Постанова № 18174726, 08.09.2011, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 вересня 2011 року

Справа № 5002-2/5986-2010

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дмитрієва В.Є.,

суддів Волкова К.В.,

Гонтаря В.І.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідачів: не з'явився, комісія з припинення діяльності дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України";

Мицько Роман Миколайович, довіреність №17/10 від 20.01.11, дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України";

розглянувши апеляційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 23 червня 2011 року у справі № 5002-2/5986-2010

за позовом дочірнього підприємства "Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

до комісії з припинення діяльності дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

про стягнення 53924,54 грн. та спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Спеціалізований спинальний санаторій імені академіка М. Н. Бурденка" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до комісії з припинення діяльності дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про визнання позивача кредитором боржника –дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на суму 53924,54 грн., з яких 53671,91 грн. - сума основного боргу, 3% річних у розмірі 242,63 грн., а також про зобов'язання комісії з припинення діяльності дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" внести заявлені вимоги до реєстру кредиторів.

13.01.2011 року представник позивача у судовому засіданні до початку розгляду даної справи надав суду заяву, якою змінив предмет позову та просив суд стягнути з дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь позивача заборгованість за недопостачання природного газу в сумі 53924,54 грн., у тому числі суму основного боргу у розмірі 53671,91 грн., 3% річних у сумі 242,63 грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.01.2011 року провадження у справі було зупинено до закінчення процедури реорганізації дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" шляхом приєднання до дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.06.2011 провадження у справі було поновлено та було замінено другого відповідача –дочірнє підприємство "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" –на правонаступника – дочірню компанію "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 23 червня 2011 року у справі №5002-2/5986-2010 позов задоволено частково.

Стягнуто з дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь дочірнього підприємства "Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" 53671,91 грн., 536,72 грн. державного мита та 234,89 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У задоволенні 242,63 грн. річних відмовлено.

Задовольняючі позовні вимоги у частині стягнення основного боргу, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідачем не було належним чином виконано зобов’язання з постачання газу за договором №01/33 від 04.02.2010.

Не погодившись з рішенням суду, дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що за наслідками укладення договору про відступлення права вимоги №47 від 12.05.2011 у зобов’язанні за договором №01/33 від 04.02.2010 відбулась заміна кредитора, яким стало відкрите акціонерне товариство "Кримгаз", у зв’язку з чим порушених прав або охоронюваних законом інтересів у позивача не має.

У судовому засіданні 08.09.2011 представник відповідача, дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", підтримав вимоги апеляційної скарги. Представники позивача та іншого відповідача у засідання не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив рішення господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін, а скаргу –без задоволення з огляду на те, що умови договору про відступлення права вимоги №47 від 12.05.2011 щодо перерахування новим кредитором позивачу коштів в сумі 533671,91 грн. виконано не було, а також те, що між сторонами на стадії виконання рішення має бути укладено мирову угоду.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представників сторін.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Кримською філією дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якого відповідно до пункту 2 наказу Міністерства палива та енергетики України від 13.04.2010 №141/1 є дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник), та дочірнім підприємством "Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", (покупець) було укладено договір №01/33 від 04.02.2010 року про постачання природного газу, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 цього договору.

Згідно пункту 6.1. договору оплата за природний газ та послуги з його транспортування проводиться покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем в якості попередньої оплати постачання газу було перераховано 396971,76грн. за період з 05.02.2010 року по 28.04.2010 року платіжними дорученнями: №171 від 01.03.2010 року на суму 104767,60 грн., №289 від 24.03.2010 року на суму 78576,00 грн., №176 від 28.04.2010 року на суму 46000,00 грн., №91 від 05.02.2010 року на суму 167628,16 грн.

Згідно актів прийому-передачі природного газу №ОУ-001178 від 28.02.2010 року на суму 133193,67 грн., №ОУ-001621 від 31.03.2010 року на суму 132316,24 грн., №ОУ-005420 від 30.04.2010 року на суму 77789,94 грн. постачальником покупцю передано природного газу на суму 343299,85 грн.

На момент звернення до господарського суду зобов'язання перед позивачем по поставці позивачу природного газу не було виконано на суму 53671,91 грн., що також підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між постачальником та покупцем за період з 01 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року, який підписаний обома сторонами та знаходиться в матеріалах справи.

Зазначені обставини стали підставою для звернення дочірнього підприємства "Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" з позовними вимогами про стягнення сум боргу та 3% річних.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" такою, що підлягає задоволенню, у зв’язку з наступним.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Управнений суб'єкт господарського зобов'язання, якщо інше не передбачено законом, може передати другій стороні, за її згодою, належні йому за законом, статутом чи договором права на одержання майна від третьої особи з метою вирішення певних питань щодо управління майном або делегувати права для здійснення господарсько-управлінських повноважень. Передачу (делегування) таких прав може бути зумовлено певним строком. Акт передачі прав вважається чинним з дня одержання повідомлення про це зобов'язаною стороною, а акт делегування господарсько-управлінських повноважень іншому суб'єкту - з дня офіційного опублікування цього акта (частини 1 та 2 статті 195 Господарського кодексу України).

