Рішення № 18193254, 17.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 60/13

17.08.11

за позовом: Національного заповідника «Софія Київська», м.Київ, ЄДРПОУ 02498145

до відповідача: Центрального державного архів-музею літератури та мистецтва України,

м.Київ, ЄДРПОУ 03494296

про стягнення 65 169 грн. 52 коп.

Суддя Ємельянов А.С.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

В засіданні суду брали участь

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувались перерви з 20.07.2011р. по

10.08.2011р., з 10.08.2011р. по 17.08.2011р.

СУТЬ СПРАВИ:

Національний заповідник «Софія Київська», м.Київ, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Центрального державного архів-музею літератури та мистецтва України, м.Київ про стягнення витрат на утримання орендованого майна в сумі 65 169 грн. 52 коп.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов’язань за укладеним договором б/н від 09.10.2008р. щодо відшкодування сплаченого позивачем податку на землю, визначеного чинним законодавством.

Відповідач у відзиві №01-45/259 від 04.07.2011р. (з урахуванням листа №01-45/302 від 09.08.2011р.) проти позовних вимог заперечив з огляду на те, що Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України не є платником податку на землю. Крім того, як вказує відповідач, рішенням господарського суду міста Києва від 18.03.2011р. по справі №36/116-1/43 договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна визнано недійсним.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають, зокрема, з договору.

29.09.2008р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву, як орендодавцем, та Центральним державним архів –музеєм літератури і мистецтва України, як орендарем, укладено договір оренди №4087 нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідно до п.1.1 вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення будівлі загальною площею 3 691 кв.м, розміщені за адресою: м.Київ, вул.Володимирська, 22-а, на 3-х поверхах корпусу №5, що перебуває на балансі Національного заповідника «Софія Київська».

Пунктом 1.2 договору №4087 від 29.09.2008р. передбачено, що майно передається в оренду з метою розміщення бюджетної установи Центрального державного архів-музею літератури і мистецтва України.

За змістом п.5.10 договору оренди відповідач зобов’язаний здійснювати витрати, пов’язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з Національним заповідником «Софія Київська» договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

09.10.2008р. між Національним заповідником «Софія Київська» та Центральним державним архів – музеєм літератури і мистецтва України було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна.

Зазначеним договором сторони погодили, що відповідач відшкодовує позивачу суму сплаченого ним податку на землю, визначеного чинним законодавством України. Розрахунки по відшкодуванню вартості податку на землю орендарем здійснюються щомісячно на підставі виставлених позивачем рахунків.

За приписами п.2.1.1 договору від 09.10.2008р. позивач зобов’язаний надавати до 5 числа кожного місяця, наступного за звітним, відповідачу рахунки на відшкодування сплаченого податку на землю.

Як встановлено судом, на виконання вимог п.2.1.1. договору від 09.10.2008р. Національним заповідником «Софія Київська»надано Центральному державному архів – музею літератури і мистецтва України рахунки на відшкодування плати за землю, а саме: №292 від 07.09.2009р. на суму 4 144,36 грн. (в позовній заяві позивачем за цим рахунком заявлено до стягнення в сумі 70 грн. 00 коп.), №335 від 05.10.2009р. на суму 4 144,36 грн., №373 від 12.11.2009р. на суму 4 144,36 грн., №394 від 31.12.2009р. на суму 4 144,36 грн., №2 від 25.01.2010р. на суму 4 388,87 грн., №11 від 12.02.2010р. на суму 4 388,87 грн., №22 від 03.03.2010 на суму 4 388,87 грн., №55 від 02.04.2010р. на суму 4 388,87 грн., №113 від 05.05.2010р. на суму 4 388,87 грн., №244 від 22.06.2010р. на суму 4 388,87 грн., №302 від 30.07.2010р. на суму 4 388,87 грн., №313 від 03.08.2010р. на суму 4 388,87 грн., №374 від 09.06.2010р. на суму 4 388,87 грн., №439 від 06.10.2010р. на суму 4 388,87 грн., №509 від 12.11.2010р. на суму 4 388,87 грн., №541 від 06.12.2010р. на суму 4 388,87 грн. Всього на загальну суму 65 169 грн. 52 грн.

Також позивачем до матеріалів справи надані супровідні листи із відмітками про отримання відповідачем вказаних вище рахунків (арк.спр. 113-128).

Враховуючи положення укладеного договору та приймаючи до уваги отримання відповідачем рахунків, суд дійшов висновку стосовно належного виконання позивачем умов договору від 09.10.2008р.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов, зокрема, договору та вимог зазначених Кодексів.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.2.3 договору від 09.10.2008р. зазначено, що відповідач зобов’язаний в трьохденний термін після надходження рахунків сплатити відшкодування податку на землю та інформувати про це позивача.

Як свідчать обставини справи, відповідач в порушення вищевказаних норм законодавства своїх зобов’язань за договором від 09.10.2008р. не виконав, витрати позивача по сплаті податку на землю за період з жовтня 2009р. по грудень 2010р. не відшкодував, оплату рахунків не здійснив.

Твердження відповідача стосовно недійсності договору від 09.10.2008р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна, є безпідставними з огляду на наступне:

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або він не визнаний недійсним.

За приписами ч.1 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як встановлено судом, рішенням господарського суду міста Києва від 18.03.2011р. по справі №36/116-1/43 за позовом Центрального державного архів-музею літератури та мистецтва України до Національного заповідника «Софія Київська»договір від 09.10.2008р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна визнано недійсним на майбутне.

При цьому, вказаним рішенням встановлено, що договір від 09.10.2008р. визнається недійсним з моменту прийняття даного судового рішення, тобто з 18.03.2011р.

Будь-які докази оскарження або скасування рішення від 18.03.2011р. по справі №36/116-1/43 в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого, суд дійшов висновку про наявність до 18.03.2011р. між Національним заповідником «Софія Київська»та Центральним державним архів –музеєм літератури і мистецтва України зобов’язань за договором від 09.10.2008р.

Посилання відповідача на те, що Центральний державний архів –музей літератури і мистецтва України не є платником податку на землю суд до уваги не приймає, оскільки спір у справі виник з майнових відносин між позивачем та відповідачем на підставі цивільного договору, в якому сторонами погоджені їх права та обов’язки. Наявність у відповідача статусу бюджетної установи та пільг щодо сплати земельного податку не звільняє відповідача від виконання передбачених договором зобов’язань по здійсненню відшкодування витрат балансоутримувача.

Судом також прийнято до уваги той факт, що рішенням господарського суду міста Києва від 26.02.2010р. по справі №11/474, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2010р. та постановою Вищого господарського суду України від 13.09.2010р., стягнуто з Центрального державного архів-музею літератури та мистецтва України на користь Національного заповідника «Софія Київська»37 229 грн. 24 коп. заборгованості за договором від 09.10.2008р., в тому числі за вересень 2009р. (рахунок №292 від 07.09.2009р. на суму 4 144 грн. 36 коп.).

За приписами п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що провадження по справі в частині вимог Національного заповідника «Софія Київська» про стягнення витрат на утримання орендованого майна на підставі рахунку №292 від 07.09.2009р. –вересень 2009р. в сумі 70 грн. 00 коп. підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, позовні вимоги Національного заповідника «Софія Київська»до Центрального державного архів-музею літератури та мистецтва України підлягають частковому задоволенню в сумі 65 099 грн. 52 коп.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Національного заповідника «Софія Київська», м.Київ до Центрального державного архів-музею літератури та мистецтва України, м.Київ про стягнення витрат на утримання орендованого майна в сумі 65 169 грн. 52 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Центрального державного архів-музею літератури та мистецтва України, м.Київ на користь Національного заповідника «Софія Київська», м.Київ витрати на утримання орендованого майна в сумі 65 099 грн. 52 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 650 грн. 98 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235 грн. 74 коп.

Припинити провадження по справі в частині позовних вимог Національного заповідника «Софія Київська», м.Київ до Центрального державного архів-музею літератури та мистецтва України, м.Київ про стягнення витрат на утримання орендованого майна в сумі 70 грн. 00 коп. на підставі рахунку №292 від 07.09.2009р.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 17.08.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя А.С. Ємельянов

Повне рішення складено 17.08.2011р.