Рішення № 18193816, 09.08.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" серпня 2011 р.Справа № 12/53/5022-850/2011 Господарський суд Тернопільської області у складі судді Френдій Н.А.

розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія " Коменерго-Тернопіль", вул. Чалдаєва, 1, м. Тернопіль, 46000

до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 2818,74 грн.

За участю представників сторін від:

позивача: ОСОБА_2 представник (довіреність без номеру віл 11.03.2011р.);

відповідача: не з'явився

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу розяснено права і обовязки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Коменерго-Тернопіль" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 2818,74 грн. боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань по оплаті витрат за спільне користування системи водопроводу і водовідведення, та по відшкодуванню позивачу затрат на утримання будинку і прибудинкової території згідно договору №6 від 01.09.2008 року за період з вересня 2008 року по травень 2011р. включно.

Відповідач відзиву на позов не надав, його уповноважений представник у судові засідання жодного разу не зявився, разом з тим у суду відсутні відомості про вручення відповідачу процесуальних документів, що надсилалися підприємцю за його юридичною адресою: АДРЕСА_1.

За таких обставин справи, враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обовязковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, процесуальні документи надсилалися судом за юридичною адресою відповідача, вказаною у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №841019 від 07.07.2011р., тому з урахуванням приписів ч. 1 ст. 64 ГПК України, п. 26.4.71 Розяснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень Президії Вищого господарського суду України", п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/140 від 15.03.2010р. "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" господарський суд вважає, що процесуальні документи вручені відповідачу, відтак, справа розглядається за наявними у ній документами згідно ст. 75 ГПК України.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

У відповідності до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обовязковим для виконання кожної із сторін.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

01 вересня 2008 року між ТОВ "Керуюча компанія "Коменерго-Тернопіль" (згідно договору - Власник) та Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 (відповідно до договору - Користувач) укладений договір участі суб'єктів підприємницької діяльності у розрахунках за утримання будинків та прибудинкової території №6 (надалі - Договір), за умовами п. 1.1. якого Користувач відшкодовує Власнику затрати на проведення технічних оглядів, планових ремонтів та експлуатаційних робіт по утриманню будинків та прибудинкової території і спільного використання систем водопроводу і водовідведення.

Термін дії договору встановлений сторонами у п. 3.1. з 01.09.2008р. до 01.09.2009р. При умові, що сторони не заперечують за місяць до закінчення договору договір вважається пролонгованим на наступний рік (п. 3.2. Договору). Як слідує з матеріалів справи та пояснень представника позивача, сторони не звертались одна до одної з повідомленням про розірвання Договору, відтак договір №6 від 01.09.2008р. є чинним.

Обов'язки сторін та порядок розрахунків сторони погодили у розділах 2, 4 Договору, в яких, зокрема визначили, що Користувач зобов'язаний сплачувати власнику витрати за спільне користування системи водопроводу і водовідведення (згідно додатку №1, №2), відповідно до займаної площі відшкодувати Власнику затрати на утримання будинку і прибудинкової території. Власник до 05 числа, наступного за звітним, надає Користувачу відповідний рахунок до оплати експлуатаційних послуг. Користувач до 20 числа місяця, наступного за звітним, сплачує Власнику вартість надання послуг за спільне використання мереж водопроводу, водовідведення, спільного використання окремих конструкцій будинку та утримання прибудинкових територій.

Перелік та вартість послуг (поточний ремонт будинку, вивіз та утилізація сміття), що надаються Користувачу сторони визначили в додатку №3 до Договору №6 від 01.09.2008р., які підписані представниками сторін та засвідчені печатками останніх.

Як свідчать матеріали справи та це не заперечено відповідачем у встановленому законом порядку, на виконання умов Договору протягом вересня 2008р. травня 2011р. позивачем надавалися послуги з утримання будинку та прибудинкової території по вул. Новий Світ 36 в м. Тернополі, що визначені розділом 2 Договору №6 від 01.09.2008р., в порядку п.п. 2.1.5., 4.1. Договору на адресу відповідача (Користувача) надсилалися рахунки для оплати експлуатаційних послуг (копії яких знаходяться в матеріалах справи), що свідчить про надання підприємцю ОСОБА_1 експлуатаційних послуг на загальну суму 4379 грн. 24 коп.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобовязання, що випливають із договору про надання послуг. Так, в силу ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З наведеного випливає юридична сутність зобовязання про надання послуг, як консенсуального, двостороннього та відплатного договору, предметом якого є отриманий замовником корисний ефект від вчинення виконавцем певної діяльності або певних дій, що носить нематеріальний характер. Договір про надання послуг є двостороннім зобов'язувальним, оскільки і виконавець, і замовник наділені як правами так і обов'язками. На виконавця покладено обов'язок надати послугу і надано право на одержання відповідної плати. Замовник в свою чергу зобов'язаний оплатити послугу і наділений правом вимагати належного надання послуги з боку виконавця, і на відміну від підряду, замовник позбавлений обовязку прийняти надану послугу.

Як вбачається з умов договору, обовязок Користувача оплатити надані йому виконавцем послуги не повязується з фактом їх прийняття Користувачем від Власника.

Обовязок по перерахуванню грошових коштів за надані послуги згідно договору встановлено умовами договору та випливає із змісту загальних положень про зобов'язання цивільного законодавства та Господарського кодексу України, які суд застосовує до спірних правовідносин (ст.ст. 526, 509 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України).

Статями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обовязок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобовязання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, тобто відповідальність.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Позивач стверджує та це не заперечено відповідачем належними та допустимими доказами, що останній свої зобов'язання щодо оплати наданих згідно договору №6 від 01.09.2008р. послуг за період з вересня 2008р. по травень 2011р. не виконав в повній мірі, у зв'язку з чим заборгованість Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 на день звернення з позовом в суд становить 2818 грн. 74 коп. (з урахуванням часткової сплати в сумі 1560,50 грн. протягом 2009-2010 років).

Надіслана 07.04.2011р. на адресу відповідача претензія №346 від 06.04.2011р. з вимогою в місячний строк оплатити борг, який станом на момент оформлення претензії становив 2537,32 грн., залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про протилежне, або про сплату боргу за виконані роботи не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується заборгованість в сумі 2818 грн. 74 коп.

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.509, 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.ст.33.34 ГПК України позов підлягає задоволенню, як обґрунтовано заявлений, підтверджений матеріалами справи та визнаний відповідачем.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, згідно приписів ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія " Коменерго-Тернопіль", вул. Чалдаєва, 1, м. Тернопіль, 46000, ідентифікаційний код 35414648, 2818 грн. 74 коп. заборгованості, 102 грн. 00 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення " 11 " серпня 2011 року через місцевий господарський суд.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -7540

СуддяН.А. Френдій