Рішення № 18174553, 02.09.2011, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" вересня 2011 р.Справа № 5/32/5022-888/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі <Список >судді Андрушків Г.З. , судді <заповнити при колегіальному розгляді >

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріол", вул. Живова,31, м. Тернопіль, 46001

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс", вул. Будного,3а, м. Тернопіль, 46000

За участю представників від:

Позивача: ОСОБА_1 представник (довіреність №8102 від 13.11.2008р.);

Відповідача: ОСОБА_2 представник (доручення №46 від 08.08.2011р.).

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аріол" звернулося в господарський суд з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс", з врахуванням заяви про уточнення (збільшення) розміру позовних вимог №80 від 06.07.2011р., яка прийнята судом до розгляду ухвалою від 06.07.2011р. - 352512грн.33коп. із них 300000грн.00коп. основного боргу за договором позики №1 від 10.03.2008р., 40800грн.00коп. інфляційних втрат, 11712грн.33коп. - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог та згідно пояснень повноважного представника, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов, укладеного між ними договору позики №1 від 10.03.2008р. в частині повернення суми позики, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 300000грн.00коп., яку просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також нараховані 3% річних та інфляційні втрати.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (лист №162 від 01.09.2011р.) та згідно пояснень повноважного представника, заборгованість перед позивачем визнає, проте щодо стягнення даної заборгованості заперечує з підстав, що оскільки між сторонами укладено Протокол про наміри продажу корпоративних прав від 01.06.2009р., який, як вважає відповідач, є попереднім договором, і на підставі якого та направленої позивачу вимоги (претензії від 12.07.2011р.) у позивача виникло зобовязання перед відповідачем по сплаті 15 800 000 дол. США, а тому відповідач зважаючи на надіслану позивачу заяву про зарахування зустрічних вимог від 28.07.2011р. вважає, що зобов'язання, яке виникло у відповідача перед позивачем на підставі договору позики №1 від 10.03.2008р. є припиненим.

Позивач у запереченні №134 від 31.08.2011р. по суті претензії від 12 липня 2011 р. та заяви про зарахування зустрічних вимог від 28.07.2011р., претензію від 12 липня 2011 р. та заяву про зарахування зустрічних вимог від 28.07.2011р. не визнає, з підстав, що протокол про наміри продажу корпоративних прав від 01.06.2009р. не є попереднім договором так як не має волевиявлення сторін про надання йому сили попереднього договору, не породжує юридичних наслідків та станом на дату подання позову втратив свою чинність, а тому вважає, що претензія та заява про зарахування зустрічних вимог не мають будь-яких правових обґрунтувань.

Учасникам судового процесу, судом були забезпечені рівні умови для надання необхідних доказів шляхом відкладення розгляду справи, в звязку з чим строк вирішення спору за клопотанням позивача продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

10 березня 2008 року між сторонами укладено договір позики №1 від 10.03.2008р. (надалі - договір), за п.1.1. якого, Позикодавець (позивач по справі) зобовязався надати Позичальнику (відповідачу по справі) безпроцентну поворотну фінансову допомогу, а останній зобовязався повернути допомогу у визначений цим договором термін.

Сума поворотної допомоги становить за цим договором 300000грн. (триста тисяч грн.) (р.2 договору).

У п.3.1.,3.2. договору сторони визначили, що поворотна фінансова допомога надається в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування необхідних коштів на розрахунковий рахунок Позичальника протягом 10 днів з моменту підписання даного договору.

Згідно з п.4.1. договору - термін надання безпроцентної поворотної фінансової допомоги Позичальнику визначається з моменту надання позики і становить один рік. Термін зазначений у пункті 4.1. цього договору, може бути продовжений чи скорочений за згодою сторін (п.4.2. договору).

11 березня 2008 року сторони уклали між собою Додаток до договору позики №1 від 10.03.2008р., яким розділ 4. "Терміни позики" доповнили п.4.3. в наступній редакції: " Подовжити термін погашення безпроцентної поворотної допомоги до 31 грудня 2009 року".

За п.5.1. договору, після закінчення терміну, зазначеного в пункті 4.1. цього договору, Позичальник зобовязується протягом десяти днів повернути суму позики (в безготівкову порядку платіжним дорученням шляхом перерахування необхідних коштів на розрахунковий рахунок Позикодавця(п.5.2.договору))

Як вбачається із вищезазначеного, між позивачем та відповідачем виникли зобовязання з договору позики, згідно якого, в силу ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання, або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як слідує із матеріалів справи, а саме із виписки з рахунку ТзОВ "Аріол" за 19.03.2008р. та не заперечується відповідачем, позивач виконав взяті на себе зобовязання за договором позики №1 від 10.03.2008р., перерахувавши 19.03.2008р. на рахунок ТзОВ "Орвіс" (відповідача по справі) кошти в сумі 300000грн.00коп. в призначені платежу зазначивши:"поворотна фінансова допомога зг.Договору №1 від 10.03.2008р."

