Постанова № 18194047, 31.08.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2011 № 21/37

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Пантелієнка В.О.

суддів:

при секретарі:

та представників:

від позивача - ОСОБА_1 дов. №1/17-2 від 12.01.2011р.,

від відповідачів 1, 2 - не зявились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Вищого навчального закладу „Відкритий міжнародний університет розвитку людини (далі ВНЗ „ВМУРЛ) „Україна”

на рішення

господарського суду м.Києва

від 02.10.2009р.

у справі №21/37 (суддя Нарольський М.М.)

за позовом ВНЗ „ВМУРЛ „Україна”

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю

„Авто центр (далі ТОВ „АЦ) „Статус Авто”;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю

(далі - ТОВ) „Автотехнік”,

про відшкодування збитків та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 02.10.2009р. у справі №21/37 в позові ВНЗ „ВМУРЛ „Україна” відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду, ВНЗ „ВМУРЛ „Україна” звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2009р. у справі №21/37 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

У відзивах на апеляційну скаргу ТОВ „Автотехнік” і ТОВ „АЦ „Статус Авто” просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення господарського суду м.Києва залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

01.03.2007 р. між ТОВ «Статус Авто» (продавець) та ВНЗ „ВМУРЛ „Україна” (покупець) було укладено договір купівлі-продажу автомобіля «Тойота Авалон».

Відповідно до п. п. 5.1-5.3 договору від 01.03.2007 р. продавець гарантує належну якість товару за умови дотримання покупцем правил транспортування, зберігання і експлуатації автомобіля. Гарантій строк становить три роки або 100000 км пробігу. Функції підприємства, яке приймає претензії від покупця, а також проводить ремонт і технічне обслуговування автомобіля виконує продавець за адресою: м. Київ, вул. Електриків, 21, ТОВ «Автотехнік» згідно договору на організацію сервісного та гарантійного обслуговування від 21.12.2006 р., укладеного між ТОВ «Статус Авто» та ТОВ «Автотехнік».

У вересні 2007 року в автомобілі «Тойота Авалон» стався розрив блоку циліндрів двигуна. Для проведення гарантійного ремонту автомобіль було доставлено до ТОВ «Автотехнік».

Відповідно до складеного ТОВ «Автотехнік» акту огляду транспортного засобу № 68 від 20.09.2007 р. за наслідком проведеного огляду автомобіля «Тойота Авалон» д/н АА 6269СК встановлено, що стався розрив блоку циліндрів у місці кріплення кронштейну проміжного підшипника правої передньої півосі в наслідок удару чужорідним предметом під час руху автомобіля по приймальній трубі. Також були присутні сліди удару на кронштейні кріплення правого переднього ричага, днища та їхніх зєднувальних трубах кінцевих глушників системи вихлопу, і було встановлено, що для подальшого встановлення та усунення несправностей необхідне розбирання двигуна.

Відповідно до висновку спеціаліста-автотехніка № 515/10 від 11.10.2007 р. незалежного експертного бюро ПП «Вега 999», складеного за наслідками проведення дослідження технічного стану автомобіля «Тойота Авалон» д/н АА6269СК, розрив двигуна викликаний не наявністю в ньому внутрішніх дефектів заводського походження, а зовнішньою дією динамічних навантажень аварійного характеру. До висновку додано фототаблиці.

Згідно рахунку-фактури № СФ-001974 від 12.11.2007 р. ТОВ «Автотехнік» виконало роботи по зняттю, розбиранню та дефектуванню двигуна на загальну суму 7560 грн., а Університет оплатив роботи платіжним дорученням № 3385 від 12.11.2007 р.

Вбачається, що господарським судом м.Києва ухвалою від 25.03.2009р. призначалась інша судова автотехнічна експертиза.

22 липня 2009 року до господарського суду міста Києва були повернуті матеріали справи №21/37 без виконання у звязку із неоплатою вартості експертного дослідження.

З матеріалів справи вбачається, що в липні-серпні 2009 року позивачем було власними силами відремонтовано автомобіль «Тойота Авалон» за договором від 16.07.2009 р., укладеним позивачем із СПД ФО Іванченко О.В., про що свідчить рахунок-фактура №СФ-001974 від 12.11.2007р. в сумі 7560 грн.

Проведення вказаного ремонту в подальшому унеможливило призначення судової експертизи в порядку ст. ст. 41, 42 ГПК України, зокрема, додаткової чи повторної експертизи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.2008 р. було призначено судову автотехнічну експертизу, за наслідком проведення якої до суду надійшов висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 7568 від 17.10.2008 р.

Відповідно до цього висновку: пошкодження блоку автомобіля «Тойота Авалон» (№ кузова 184524, 2006 року випуску) не викликано зовнішніми причинами, а є наслідком внутрішніх дефектів електронної системи формування кута випередження запалення; причинно-наслідкового звязку між деформацією елементів випускної системи та руйнування деталей двигуна автомобіля «Тойота Авалон» не вбачається; руйнування поршня двигуна автомобіля «Тойота Авалон» у вигляді обриву юбки через виникнення детонації, стало технічною причиною руйнування всього блоку циліндрів двигуна цього автомобіля.