Аналогічні норми закріплені у главі 47 Цивільного кодексу України.

Згідно частині 1 статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. (статті 513-514 Цивільного кодексу України).

Як було встановлено судовою колегією 12.05.2011 між дочірнім підприємством "Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (кредитор) та відкритим акціонерним товариством "Кримгаз" (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги №47, за умовами пункту 1 якого кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника –дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", як правонаступника дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" по зобов’язанню за договором №01/33 від 04.02.2010. До нового кредитора переходить право вимагати від боржника належного виконання зобов’язання –сплати грошових коштів в розмірі 53671,91 грн.

При цьому в силу частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, оскільки на момент розгляду справи право вимагати від дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" належного виконання зобов’язання за договором №01/33 від 04.02.2010 у позивача, дочірнього підприємства "Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", перестало існувати внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги №47 від 12.05.2011, тому висновок господарського суду першої інстанції щодо можливості задоволення позовних вимог та стягнення заборгованості в сумі 53671,91 грн. є передчасним.

Так, згідно частині 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, нез’ясування господарським судом першої інстанції всіх обставин справи, які мають значення для розгляду справи, призвело до неправильного вирішення спору.

Як було з’ясовано судовою колегією, до початку судового засідання (а саме 21.06.2011), в якому господарським судом Автономної Республіки Крим було прийнято рішення про часткове задоволення позову дочірнього підприємства "Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", від відповідача, дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", надійшла телеграма, в якій він просив слухання справи відкласти.

В силу вимог частини 2 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Враховуючи те, що до судового засідання, призначеного на 23.06.2011, дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" участі у справі не приймала, а у якості відповідача підприємство було визначено лише ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.06.2011, тому судова колегія вважає, що судом першої інстанції було неправомірно обмежено відповідача у його праві на участь у судовому засіданні та праві на подання доказів у підтвердження свої заперечень, що у свою чергу призвело до передчасних висновків місцевого суду, викладених у судовому рішенні.

Судова колегія також зазначає, що позивачем також було заявлено вимогу про стягнення 3% річних за період з 01.05.2010 по 24.06.2010.

Однак, в силу вимог частини 2 статі 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, зазначена норма має застосуватись лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, тоді як за умовами договору у відповідача перед позивачем мали місце зобов'язання з постачання газу.

Щодо позовних вимог до комісії з припинення діяльності дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" судова колегія зазначає наступне.

Нормами частини 3 статті 24 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідачами є особи, до яких пред'явлено позовну вимогу.

Отже передбачається, що відповідачем є особа, яка знаходиться з позивачем у матеріальних правовідносинах.

В заяві про зміну предмету позову позивач просив суд стягнути з дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" суму за недопоставку природного газу у розмірі 53924,54 грн. Виходячи із зміненого предмету позову в господарських правовідносинах з позивачем перебуває лише другий відповідач, тоді як жодного відношення перший відповідач до позивача не має.

З урахуванням наведеного, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог дочірнього підприємства "Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", внаслідок чого апеляційна скарга дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим –скасуванню, як таке, що прийняте при неповному з’ясуванні обставин справи та з порушенням вимог норм процесуального права.

Згідно пункту 10 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначений, зокрема, новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України Державне мито покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно пунктам "а", "г" частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" ставки державного мита встановлюються в таких розмірах, в тому числі із заяв, що подаються до господарських судів, зокрема, із заяв майнового характеру –1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Як вбачається із заяви про зміну предмету позову від 13.01.2011 позивач просив стягнути з відповідача 53924,54 грн. (тобто сума державного мита складає 539,25 грн., а у випадку звернення з апеляційною скаргою –269,63 грн.)

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем під час звернення з апеляційною скаргою було сплачено державне мито в сумі 470,00 грн.(в силу вимог пункту "г" частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито").

Отже, враховуючи те, що судом апеляційної інстанції було повністю відмовлено в позові, тому понесені відповідачем витрати по сплаті державного мита під час звернення з апеляційною скаргою в сумі 269,63 грн., мають відшкодовуватись за рахунок позивача.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, статтями 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 червня 2011 року у справі № 5002-2/5986-2010 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Стягнути з дочірнього підприємства "Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на користь (вул. Курортна, 10,Саки,96500, і/к 32369954) на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1,Київ 116,04116, і/к 31301827) витрати по сплаті державного мита в сумі 269,63 грн.

4. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя < Підпис > В.Є. Дмитрієв

Судді < Підпис > К.В. Волков

< Підпис > В.І. Гонтар

Розсилка:

1. дочірнє підприємство "Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденка" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (вул. Курортна, 10,Саки,96500)

2. Комісія з припинення діяльності дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд. 1,Київ 116,04116)

3. дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, 1,Київ 116,04116)