Рішення № 18192377, 12.09.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2011 р.

Справа № 5004/1655/11 за позовом Державного комунального підприємства «Луцьктепло»

до Приватного підприємця ОСОБА_1

про стягнення 4 261,43 грн.

Суддя: Пахолюк В. А.

за участю представників сторін: <Текст >

від позивача: ОСОБА_2 юрисконсульт, дов. № 77/08 від 05.01.2011 р.,

від відповідача: ОСОБА_1 підприємець.

В судовому засіданні з 11.00 год. до 14.00 год. було оголошено перерву для проведення сторонами взаємозвірки та долучення відповідачем письмових заперечень по справі.

Суть спору:

Позивач Державне комунальне підприємство «Луцьктепло», звернувшись до суду із позовом просив стягнути з відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1 4 261,43 грн. заборгованості, що утворилась в результаті неналежного виконання останнім зобовязань за договором на надання послуг по теплопостачанню, в т.ч., 2 064,04 грн. основного боргу, 29,05 грн. 3% річних, 104,30 грн.- інфляційних нарахувань, 2 064,04 грн. пені.

В підтвердження позовних вимог посилається на договір на надання послуг по теплопостачанню №3-212, укладений 22.03.2011 р. між ДКП «Луцьктепло» та Підприємцем ОСОБА_1 з додатком № 1, рахунок № 2197 за квітень 2011 р., рішення виконавчого комітету Луцької міської ради № 208-1 від 26.03.2009 р. та № 877-1 від 29.12.2010 р. «Про скориговані тарифи на послуги, що надаються державним комунальним підприємством «Луцьктепло», розпорядження Луцького міського голови № 478 від 06.10.2010 р. «Про початок опалювального сезону 2010-2011 р. в місті Луцьку», довідку про вартість наданих послуг по теплопостачанню на приміщення офісу по АДРЕСА_1.

Представник позивача в судовому засіданні на підставі письмової заяви № 01-29/12014/11 від 12.09.2011 р. просить припинити провадження в частині стягнення 588, 42 грн. основного боргу у звязку з зарахуванням переплати, яка існувала по особовому рахунку квартири за адресою: АДРЕСА_1. На задоволенні решти позовних вимог наполягає. До матеріалів справи долучає акт звірки взаємних розрахунків по договору № 3-212 від 22.03.2011 р. станом на 12.09.2011 р., заяву Підприємця ОСОБА_1 про зарахування переплати, яка облікується на особовому рахунку квартири за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок оплати боргу по договору № 3/212 від 22.03.2011 р.

Відповідач в поданому клопотанні № 01-29/12015/11 від 12.09.2011 р. та в судовому засіданні просить відмінити або максимально зменшити нараховану суму пені, посилаючись на скрутне матеріальне становище. Зазначає, що оплату послуг теплопостачання здійснює згідно виставлених рахунків. До матеріалів справи долучає копію посвідчення про присвоєння їй почесного звання «Мати-героїня»та довідку про склад сімї.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд встановив:

Між Державним комунальним підприємством «Луцьктепло»та Приватним підприємцем ОСОБА_1 22.03.2011р. укладено договір на надання послуг по теплопостачанню №3-212.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов”язків є договори та інші правочини.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов”язки на підставі договору про надання послуг по теплопостачанню №3-212 від 22.03.2011 р.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.5.1. договору він діє з врахуванням ч.3 ст.631 ЦК України з 02.12.2010 р. до 01.12.2011 р.

Згідно п.2.1.1. договору позивач ДКП «Луцьктепло»зобовязався надавати відповідачу послуги по опаленню приміщення згідно з додатком № 1 до договору впродовж опалювального періоду, початок і закінчення якого визначається розпорядженням виконкому Луцької міської ради.

Розпорядженням Луцького міського голови № 478 від 06.10.2010 р. та наказом підприємства «Луцьктепло»07.10.2010 р. було розпочато опалювальний сезон.

У відповідності до п.3.1. договору відповідач зобовязався проводити оплату наданих йому послуг по чинних тарифах, при відсутності приладів обліку на підставі розрахунків відповідно до обсягів загальної площі, розрахунки оформляються додатком № 1 до договору. У період з грудня 2010 р. по січень 2011 р. застосовувались тарифи, затверджені рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради № 208-1 від 26.03.2009 р., з лютого по квітень 2011 р. тарифи затверджені рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради № 877-1 від 29.12.2010 р.

Згідно розрахунку позивача за період з грудня 2010 р. по квітень 2011 р. відповідачу нараховано за спожиті послуги по теплопостачанню 2379, 48 грн.

Відповідно до п.3.2. договору споживач зобовязується проводити передоплату за послуги в розмірі 100% їх вартості в термін до 01 числа розрахункового місяця.

Договірні зобовязання позивачем виконані в повному обсязі та належним чином. Претензій з боку споживача послуг не поступало.

Водночас, відповідач Приватний підприємець ОСОБА_1 в порушення умов договору оплату наданих послуг здійснював неналежним чином, в результаті чого, у нього, станом на 01.08.2011 р. перед позивачем виникла заборгованість в сумі 2 064, 04 грн., що підтверджується письмовим розрахунком боргу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Беручи до уваги те, що позивачем зараховано суму переплати в розмірі 588, 42 грн., яка облікується на особовому рахунку квартири за адресою: АДРЕСА_1 в рахунок оплати боргу по договору № 3/212 від 22.03.2011 р., суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в цій частині на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що сума основного боргу в розмірі 1475, 62 грн. підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, позовна вимога про стягнення з відповідача 29,05 грн. 3% річних, 104,30 грн. інфляційних нарахувань підставна та підлягає до задоволення.

Крім того, відповідно до ст. 546, 548 Цивільного кодексу виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, якщо це становлено договором або законом.

Відповідно до п.4.4. договору у випадку прострочення термінів оплати споживач повинен сплатити пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

З урахуванням обмеження, встановленого Законом України «Про відповідальність субєктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій»№ 686-XIY від 20.05.2009 р. відповідачу за період з 01.12.2010 р. по 31.07.2011 р. нараховано пеню в розмірі 2064, 04 грн.

Водночас, відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов"язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов"язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов"язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Господарський суд, беручи до уваги, що період прострочення є незначним, відповідачем погашено частину боргу, те, що відповідачу присвоєно почесне звання «Мати-героїня», а також відсутність доказів настання негативних наслідків для позивача у зв'язку із затримкою платежів (зокрема, матеріальних збитків), суд вважає за можливе, керуючись п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення та стягнути її в розмірі 206,40 грн., що становить 10 відсотків від нарахованої суми.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються із державного мита в сумі 102, 00 грн., послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236, 00 грн. слід покласти на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст.11, 526, 546, 548, 599, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, ст.ст.44, 49, п.1-1 ст.80, п.3 ст.83, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково в сумі 1815, 37 грн.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код 2308313680, реквізити банківських рахунків не відомі) на користь

Державного Комунального підприємства “Луцьктепло” (43005, м. Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 20, р/р 260081171 в ВФ ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 303741, код 30391925) 1815, 37 грн. заборгованості, в т.ч. 1 475, 62 грн. основного боргу, 206, 40 грн. пені, 29,05 грн. 3% річних, 104,30 грн. інфляційних нарахувань та 102, 00 грн. в повернення по оплаті державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі на суму 588, 42 грн. припинити.

4. В позові на суму 1857, 64 грн. відмовити.

Суддя Пахолюк В.А.

Повний текст рішення складено та підписано 14.09.2011 р.