З висновку експертизи вбачається, що пошкодження двигуна сталося внаслідок його виробничої недосконалості.

З висновку судової металознавчої та авто технічної експертизи №9840/9941/10-18 від 30.06.2011р., яка проводилася за ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2009р., вбачається, що руйнація стінки блоку циліндрів і поршня одного з циліндрів двигуна спірного автомобіля «Тойота Авалон», була обумовлена попередньою руйнацією стрижня одного з шатунів, переріз якого було обумовлено втомною тріщиною (а.с.247-250 т.2).

Заявлені Університетом вимоги ґрунтуються на положеннях ст. 678 ЦК України, яка визначає правові наслідки передання товару неналежної якості за договором купівлі-продажу.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Згідно ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 678 ЦК України якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Водночас, в силу норми ч. 4 ст. 678 ЦК України положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Застосовуючи до спірних відносин сторін положення ст. 678 ЦК України позивач поряд з цим зазначає, що автомобіль «Тойота Авалон» придбавався Університетом для використання у своїй діяльності (службових поїздок посадових осіб), а не в цілях, пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 264 ГК України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для державних потреб. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Таким чином ч. 2 ст. 712 ЦК України надає всім положенням ст. ст. 655-697 ЦК України диспозитивного значення, якщо йдеться про їх застосування до зобовязань поставки. Тобто, переважному застосуванню до зобовязань поставки підлягають положення ст. ст. 264-271 ГК України, а положення ст. ст. 655-697 ЦК України підлягають застосуванню, якщо інше не передбачено законами, що формулюють спеціальні правила щодо поставки.

Гарантії якості товарів, а також претензії у зв'язку з недоліками поставлених товарів регулюються ст. 269 ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГК України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

Згідно положень ч. ч. 5-8 ст. 269 ГК України постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами (технічними умовами) на основний виріб. Постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни. У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором. Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Таким чином, у разі виявлення недоліків протягом гарантійного строку покупець за договором поставки не отримує прав, передбачених ст. 678 ЦК України, але має право вимагати від постачальника (виробника) усунення дефектів виробів за його рахунок.

При цьому, у всіх випадках, коли виявляється неналежна якість або некомплектність товарів, поставлених на підставі договору поставки, в тому числі і при виявленні дефектів виробів в період гарантійного строку, з постачальника може бути стягнуто штраф в порядку ч. 7 ст. 269 ГК України.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

У звязку із проведенням ремонту власними силами, позивачем було змінено предмет позову та заявлено вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди відповідно до ст. ст. 22, 23 ЦК України (а.с.64-66 т.2). Позивач просив стягнути з ТОВ „АЦ „Статус Авто” 72 666 грн. витрат за усунення недоліків товару і ТОВ „Автотехнік” 7560 грн. збитків, сплачених згідно рахунку-фактури № СФ-001974 від 12.11.2007 р., а з обох відповідачів також 100000 грн. моральної шкоди.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Колегія суддів вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів 1, 2 моральної шкоди в розмірі 100000 грн. є недоведеними.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню. Позовні вимоги позивача необхідно задовольнити, стягнувши з ТОВ „АЦ „Статус Авто” витрати на усунення недоліків товару в сумі 72 666 грн., а з ТОВ „Автотехнік” - 7560 грн. збитків. Стягненню підлягають також всі судові витрати позивача 8810,60 грн. сплаченого мита ті 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення моральної шкоди позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ВНЗ „ВМУРЛ „Україна” задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 02.10.2009р. у справі №21/37 скасувати і постановити нове рішення, яким позов ВНЗ „ВМУРЛ „Україна” задовольнити.

Стягнути з ТОВ „АЦ „Статус Авто” (04050, м.Київ, вул. Глибоцька 101, п/р 2600871110009 в АКБ „Мрія”, МФО 321767, код ЄДРПОУ 34602855) на користь ВНЗ „ВМУРЛ „Україна” (м.Київ, вул. Хорива 1-Г, п/р 2600200011212 в КБ „Хрещатик”, МФО 300670, код ЄДРПОУ 30373644) 72 666 грн. витрат на усунення недоліків товару і 8087,22 грн. в порядку повернення сплачених позивачем судових витрат.

Стягнути з ТОВ „Автотехнік” (факт. адреса: 04170, м.Київ, вул.Електриків 21, п/р 260073079301 в АБ „Банк регіонального розвитку” в м.Києві, МФО 300940, юрид. адреса: 01324, м.Київ, вул.Василенко 7а) на користь ВНЗ „ВМУРЛ „Україна” (м.Київ, вул. Хорива 1-Г, п/р 2600200011212 в КБ „Хрещатик”, МФО 300670, код ЄДРПОУ 30373644) 7560 грн. збитків. і 841,37 грн. в порядку повернення сплачених позивачем судових витрат.

В іншій частині позову відмовити.

Справу №21/37 повернути до господарського суду м.Києва, який зобовязати видати накази.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя

Судді

05.09.11 (відправлено)