155729, сума векселя - 272226,00 грн., ціна векселя - 272226,00грн., дата місце складання векселя 20.01.2006, м. Київ, строк платежу - за пред'явленням; -№3205642237, емітент (векселедавець) - Товариство з обмеженою відповідальністю „Вольний вітер", код ЄДРПОУ - 33155729, сума векселя - 272227,00 грн., ціна векселя - 272227,00грн., дата місце складання векселя 20.01.2006, м. Київ, строк платежу - за пред'явленням; - №3205642238, емітент (векселедавець) - Товариство з обмеженою відповідальністю „Вольний вітер", код ЄДРПОУ - 33155729, сума векселя - 272227,00 грн., ціна векселя - 272227,00 грн., дата і місце складання векселя 20.01.2006, м. Київ, строк платежу - за пред'явленням;

- №320917012090, емітент (векселедавець) - Товариство з обмеженою відповідальністю „СЕЛЛ", код ЄДРПОУ - 32657457, сума векселя - 4064000,00 грн., ціна векселя - 4064000,00 грн., дата і місце складання векселя 15.05.2006, м. Київ, строк платежу - 15.05.2011.

Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу цінних паперів №вК-060-06 від 15.05.2006 підписаний з боку Дочірнього підприємства „Вікторія-Трансгаз” директором підприємства та скріплений печаткою.

Відповідно до пункту 2.1. Договору купівлі продажу цінних паперів №вК-060-06 від 15.05.2006, продавець зобов'язався передати покупцеві векселі протягом двох робочих днів з моменту підписання договору. Передача векселів супроводжується оформленням акту прийому-передачі цінних паперів, який підписується уповноваженими представниками продавця та покупця.

15.05.2006 сторонами було підписано акт прийому-передачі цінних паперів за договором купівлі-продажу цінних паперів №вК-060-06, згідно з яким позивач передав, а відповідач прийняв вищезазначені чотири векселі загальною номінальною вартістю 4880680,00грн.

Акт прийому-передачі цінних паперів від 15.05.2006 до Договору купівлі-продажу цінних паперів № вК-060-06 від 15.05.2006 підписаний з боку Дочірнього підприємства „Вікторія-Трансгаз” директором підприємства та скріплений печаткою.

Таким чином, позивач повністю виконав свої зобов'язання перед відповідачем. Однак, відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати вартості векселів не виконав, чим заборгував перед позивачем, як продавцем цінних паперів, отриманих за договором і на підставі акту прийому-передачі цінних паперів від 15.05.2006.

Згідно з постановою Вищого господарського суду України від 26.07.2010 №54/284 15.05.2006 сторонами було підписано акт прийому-передачі цінних паперів до оспорюваного договору, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл” передало, а Дочірнє підприємство „Вікторія-Трансгаз” прийняло вищезазначені векселі загальною номінальною вартістю 4880680,00 грн., тобто, відповідач повністю виконав власні зобов'язання перед позивачем і в подальшому позивач розпорядився векселем №320917012090, відчуживши його Товариству з обмеженою відповідальністю „Вольний Вітер” за договором купівлі-продажу цінних паперів №вК-061-16 від 16.05.2006, яке, в свою чергу, за договором купівлі-продажу цінних паперів № вК-116-06 від 28.09.2006 відчужило вказаний вексель Товариству з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл”.

Отже, обставина щодо встановлення судом факту передачі векселів від Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл” до Дочірнього підприємства „Вікторія-Трансгаз” впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену Господарським судом міста Києва при розгляді справи № 11/401.

Крім того, на момент винесення Господарським судом міста Києва рішення від 23.06.2010 по справі № 11/401 позивачу не було відомо, і не могло бути відомо, що судом касаційної інстанції буде скасовано постанову апеляційної інстанції і спростовано факти, покладені в основу вказаного рішення суду першої інстанції. Отже, ці обставини є нововиявленими в розумінні положень статті 112 ГПК України.

Відповідно до частини 8 статті 114 ГПК України у разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як зазначалося вище, відповідно до акту прийому-передачі було передано чотири простих векселі на загальну суму 4880680,00 гривень.

Пунктом 2.2. Договору закріплено, що оплата цінних паперів покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштів в розмірі вартості векселів на банківський рахунок продавця. Строк оплати протягом 90 банківських днів з моменту передачі векселів покупцю, тобто до 21 вересня 2006 року.

Відповідачем вартість векселів не сплачено, отже має місце заборгованість Дочірнього підприємства „Вікторія-Трансгаз” перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл” на суму 4880680,00 гривень - основного боргу, крім того, позивач просив суд стягнути інфляційні на суму 556397,52 гривень та три відсотки річних на суму 142809,40 гривень.

Не зважаючи на підписання сторонами Договору купівлі-продажу цінних паперів № вК-060-06 від 15.05.2006 та акту прийому-передачі цінних паперів від 15.05.2006 до вказаного договору, Дочірнє підприємство „Вікторія-Трансгаз” в апеляційній скарзі зазначає, що ніколи не одержувало від Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл” цінні папери, визначені у договорі.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, один з векселів №320917012090 на суму 4064000,00 грн., що є предметом купівлі-продажу за вказаним договором, в подальшому був переданий від Дочірнього підприємства „Вікторія-Трансгаз” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вольний вітер” за договором купівлі-продажу цінних паперів №вК-061-16 від 16.05.2006, а згодом від Товариства з обмеженою відповідальністю „Вольний вітер” Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл” за договором купівлі-продажу цінних паперів №вК-116-06 від 28.09.2006.

Вищезазначені договори є дійсними та за ними проведено належні розрахунки. Зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл” сплатило 02 жовтня 2006 року Товариству з обмеженою відповідальністю „Вольний вітер” за договором купівлі-продажу цінних паперів №вК-116-06 від 28.09.2006 грошові кошти в сумі 20000000,00 гривень, що підтверджується банківською випискою за період з 01.10.2006 по 31.12.2006.

Отже, для того, щоб позивач міг отримати вексель №320917012090 від Товариства з обмеженою відповідальністю „Вольний вітер”, цей вексель спочатку мав бути переданий від Дочірнього підприємства „Вікторія-Трансгаз” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вольний вітер”. Факт передачі векселя від Дочірнього підприємства „Вікторія-Трансгаз” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вольний вітер” не заперечується відповідачем.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Господарським судом міста Києва розглядалась справа № 32/595 за позовом Дочірнього підприємства „Вікторія-Трансгаз” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансист” про визнання недійсними договору доручення №К-060-06 на продаж цінних паперів від 15.05.2006, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фінансист” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл”, та договору №вК-060-06 купівлі-продажу цінних паперів від 15.05.2006.

У справі № 32/595 судами першої і апеляційної інстанцій було відмовлено Дочірньому підприємству „Вікторія-Трансгаз” у задоволенні позову повністю. Судом касаційної інстанції рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.10.08 №32/595 встановлений факт, що 15.05.2006 Товариство з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл” передало, а Дочірнє підприємство „Вікторія-Трансгаз” прийняло цінні папери, про що був складений акт від 15.05.2006 приймання-передачі цінних паперів до договору №вК-060-06 купівлі-продажу цінних паперів. Вказаним актом (пункт З) сторони засвідчили, що передачею векселів продавець повністю виконав зобов'язання перед покупцем за Договором.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначав, що у зв'язку з відсутністю індосаменту зобов'язання з оплати векселя не виникли, оскільки вексель не був переданий.

Факт переходу векселя, встановлено судовими рішеннями, відповідачем не спростовано.

Відсутність векселя для його дослідження щодо форми і змісту не є перешкодою , оскільки обставини і факти, які є підставою для прийняття судового рішення встановлені по-перше актом прийому-передачі цінних паперів до договору, складеного 15.05.2006, з відміткою, що векселі відповідають вимогам законодавства за формою складання (містять всі належні реквізити та безперервний індосаментний ряд) і по-друге судовими рішеннями у пов'язаній справі.

Таким чином, факт отримання векселів відповідачем і виникнення зобов'язання з оплати є беззаперечним і згідно норм Господарського процесуального кодексу України не потребує додаткового доказування.

На момент розгляду справи вартість векселів не сплачено, отже має місце заборгованість Дочірнього підприємства „Вікторія-Трансгаз” перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл” у сумі 4880680,00 гривень.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 225 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням - умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на вищезазначені норми законодавства, враховуючи докази та матеріали справи, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу є обґрунтованими та правомірними.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення основної суми боргу в сумі 4880680,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва у даній справі, в звязку з чим апеляційна скарга Дочірнього підприємства „Вікторія-Трансгаз” задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106, 112 - 114 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Вікторія-Трансгаз” на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2011 у справі №11/401 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2011 у справі №11/401 змінити в частині стягнення витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Дочірнього підприємства „Вікторія-Трансгаз” (02081, м.Київ, вул. Канальна, 2, код ЄДРПОУ 31092678) з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час примусового виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Русь Інтернешнл” (01023, м.Київ, вул. Госпітальна, 4, код ЄДРПОУ 32380281) витрати на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

В решті рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2011 у справі №11/401 залишити без змін.

3.Матеріали справи №11/401 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя

Судді

09.09.11 (відправлено)