Рішення № 18192859, 23.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.08.11 р. Справа № 19/51пн

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ДемідовоїП.В.

При секретарі судового засідання Мозговій Н.І.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Запоріжжя

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” в особі Донецької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, м.Донецьк

про зобов'язання відповідача виконати певні дії

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю.

від відповідача: не зявився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

23.08.2011р. з 12.00 год. по 12.10 год.

Суть справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Запоріжжя звернувся до Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” в особі Донецької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, м.Донецьк з позовом про зобов'язання відповідача виконати певні дії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на помилкове визначення ним призначення платежу „Внесення готівки (мед услуги)” у платіжних дорученнях №53466728/авт від 28.01.2008р. на суму 30693,00 грн., №53 863752/авт від 27.02.2008р. на суму 38495,00 грн., №53 881273/авт від 28.02.2008р. на суму 472,00 грн., №53ав/2254577 від 27.03.2008р. на суму 35695,00 грн., №53ав/2605084 від 21.04.2008р. на суму 20646,00 грн., №53ав/2636373 від 23.04.2008р. на суму 11800,00 грн., №53ав/3063328 від 27.05.2008р. на суму 27700,00 грн., №53ав/3433465 від 13.06.2008р. на суму 4760,00 грн., №53ав/3585002 від 23.06.2008р. на суму 27400,00 грн., №53ав/4259621 від 24.07.2008р. на суму 29200,00 грн., №53ав/4467173 від 04.08.2008р. на суму 32000,00 грн., №53ав/4957272 від 29.08.2008р. на суму 32517,00 грн., №53ав/5620868 від 25.09.2008р. на суму 27620,00 грн., №53ав/6390067 від 24.10.2008р. на суму 29750,00 грн., №53ав/7246393 від 26.11.2008р. на суму 47050,00 грн., №53ав/7719067 від 12.12.2008р. на суму 22000,00 грн., №53ав/8355370 від 23.01.2009р. на суму 19700,00 грн., №53ав/9086092 від 27.03.2009р. на суму 657,00 грн., №53ав/9337449 від 15.04.2009р. на суму 9413,00 грн., №53av/5368851 від 25.06.2009р. на суму 26437,00 грн., №53av/5603571 від 26.02.2009р. на суму 2200,00 грн., №53av/6583639 від 03.07.2009р. на суму 12875,72 грн., №53av/9084427 від 22.07.2009р. на суму 41203,18 грн., №53av/2172087 від 11.08.2009р. на суму 1310,00 грн., №53av/3905130 від 21.08.2009р. на суму 33750,00 грн., №53av/4272813 від 26.08.2009р. на суму 3000,00 грн., №53av/7777363 від 28.09.2009р. на суму 6700,00 грн., №53av/9558113 від 15.10.2009р. на суму 2514,00 грн., №53av/1315208 від 29.10.2009р. на суму 10000,00 грн., №53av/2153580 від 04.11.2009р. на суму 309,00 грн., №53av/5130069 від 27.11.2009р. на суму 7454,86 грн., №53av/6909585 від 10.12.2009р. на суму 23361,00 грн., №53av/7593615 від 16.12.2009р. на суму 13600,00 грн., №53av/8277908 від 23.12.2009р. на суму 38096,00 грн., №53av/1399247 від 26.01.2010р. на суму 23669,22 грн., №53av/1557644 від 26.01.2010р. на суму 18720,00 грн., №53av/3234103 від 08.02.2010р. на суму 265,94 грн., №53av/5086146 від 24.02.2010р. на суму 35430,00 грн., №53av/6797052 від 11.03.2010р. на суму 16270,60 грн., №53av/7893511 від 22.03.2010р. на суму 820,00 грн., №53av/8617057 від 26.03.2010р. на суму 15825,00 грн., №53av/9549601 від 08.04.2010р. на суму 15000,00 грн., №53av/0360474 від 15.04.2010р. на суму 706,05 грн., №53av/1404842 від 26.04.2010р. на суму 26213,27 грн., №53av/2978771 від 21.05.2010р. на суму 19639,00 грн., №53av/3298158 від 27.05.2010р. на суму 10356,00 грн., №53av/4455511 від 07.06.2010р. на суму 3170,00 грн., №53av/6965665 від 24.06.2010р. на суму 23256,00 грн., у звязку з чим вимагає від банку змінити призначення платежу на „Поповнення обігових коштів”.

