Рішення № 18193537, 05.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/10205.09.11 За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" в особі Житлового управління "Південне"

про стягнення боргу за спожиту теплову енергію 87014,86 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № Д07/2011/04/22-28 від 22.04.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю № 462 від 07.06.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 87014,86 грн. згідно Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 810426 від 01.06.2003 р., з яких: 76883,90 грн. основного боргу, 5989,46 грн. інфляційної складової боргу, 1696,54 грн. - трьох відсотків річних та 2444,96 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2011 р. порушено провадження у справі № 39/102 та призначено справу до розгляду на 01.08.2011 р. о 09:35 год.

29.07.2011 р. відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 01.08.2011 р., звернувся до суду з усним клопотанням про залучення доказів до матеріалів справи, а саме: довідки про надходження коштів за спожиту від АК «Київенерго»теплову енергію Дочірнє підприємство «Екос»ЖУ «Південне»за період з березня 2009 р. по червень 2011 р., номер особового рахунку 810426, договір від 01.06.2003 р. № 810426; інформацію щодо нормативних актів з приводу встановлення тарифів на теплову енергію.

В судовому засіданні 01.08.2011 р. розглядалося клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Представник позивача проти задоволення клопотання не заперечував. Клопотання судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2011 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 05.09.2011 о 14:10 год.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2011 р., на підставі ст.ст. 86, 89 ГПК України, виправлені допущені в ухвалах Господарського суду міста Києва від 15.07.2011 р. та від 01.08.2011 р. по справі № 39/102 описки щодо найменування позивача та відповідача, в іншій частині ухвали Господарського суду міста Києва від 15.07.2011 р. та від 01.08.2011 р. по справі № 39/102 залишені без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.09.2011 р. подав документи на виконання вимог ухвал суду від 15.07.2011 р. та від 01.08.2011 р., в т.ч. Статут, Зміни та доповнення до Статуту, Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд", довідку АА № 030331 з ЄДРПОУ.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.09.2011 р. також подав платіжне доручення № 1583 від 29.08.2011 р. на суму 76883,90 грн., яким підтвердив сплату відповідачем заборгованості за Договором на постачання електричної енергії у гарячій воді № 810426 від 01.06.2003 р. в частині основного боргу.

Представник позивача в судовому засіданні 05.09.2011 р. підтримав позовні вимоги в частині 5989,46 грн. інфляційної складової боргу, 1696,54 грн. трьох відсотків річних та 2444,96 грн. пені.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 05.09.2011 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", яка була перейменована у Публічне акціонерне товариство "Київенерго" у відповідності до вимог та положень Закону України «Про акціонерні товариства «№ 514-VІ від 17.09.2008 р. (енергопостачальна організація, позивач), та Дочірнім підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" в особі Житлового управлінням "Південне" (абонент, відповідач) був укладений Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 810426 від 01.06.2003 р., предметом якого визначено: постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених даним договором (надалі Договір).

Відповідно п. 2.2.1 та п. 2.3.1 Договору енергопостачальна організація (позивач) зобовязується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року, в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до Договору, а абонент (відповідач) зобовязується своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що при виконанні умов даного Договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені даним Договором, сторони зобовязуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), Положенням про Держенергоспоживнагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Відповідно до п. 2 додатку № 4 до Договору узгоджено, що абонент (відповідач) щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі тепло збуту № 4 за адресою вул. Строкача, буд. 9, розрахункова група, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії за поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Відповідно до пункту 3 додатку № 4 до Договору, сплату за вказаними в п. 2 даного додатку документами, абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду відомості обліку споживання теплової енергії та облікові картки (табуляграми) відповідача за період з 01.11.2009 р. по 01.06.2011 р., довідки про надходження коштів від відповідача за спожиту теплоенергію. З огляду на вказані документи, загальна сума заборгованості відповідача за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2009 р. по 01.06.2011 р. становить 76883,90 грн.

Відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства не виконав взяті на себе зобовязання по оплаті отриманої енергії, у звязку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2009 р. по 01.06.2011 р. в розмірі 76883,90 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви обліковими картками (табуляграми) за спірний період та відомостями обліку споживання теплової енергії за спірний період за підписом відповідача.

Станом на момент звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію у сумі 76883,90 грн. сплачена не була.

Судом встановлено, що станом на час розгляду справи по суті, відповідач оплатив спожиту ним теплову енергію на підставі Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 810426 від 01.06.2003 р. в розмірі 76883,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1583 від 29.08.2011 р. на вказану суму.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладену норму п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України та залучене до справи платіжне доручення № 1583 від 29.08.2011 р. на суму 76883,90 грн., яке свідчать про сплату відповідачем заборгованості в цій сумі після подання позову до Господарського суду міста Києва, провадження у справі в частині основного боргу в сумі 76883,90 грн. підлягає припиненню у звязку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 5989,46 грн. інфляційної складової боргу, 1696,54 грн. трьох відсотків річних та 2444,96 грн. у звязку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобовязання за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 810426 від 01.06.2003 р.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідно до пункту 3 додатку № 4 до Договору, сплату за вказаними в п. 2 даного додатку документами (табуляграма фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду, платіжна вимога-доручення, куди включені вартість теплової енергії за поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду) абонент виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 2.3.1 Договору відповідач зобовязувався своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії, проте, як підтверджується матеріалами справи, вказаного зобов»язання відповідач не дотримався.

Відповідно до доданої позивачем до позовної заяви довідки про надходження коштів від відповідача за спожиту теплоенергію за період з березня 2009 р. по травень 2011 р. підтверджується, що борг відповідача перед позивачем за період з 01.11.2009 р. по 01.06.2011 р. становив 76883,90 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання.

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення зобовязання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Статтею 230 ГК України також передбачено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Судом встановлено, що відповідно до п. 3.5 додатку № 4 до Договору у випадку несплати теплової енергії до кунця розрахункового періоду (п. 3 даного додатку), енергопостачальна організація (позивач) нараховує абоненту (відповідачу) пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.

Враховуючи наведене, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку суми пені до стягнення, суд прийшов до висновку, що вимоги позивач про стягнення з відповідача 2444,96 грн. пені обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене та здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків розміру трьох відсотків річних та інфляційної складової боргу, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми трьох відсотків річних в розмірі 1696,54 грн. та суми інфляційної складової боргу в розмірі 5989,46 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, та враховуючи, що відповідач сплатив суму основного боргу після звернення позивача до Господарського суду міста Києва, витрати по сплаті державного мита в сумі 870,15 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 76883,90 грн. боргу у звязку із відсутністю предмету спору.

2. В іншій частині позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об'єктів соціально-побутового призначення "Екос" Акціонерного товариства холдингової компанії "Київміськбуд" (01021, м. Київ, вул. Мечнікова, 20, ідентифікаційний код 23739162; р/р 26002038221101 у Міжрайонному відділенні КМФ АКБ Укрсоцбанк, МФО 322012 або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) в особі Житлового управління "Південне" (30137, м. Київ, пр.-т Червонозоряний, 15/7, ідентифікаційний код 24361623) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305; р/р № 260070130718 у АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31; ідентифікаційний код 26187764) 5989,46 грн. (п»ять тисяч дев»ятсот вісімдесят дев»ять гривень 46 коп.) інфляційної складової боргу, 1696,54 грн. (одну тисячу дев»яносто шість гривень 54 коп.) трьох відсотків річних, 2444,96 грн. (дві тисячі чотириста сорок чотири гривні 96 коп.) пені, 870,15 грн. (вісімсот сімдесят гривень 15 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання повного рішення 09.09.2011 р.