Рішення № 18192532, 22.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.08.11 р. Справа № 4/210

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність від 31.12.2010р.,

від відповідача не явилась,

за позовом - Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в

особі виробничої одиниці „Димитровтепломережа” м. Димитров

до відповідача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 м. Димитров

про стягнення 14975,71грн. заборгованості, інфляційних, 3%річних

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 14975,71грн., з яких: 13436,12грн. заборгованість за послуги з теплопостачання, які надані за період з листопада 2009р. по квітень 2011р., 1181,23грн. інфляційні, які нараховані за період з 27.11.2009р. по 31.07.2011р., 358,36грн. - 3%річних, які нараховані за період з 27.11.2009р. по 31.07.2011р.

В підтвердження позову надав договір купівлі-продажу приміщення, яке підлягає продажу за конкурсом від 08.10.2004р., підписаний сторонами договір №62 від 15.10.2003р. з додатками, додатковими угодами, повідомлення про зміну тарифів, акти на включення опалення, виставлені для оплати рахунки №575 від 30.11.2009р. на суму 263,39грн., №615 від 11.12.2009р. на суму 1975,39грн., №42 від 22.01.2010р. на суму 1975,39грн., №117 від 09.02.2010р. на суму 1975,39грн., №207 від 16.03.2010р. на суму 1904,84грн., №349 від 19.04.2010р. на суму 987,70грн., №389 від 13.10.2010р. на суму 1725,44грн., №464 від 15.11.2010р. на суму 1656,43грн., №1210_62 від 09.12.2010р. на суму 1854,28грн., №111_62 від 13.01.2011р. на суму 2139,55грн., №211_62 від 14.02.2011р. на суму 2139,55грн., №311_62 від 14.03.2011р. на суму 2139,55грн., №411_62 від 12.04.2011р. на суму 499,22грн.

Відповідач не надав відзив на позов, представник на виклик суду в судове засідання не явився, про час і місце якого був належним чином повідомлений, про що свідчить підпис уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір без участі представника відповідача за наявними і достатніми матеріалами, наданими позивачем в підтвердження позовних вимог на підставі ст.75 ГПК України.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання, надані позивачем за період з листопада 2009р. по квітень 2011р. на підставі договору №62 від 15.10.2003р., а також річних, інфляційних за несвоєчасне виконання грошового зобовязання по оплаті послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів. Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

2

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що сторонами підписаний договір №62 від 15.10.2003р.

Згідно п. 1 цього договору постачальник (позивач) постачає споживачу (відповідач) теплову енергію в гарячій воді, а споживач оплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Теплова енергія поставляється споживачу у вигляді теплоносія для опалення та гарячого водопостачання в період опалювального сезону (п. 2.1 договору).

Сторонами підписані додатки до договору, в яких обмовлені конкретні обєкти, обсяги поставки теплової енергії, її ціна та вартість

В п. 5.1 договору сторонами встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

01.09.2007р. сторонами підписана додаткова угода до договору, в якій узгоджено, що оплата за спожиту теплову енергію проводиться не пізніше 10 числа місяця наступного за звітнім.

Згідно п. 9 договору він вступає в силу з моменту його підписання та укладений на невизначений термін.

Таким чином, договір на поставку теплової енергії вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Господарським судом встановлено, що позивачем послуги з опалення обєктів відповідача надані належним чином у відповідності до умов договору, про що свідчать акти на включення опалення, копії яких наявні в матеріалах справи.

Позивачем відповідачу, з метою належного виконання умов договору, за отримані останнім послуги виставлені рахунки №575 від 30.11.2009р. на суму 263,39грн., №615 від 11.12.2009р. на суму 1975,39грн., №42 від 22.01.2010р. на суму 1975,39грн., №117 від 09.02.2010р. на суму 1975,39грн., №207 від 16.03.2010р. на суму 1904,84грн., №349 від 19.04.2010р. на суму 987,70грн., №389 від 13.10.2010р. на суму 1725,44грн., №464 від 15.11.2010р. на суму 1656,43грн., №1210_62 від 09.12.2010р. на суму 1854,28грн., №111_62 від 13.01.2011р. на суму 2139,55грн., №211_62 від 14.02.2011р. на суму 2139,55грн., №311_62 від 14.03.2011р. на суму 2139,55грн., №411_62 від 12.04.2011р. на суму 499,22грн., всього на загальну суму 21236,12грн.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно умов п. 5 договору (з урахуванням додаткової угоди від 01.09.2007р.) оплата за спожиту теплову енергію проводиться не пізніше 10 числа місяця наступного за звітнім.

Відповідач, в порушення умов договору, частково сплатив отримані послуги, що не заперечує відповідач.

3

Таким чином, за ним утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання надані за період з листопада 2009р. по квітень 2011р. на загальну суму 13436,12грн., яка на час звернення з позовом не сплачена.

Враховуючи вищезазначене, а також доведеність наявності у відповідача заборгованості, господарський суд задовольняє позовну вимогу в повному обсязі.

Враховуючи не в повному обсязі та з порушенням строків оплату відповідачем товару, позивач просить стягнути з нього 1181,23грн. інфляційних, які нараховані за період з 27.11.2009р. по 31.07.2011р. та 358,36грн. 3%річних, які нараховані за період з 27.11.2009р. по 31.07.2011р.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобовязання відповідачем порушені, так як до предявлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобовязання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, за вимогою кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо). Правила цієї статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи в безготівковій формі.

Частина 2 цієї статті визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань. Таких наслідків є декілька.

- по-перше, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Індекси інфляції також публікуються в довіднику систем інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

- по-друге, стаття передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобовязання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобовязання.

Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем послуги сплачені тільки частково, тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційні.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, нарахування річних та інфляційних проведене позивачем з дотриманням термінів оплати, встановлених сторонами в договорі та загальних правил (методики) нарахування, перевіривши наданий розрахунок, господарський суд задовольняє в повному обсязі вимоги позивача щодо стягнення 1181,23грн. інфляційних, які нараховані за період з 27.11.2009р. по 31.07.2011р. та 358,36грн. 3%річних, які нараховані за період з 27.11.2009р. по 31.07.2011р.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому діючим законодавством.

4

На підставі Законів України „Про житлово-комунальні послуги”, „Про теплопостачання”, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”, ст.ст.525,526,530,610,612,625,714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193,275 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Димитровтепломережа” м. Димитров до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 м. Димитров про стягнення 14975,71грн., з яких: 13436,12грн. заборгованість, 1181,23грн. інфляційні, 358,36грн. - 3%річних в повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк, вул. Донецька, 38, ЗКПО 26221744 в особі виробничої одиниці „Димитровтепломережа” суму заборгованості в сумі 13436,12грн., 1181,23грн. інфляційних, 358,36грн. - 3%річних, 149,76грн. витрат на оплату державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Гринько С.Ю.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 22.08.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Надруковано 3 примірника:

1 суду,

1 позивачу,

1 відповідачу