Рішення № 18193812, 12.09.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"12" вересня 2011 р. Справа № 5019/1723/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Рівнетеплоенерго”

до відповідача Громадської організації "Україна-Захист"

про стягнення в сумі 8 185 грн. 52 коп.

суддя Войтюк В.Р.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, юрисконсульт (довіреність №03-05/11 від 04.01.2011р.);

від відповідача - ОСОБА_2. дов. від 02.07.2010 р., ОСОБА_3. дов. від 24.07.11 р.

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Рівнетеплоенерго” - звернувся з позовом до відповідача - Громадської організації "Україна-Захист" про стягнення 9 718 грн. 88 коп. заборгованості по розрахунках за спожиту теплову енергію, 654 грн. 29 коп. пені згідно укладеного договору на відпуск теплової енергії № 246 від 11.11.2009р. та 712 грн. 35 коп. інфляційних.

22 серпня 2011 року та 12 вересня 2011 року позивач подав заяви № 03-05/1780 та № 03-05/1989 (а.с.19, 23) про уточнення позовних вимог. Зазначає, що позивачем проведено часткову оплату основного боргу на суму 1 900 грн. 00 коп. та на суму 1 000 грн. 00 коп. Враховуючи наведене Товариство з обмеженою відповідальністю “Рівнетеплоенерго” просить стягнути з відповідача 6 818 грн. 88 коп. основного боргу, 654 грн. 29 коп. пені, 712 грн. 35 коп. інфляційних збитків та судові витрати.

У судовому засіданні 12 вересня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав з врахуванням заяв про уточнення позовних вимог.

Відповідач відзиву на позов не подав, представник відповідача у судовому засіданні 12 вересня 2011 року пояснив, що заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Рівнетеплоенерго” існує, претензій до розрахунку позовних вимог у відповідача не має, Громадською організацією "Україна-Захист" вживаються заходи для погашення заборгованості.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Рівнетеплоенерго” підприємство та Громадська організація "Україна-Захист" споживач 11.11.2009р. уклали договір № 246 на відпуск теплової енергії з додатками (надалі в тексті Договір) (а.с. 8-9). Згідно з п.п. 1.1, 1.4 Договору підприємство зобовязувалося відпускати теплову енергію в приміщення споживача за адресою: м. Рівне, вул. Відінська, 27, а споживач - своєчасно (не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим) оплачувати її вартість (п. 5.4 Договору). Договір підписаний уповноваженими представниками Товариства з обмеженою відповідальністю “Рівнетеплоенерго” та Громадської організації "Україна-Захист" і скріплений відбитками печаток сторін.

Відповідач оплату за теплову енергію проводив несвоєчасно і не в повному обсязі, заборгованість станом на день розгляду справи становить 6 818 грн. 88 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 6.3.3 Договору передбачено відповідальність споживача (відповідача) за несвоєчасне проведення розрахунків за теплову енергію у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи викладене, позивачем нараховано пеню в сумі 654 грн. 29 коп. за період 11.11.2010р. - 10.05.2011р.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 6.3.3 Договору позивач за прострочення виконання грошового зобов'язання нарахував 712 грн. 35 коп. збитків від інфляції за період листопад 2010р. - червень 2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст. 549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Згідно ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобовязується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобовязується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідач доказів сплати боргу суду не подав.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 6 818 грн. 88 коп. заборгованості по розрахунках за спожиту теплову енергію, 654 грн. 29 коп. пені та 712 грн. 35 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції, заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

На відповідача покладаються витрати по сплаті держмита та судові витрати на підставі ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Громадської організації "Україна-Захист" (33000, м.Рівне, вул.Соборна, 336 А/2, код 36349800) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Рівнетеплоенерго”(33027, м. Рівне, вул. Д.Галицького, 27, код 36598008) 6 818 грн. 88 коп. заборгованості, 654 грн. 29 коп. пені, 712 грн. 35 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції, 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Р.Войтюк

Рішення підписане суддею "14" вересня 2011 р..