Оскільки сторони в договорі обумовили строк повернення відповідачем позики, то згідно ч.1ст.1049, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України зобовязання підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач стверджує, що відповідач своїх зобовязань за договором щодо повернення позики не виконав, і станом на день подання позову за відповідачем рахується борг в сумі 300000грн.00коп. Дана заборгованість підтверджується Актом звірки по рахунку №685 Інші постачальники за період червень 2008 квітень 2011, який підписаний представниками сторін та завірений печатками товариств.

Відповідач, на день розгляду справи, відповідно до вимог ст.33.34 ГПК України не надав суду належних і допустимих доказів, які б свідчили про повернення отриманої від позивача позики в сумі 300000грн.00коп., а тому слід вважати, що за ним рахується заборгованість в сумі 300000грн.00коп.

Твердження відповідача, що оскільки між сторонами укладено Протокол про наміри продажу корпоративних прав від 01.06.2009р., який, як вважає відповідач, є попереднім договором, і на підставі якого та направленої позивачу вимоги (претензії від 12.07.2011р.) у позивача виникло зобовязання перед відповідачем по сплаті 15 800 000 дол. США, а тому зважаючи на надіслану позивачу заяву про зарахування зустрічних вимог від 28.07.2011р. вважає, що зобов'язання, яке виникло у відповідача перед позивачем на підставі договору позики №1 від 10.03.2008р. є припиненим, судом не можуть бути прийняті до уваги з огляду на вимоги ст.635 Цивільного кодексу України та ст.182 Господарського кодексу України в контексті вимог ст.601 ЦК України, згідно яких зобовязання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги; зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін, тобто з приписів ст.601 ЦК України вбачається, що зобовязання може, але не повинно, припинятися за заявою однієї із сторін, а за змістом зобовязального права та на підставі системного аналізу ст.ст.526-532 ЦК України в звязку зі ст.601 ЦК України, слід зробити висновок, що зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою однієї із сторін може здійснюватися лише у разі згоди на це іншої сторони. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин. Отже враховуючи, що позивач заперечує (заперечення №134 від 31.08.2011р.) щодо проведення зарахування зустрічних вимог за заявою відповідача з підстав відсутності у нього будь-яких в т.ч. грошових зобов"язань перед відповідачем, то зобов'язання, яке виникло у відповідача перед позивачем на підставі договору позики №1 від 10.03.2008р. не є припиненим.

Даної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України у своїй постанові від 19.01.2011р. у справі №01/95-38 (6/61-38)

Згідно ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення від простроченої суми, що за період з 11.01.2010 року (згідно п.4.1. договору з врахуванням Додатку до договору від 11.03.2009р., строк повернення позики встановлений сторонами до 31.12.2009р., а згідно п. 5.1. договору позичальник зобовязувався повернути суму позики протягом десяти днів, після закінчення терміну встановленого п.4.1. цього договору, тобто відповідач зобовязаний був повернути позику до 10.01.2010р., а тому прострочення виконання грошового зобовязання у відповідача почалося з 11.01.2010р., і з даної дати необхідно нараховувати інфляційні втрати та 3% річних) по березень 2011 року включно (по дане число інфляційні нараховані позивачем) становить 38100грн.00коп., а також три проценти річних від простроченої суми, що за період з 11.01.2010 року по 20.04.2011 року по дане число 3% річні нараховані позивачем) становить 11465грн.75коп.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 2700,00грн. інфляційних втрат та 246,58грн. 3% річних то такі задоволенню не підлягають, оскільки, як зазначено судом вище, такі нараховані позивачем без врахування вимог п.5.1. договору, а щодо нарахування інфляційних втрат ще й без врахування Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997р

При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.509, 525, 526, 530, 1046, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст.ст.173,193 ГК України та ст.ст.33,34 ГПК України позов в частині стягнення з відповідача 300000грн.00коп. боргу, 38100грн.00коп. інфляційних втрат та 11465грн.75коп. 3% річних підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орвіс", вул. Будного,3а, м. Тернопіль (код ЄДРПОУ 31490840) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріол", вул. Живова,31, м. Тернопіль (код ЄДРПОУ 32578370) 300000грн.00коп. боргу, 38100грн.00коп.. інфляційних втрат, 11465грн.75коп.. 3% річних, 3495грн.66коп. витрат по сплаті державного мита, 234грн.02коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

4.В решті позову відмовити.

5. Видати довідку Товариству з обмеженою відповідальністю "Аріол", вул. Живова,31, м. Тернопіль (код ЄДРПОУ 32578370) про повернення з Державного бюджету України 888 (вісімсот вісімдесят вісім)грн.58коп. зайво сплаченого державного мита згідно платіжних доручень №4472 від 21.04.2011р., №4694 від 14.06.2011р., які знаходяться в матеріалах справи №5/32/5022-888/2011.

Це поле друкуватися не буде !!! Інформацію НЕ ЗМІНЮВАТИ !!!переведено в чистовик -7847

СуддяГ.З. Андрушків

Повне рішення складено "09".09.2011р.