Ухвалою від 01.07.2011р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №19/51пн.

11 серпня 2011р. через канцелярію суду від відповідача надійшли заперечення проти позову №02-0010/85-631 від 08.07.2011р., в яких він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки саме позивачем визначається призначення платежу в платіжному документі, до того ж вищевказані платіжні доручення наразі банком виконані, тому змінити їх не уявляється можливим.

25 серпня 2011р. у звязку з перебуванням судді Демідової П.В. у відпустці, справу №19/51пн передано на розгляд судді Курило Г.Є.

За клопотанням позивача, розгляд справи неодноразово відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України)

27 серпня 2011р. у звязку з виходом судді Демідової П.В. з відпустки, справу №19/51пн передано на її розгляд.

28 серпня 2011р. від позивача надійшла заява від 22.07.2011р., в якій він просив суд прийняти його відмову від позову по справі №19/51пн.

Проте, в судовому засіданні 23.08.2011р. представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, згідно зі ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, надані в судових засіданнях, господарський суд -

Встановив:

28 травня 2004р. між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” (далі - банк) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (далі - клієнт) був укладений договір банківського мультивалютного рахунку №10801-04 (далі - договір), предметом якого відповідно до п.1.1 є продовження обслуговування поточного рахунку НОМЕР_1 валюта:980 та надання послуг з розрахунково-касового обслуговування відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України.

За умовами п.1.2 договору, банк надає клієнту платі послуги відповідно до переліку, визначеному в тарифах на основні послуги з розрахунково-касового обслуговування (додаток №1 до цього договору, який є його невідємною складовою частиною).

Статтею 3 договору визначені права та обовязки сторін, зокрема, банк зобов'язується надавати клієнту послуги відповідно до вимог чинного законодавства та нормативних актів Національного банку України (п.3.1.2).

Клієнт, в свою чергу, зобов'язується виконувати вимоги чинного законодавства України, в тому числі діючих Інструкцій, правил, інших нормативних актів Національного банку України, що стосуються питань порядку відкриття та ведення рахунків, розрахунково-касових операцій та надання звітності; не пізніше наступного робочого дня після отримання виписки або інших документів повідомляти банк про всі виявлені неточності або помилки у виписках з рахунку та інших документах або про невизнання (непідтвердження) підсумкового сальдо за рахунком (п.п.3.3.2, 3.3.5 договору).

Відповідно до п.п.9.1-9.2, цей договір набуває чинності з дати підписання та діє протягом невизначеного періоду часу. Будь-яка зі сторін має право розірвати цей договір, надіславши відповідне письмове повідомлення іншій стороні не пізніше, ніж за 30 календарних днів до дати розірвання. Сторона, що отримала таке повідомлення, повинна відповісти на нього не пізніше 20календарних днів з дати його отримання.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору банківського мультивалютного рахунку №10801-04 від 28.05.2004р., суд дійшов висновку, що правові відносини між ними підпадають під правове регулювання Глави 72 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), окремі положення якої конкретизовані Законом України „Про платіжні системи та переказ грошей в України” та Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Національного Банку України №22 від 21.04.2004р. (далі - Інструкція).

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного договору, відсутні докази його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним. Отже, наразі договір банківського мультивалютного рахунку №10801-04 від 28.05.2004р. є чинним, дійсним та обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію А01 №365338, 14.06.2010р. було проведено зміну найменування юридичної особи за ідентифікаційним кодом 00039019. Як вбачається з довідки АА №350778 Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві, станом 21.06.2010р. за вищевказаним ідентифікаційним номером в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України зареєстровано Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк”.

З огляду на вищевикладене, банком за договором банківського мультивалютного рахунку №10801-04 від 28.05.2004р. виступає Публічне акціонерне товариство „Укрсоцбанк”.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, протягом дії договору банківського мультивалютного рахунку №10801-04 від 28.05.2004р. відповідачем виконувались платіжні доручення вказані вище, щодо зарахування на рахунок НОМЕР_1 грошових коштів у відповідних сумах.

08 червня 2011р. ФОП ОСОБА_1 звернувся до банку з листом, в якому повідомив про зміну призначення платежу у вищевказаних платіжних документах, у звязку з чим просить його читати як „Поповнення обігових коштів”, проте дії щодо зміни призначення платежу у вищевказаних платіжних документах банком виконані не були.

Відповідно до ч.1 ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до п. 30.2 Закону, банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки. Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (п.30.2 Закону).

Частиною 3 ст.1066 Цивільного кодексу України встановлено, що банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно з п.32.2 Закону, платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ.

За приписами п.2.4 Інструкції, банк перевіряє відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів вимогам додатка 8 до цієї Інструкції, зокрема, банк платника перевіряє заповнення таких реквізитів: "Платник", "Код платника", "Рахунок платника", "Банк платника", "Код банку платника", а також "М. П." та "Підписи платника" (якщо згідно з формою документа вимагається їх заповнення).

Частиною 2 ст.1090 ЦК України встановлено загальне правило, яке забороняє банку робити виправлення у платіжному дорученні клієнта, якщо інше не встановлено законом або банківськими правилами.

Разом з цим, п.2.26 Інструкції визначені умови, за яких банк може здійснити в платіжному документів виправлення реквізитів: часткового виконання платіжної вимоги зміни з ініціативи банку платника (у зв'язку з реорганізацією банку, зміною в банку правил бухгалтерського обліку, виконанням банком вимог законодавства) номера рахунку платника, назви та коду банку платника.

Інших обставин, за яких на банк може бути покладено обовязок внести виправлення до платіжного документу, зокрема, платіжного доручення, чинним законодавством, яким регулюється здійснення розрахунково-касових операцій, не передбачено.

Водночас, судом враховано позицію Національного банку України, викладену в листі №25-111/1438-7141 від 09.06.2011р., за змістом якої після завершення операції по переказу коштів за платіжним документом, питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті "Призначення платежу", вирішується між сторонами переказу без участі банку.

Як вбачається зі ст. 30 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Таким чином, зарахування коштів на рахунок позивача свідчить про завершення розрахункової операції.

Отже, наразі відсутні правові підстави для зобовязання Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк” змінити призначення платежу у платіжних дорученнях, перелік яких визначений позивачем.

Крім того, суд приймає до уваги та визнає доречними твердження відповідача щодо неможливості зміни призначення платіжного доручення, яке наразі виконано банком відповідно до вимог закону.

На підставі викладеного та враховуючи приписи ст.19 Конституції України щодо встановлення правового порядку в Україні, який ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, позовні вимоги позивача щодо зобовязання відповідача здійснити дії, а саме зміни призначення платежу у платіжних дорученнях за період з 01.01.2008р. по 31.03.2011р. згідно з переліком, наведеним позивачем, не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на позивача повністю.

Керуючись ст.ст.19, 129 Конституції України, ст.ст.626-629, 1090, Глави72 Цивільного кодексу України, Законом України „Про платіжні системи та переказ грошей в України”, Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 49, 59, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” в особі Донецької обласної дирекції Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, м.Донецьк про зобов'язання відповідача виконати певні дії відмовити повністю.

У судовому засіданні 23.08.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя Демідова П.В.

Повний текст рішення за правилами

ст.ст.84-85 ГПК України підписано 29.08.2011р.

<Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >