Рішення № 18192950, 02.08.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.08.2011 Справа № 5008/608/2011

Розглянувши матеріали справи

За позовом відділу освіти Воловецької районної державної адміністрації, смт. Воловець

До відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Жуково Мукачівського району

про стягнення 40465,11грн., в т. ч. 34200грн. боргу за недопоставлену продукцію, 1368грн. річних, 4856,40грн. інфляційних та 40,71грн. пені

Суддя Журавчак Л.С.

За участі представників сторін:

Від позивача ОСОБА_2, предст. за дов. від 01.06.2011р. №01-20/554

Від відповідача не зявився

СУТЬ СПОРУ : стягнення 40465,11грн., в т. ч. 34200грн. боргу за недопоставлену продукцію, 1368грн. річних, 4856,40грн. інфляційних та 40,71грн. пені

Присутній в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в частині стягнення 34200 грн. боргу за недопоставлену продукцію, інфляції та трьох відсотків річних, в частині стягнення пені від позову відмовився. Вважає позовні вимоги доведеними, зокрема, договором поставки №28 від 21.12.09р., рахунком, накладною та платіжним дорученням.

Відповідач позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними, оскільки свої зобов"язання по поставці вугілля виконав в повному обсязі. Вважає, що факт поставки підтверджується тим, що відділення Держказначейства в Воловецькому районі 23.12.09р. на вимогу саме позивача зареєструвало та взяло на облік дану накладну і провело відповідну оплату по ній, а отже, тим самим, визнало поставку як належну, тобто здійснену в належній кількості, вартості та якості. Наголошує на те, що позивач не скористався правом, передбаченим п. 2.2 Договору, і не провів лише часткову оплату за фактично поставлену партію вугілля. В ході судового розгляду підтвердив подані позивачем докази про поставку частини вугілля у кількості 69 т через ТОВ "Абріс" залізничним транспортом, пояснивши, що власником даного вугілля був саме відповідач.

В судовому засіданні була оголошена перерва з 21.07.2011р. до 02.08.2011р. до 10год. 00хв. відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України

ВСТАНОВИВ:

На виконання укладеного між сторонами договору поставки товару №28 від 21.12.2009р. позивач в порядку попередньої оплати відповідно до виставленого йому рахунку №28 від 21.12.2009р. та накладної №17 від 21.12.2009р. на вугілля антрацит гатунку М в кількості 105т. сплатив відповідачу суму 99750грн. (платіжне доручення №1470 від 22.12.2009р. на зазначену суму міститься в матеріалах справи).

Відповідно до положень укладеного договору, покупець(позивач по справі) зобов"язується провести оплату зігдно з накладною не пізніше 3-х днів з дня укладення рахунку(п. 2.2), а продавець(відповідач) - передати товар по акту прийому-передачі товару після сплати йому суми(п. 3.1).

Однак товар відповідачем поставлено частково. За твердженням позивача відповідач поставив 4 січня 2010 року залізничним транспортом на станцію Воловець через ТОВ "Абріс" вугілля в кількості 69т(довідка начальника станції Воловець та приватного підприємця ОСОБА_3, який транспортував дане вугілля зі станції Воловець до Скотарської ЗОШ І-ІІ ст. містяться в матеріалах справи). Акт прийому-передачі сторонами підписаний не був.

27 квітня 2011 року позивач звернувся до підприємця ОСОБА_1 з претензією про поставку решти вугілля антрациту гатунку М, яка залишена останнім без задоволення.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано 4856,40 грн. втрат від інфляції та 1368 грн. річних.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Укладеним між сторонами договором строк передачі товару обумовлений не був, однак, встановлено порядок попередньої оплати товару на підставі накладної.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки стаття 663 передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу, тобто у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На підставі згаданої статті Цивільного кодексу України, беручи до уваги пред"явлену позивачем вимогу - претензію від 27.04.2011р., позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 34200грн. передоплати за недопоставлений товар підлягають до задоволення.

Вимога ж позивача про стягнення 4856,40 грн. втрат від інфляції задоволенню не підлягає, оскільки порядок повернення попередньої оплати регламентує спеціальна норма Закону - стаття 696 Цивільного кодексу України, а вона передбачає лише нарахування процентів відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати, а, отже, така вимога є безпідставною. Вимога ж про стягнення річних за 16 місяців задоволенню не підлягає через недоведеність позивачем належними доказами періоду їх нарахування.

Доводи відповідача про поставку позивачу товару в кількості 105 т, тобто про повне виконання ним своїх зобов"язань по даному договору, до уваги судом не взяті, оскільки вони не підтверджені ніякими доказами відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, на відповідача належить віднести судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 3076,97 грн., в т. ч. 342 грн. на відшкодування оплати державного мита, 199,46 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2535,51 грн. на відшкодування послуг адвоката.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 530, 663, ч. 2 ст. 693, ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 49, ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь відділу освіти Воловецької районної державної адміністрації( смт. Воловець, вул. Пушкіна, 8, код ЄДРПОУ 02143318) суму 34200 грн.(тридцять чотири тисячі двісті гривень) боргу за недопоставлений товар, а також 3076,97 грн.(три тисячі сімдесят шість гривень 97 коп.) на відшкодування судових витрат, в т. ч. 342 грн. на відшкодування оплати державного мита, 199,46 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2535,51 грн. на відшкодування послуг адвоката.

3. В частині стягнення пені провадження у справі припинити.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду.

Суддя Журавчак Л.С.

Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 12.09.2011р.