Рішення № 181784, 30.08.2006, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа №22- 1297/06р. Головуючий у 1-ій інстанції: Джуга С.Д.

Категорія Доповідач: Бєляков І.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006року серпня місяця 30 дня Судова палата в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого - Бєлякова І.І.,

суддів: Собослоя Г.Г., Ігнатюка Б.Ю., при секретарі Боклах Г.І., з участю позивачки - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1 на рішення Хустського районного суду від 3 липня 2006року, по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про повернення боргу , -

встановила:

В квітні 2006року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про повернення боргу.

В позовній заяві зазначалось, що 25 березня 2004року позивачка позичила відповідачам гроші в сумі 400 доларів США, що було стверджено відповідною розпискою.

Оскільки відповідачі не повернули їй борг, позивачка просила стягнути з останніх зазначену суму в розмірі еквівалентну 400 дол.США - 2020 гривень.

Рішенням суду позов задовільнено частково, стягнуто 757 грн.50 коп., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному об'ємі, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам справи, вимогам закону.

Скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 25.03.2004року між сторонами, у відповідності зі ст. 1047 ЦК України, укладено договір позики, згідно якого відповідачі отримали в борг від позивачки 400 доларів США.

Наведені обставини визнані сторонами, і у відповідності до ч.1 ст.61 ЦПК України, не підлягають доказуванню.

Посилання відповідачів на те, що гроші ними повернуті повністю, не може братись до уваги, оскільки суперечать вимогам ст.545 ЦК України, яка регламентує порядок підтвердження виконання зобов'язання.

Отже, тільки наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку, інші засоби доказування, в даному випадку, не являються належними доказами.

При таких обставинах, колегія приходить до висновку, що є всі підстави для застосування ст.309 п.п.3, 4 ЦПК України, а саме, скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, яким слід задовольнити позовні вимоги в повному об'ємі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

рішила:

Апеляційну скаргу позивачки ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Хустського районного суду від 3 липня 2006року - скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно в користь ОСОБА_1 2020 гривень (дві тисячі двадцять) та 51 гривню сплаченого державного мита.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний центр", код - ЄДРПОУ 30045370; р/р 26001014180002 ВАТ "Банк Універсальний" м.Львів, МФО банку 325707 -ЗО (тридцять) гривень витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців.