Рішення № 18174461, 25.08.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" серпня 2011 р.Справа № 30/17-2901-2011 За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „БЕСТЛАЙН ДЕВЕЛОПМЕНТ” До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „ЛІДЕР ПАРТНЕРС”;

Товариство з обмеженою відповідальністю „ВОГЕБОРА”

Про визнання договору дійсним, виконаним та стягнення

Суддя РОГА Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 20.07.2011 р., Дубовий В.А.- директор

Від відповідача: ТОВ „ЛІДЕР ПАРТНЕРС” - ОСОБА_2 - довіреність від 01.08..2011 р.

Від відповідача: ТОВ „ВОГЕБОРА” - ОСОБА_3 - довіреність № 24 від 27.07.2011р., Созонтові Н.В. - директор

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгова компанія „БЕСТЛАЙН ДЕВЕЛОПМЕНТ” (далі ТОВ „ТД „БЕСТЛАЙН ДЕВЕЛОПМЕНТ”), звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „ЛІДЕР ПАРТНЕРС” та Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) „ВОГЕБОРА” про визнання договору поставки № 20 від 09.01.2011р. дійсним та виконаним ТОВ „ТД „БЕСТЛАЙН ДЕВЕЛОПМЕНТ” повністю, а ТОВ „ЛІДЕР ПАРТНЕРС” на суму 35767965 грн. 86 коп., а також стягнути солідарно з ТОВ „ЛІДЕР ПАРТНЕРС” та ТОВ „ВОГЕБОРА” 32034 грн. 14 коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на своїх вимогах.

Відповідач - ТОВ „ЛІДЕР ПАРТНЕРС” проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач - ТОВ „ВОГЕБОРА” письмових заперечень щодо позову до суду не надав. Представник ТОВ „ВОГЕБОРА” в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

09 січня 2011р. між ТОВ „ЛІДЕР ПАРТНЕРС” (Постачальник) та ТОВ „ТД „БЕСТЛАЙН ДЕВЕЛОПМЕНТ»(Покупець) був укладений Договір поставки № 20, згідно якого Постачальник зобовязався за заявками (замовленням) Покупця у строки, обумовлені Договором, поставляти та передавати у власність Покупця товари, а Покупець зобовязався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору. Найменування товару, його кількість, асортимент, ціна за одиницю товару, гривнева вартість товару зазначається у накладних, які оформлюються на кожну партію товару, та крім передаточного документу виконують одночасно функцію специфікації та товар. Строк дії Договору протягом чотирьох місяців з дати, зазначеної в верхньому правому куті на першій сторінці Договору, але , у будь-якому випадку, до його повного виконання сторонами.

Відповідно до розділу 3 Договору Постачальник зобовязався поставити Покупцю товар партіями на загальну суму 35800000 грн. Покупець оплачує Постачальнику кожну партію товару за ціною, зазначеною в накладних з відстрочкою платежу 260 днів. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів Покупцем на рахунок Постачальника або, за домовленістю сторін, можу бути обраний вексельний порядок розрахунків, чи в іншому порядку, якщо це не суперечить законодавству України.

За накладними № 1 від 09.01.2011р. на суму 1470097 грн. 33 коп., № 2 від 09.01.2011р. на суму 1150891 грн. 13 коп., № 3 від 09.01.2011р. на суму 1405278 грн. 02 коп., № 4 від 09.01.2011р. на суму 1704637 грн. 91 коп., № 5 від 09.01.2011р. на суму 1214756 грн., 01 коп., № 6 від 09.01.2011р. на суму 320564 грн. 34 коп., № 7 від 09.01.2011р. на суму 2794851 грн. 99 коп., № 8 від 09.01.2011р. на суму 2320 945 грн. 08 коп., № 9 від 09.01.2011р. на суму 2290968 грн. 06 коп., № 10 від 09.01.2011р. на суму 2013786 грн. 16 коп., № 11 від 09.01.2011р. на суму 967566 грн. 85 коп., № 12 від 09.01.2011р. на суму 2390182 грн. 97 коп., № 13 від 09.01.2011р. на суму 1661733 грн. 11 коп., № 14 від 09.01.2011р. на суму 636503 грн. 59 коп., № 15 від 09.01.2011р. на суму 515199 грн. 08 коп., № 16 від 09.01.2011р. на суму 598990 грн. 71 коп., № 17 від 09.01.2011р. на суму 538809 грн. 25 коп. , № 18 від 09.01.2011р. на суму 2766592 грн. 57 коп., № 19 від 09.01.2011р. на суму 2664533 грн. 68 коп., № 20 від 09.01.2011р. на суму 2294376 грн. 97 коп., № 21 від 09.01.2011р. на суму 2093229 грн. 35 коп., № 22 від 09.01.2011р. на суму 1953471 грн. 71 коп. було поставлено товару на загальну суму 35767965 грн. 86 коп.

У якості розрахунку за отриманий товар Покупець, за актом приймання передачі векселю від 02.02.2011р. передав Постачальнику вексель серія АА 1999922, дата складання 02.02.2011р., дата погашення 05 жовтня 2011р., номінальною вартістю 35800000 грн.

За таких обставин, позивач вважає, що він належним чином і в повному обсязі виконав свої зобовязання за Договором поставки № 20 від 09.01.2011р. ТОВ „ЛІДЕР ПАРТНЕРС”, на думку позивача, виконало свої зобовязання не у повному обсязі, що зокрема, підтверджується актом звірки від 26.05.2011р., та не поставило товар на суму 32034 грн. 14 коп.

01 липня 2011р. ТОВ „ТД „БЕСТЛАЙН ДЕВЕЛОПМЕНТ” направило на адресу ТОВ „ЛІДЕР ПАРТНЕРС” претензію щодо погашення заборгованості на суму 32034 грн. 14 коп. та належного виконання умов Договору поставки № 20 від 09.01.2011р. У відповідь на зазначену претензію ТОВ „ЛІДЕР ПАРТНЕРС” повідомило про те, що Договір поставки № 20 від 09.01.2011р. був укладений ТОВ „ЛІДЕР ПАРТНЕРС” під впливом помилки, яка має істотне значення. Крім того, на думку ТОВ „ЛІДЕР ПАРТНЕРС”, Договір містить у собі ознаки нікчемності, а отже, є таким, що має бути визнаний недійсним. На підставі зазначеного ТОВ „ЛІДЕР ПАРТНЕРС” відмовилося від повного виконання Договору.

Крім того, позивач зазначає, що 11 січня 2011р. між ТОВ „ВОГЕБОРА” (Поручитель) та ТОВ „ТД „БЕСТЛАЙН ДЕВЕЛОПМЕНТ»(Кредитор) був укладений Договір поруки, згідно якого Поручитель зобовязався відповідати перед Кредитором за виконання всіх зобовязань ТОВ „ЛІДЕР ПАРТНЕРС” (Боржник), що виникли з Договору поставки № 20 від 09.01.2011р., який був укладений між ТОВ „ЛІДЕР ПАРТНЕРС” та ТОВ „ТД „БЕСТЛАЙН ДЕВЕЛОПМЕНТ». Договір поруки діє до моменту припинення дії основного Договору, окрім випадків, визначених в ст. 559 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 3.1 договору поруки Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за належне виконання Боржником забезпеченого зобовязання. Але у будь-якому випадку розмір відповідальності Поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобовязання, зазначеного в. п 4 цього Договору, а саме: Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобовязання Боржником, згідно основного Договору солідарно із Боржником на всю суму заборгованості Боржника, встановлену на момент подання позовної вимоги до суду, а також відшкодування Кредитору збитків та сплату неустойки всіма власними коштами та майном по своїх зобовязаннях, що випливають з даного Договору.

Дії відповідачів щодо невиконання умов договорів, позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у звязку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд про визнання договору поставки № 20 від 09.01.2011р. дійсним та виконаним ТОВ „ТД „БЕСТЛАЙН ДЕВЕЛОПМЕНТ” повністю, а ТОВ „ЛІДЕР ПАРТНЕРС” на суму 35767965 грн. 86 коп., а також стягнути солідарно з ТОВ „ЛІДЕР ПАРТНЕРС” та ТОВ „ВОГЕБОРА” 32034 грн. 14 коп.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що Договір поставки № 20 від 09.01.2011р. був укладений сторонами у повній відповідності до норм чинного законодавства України, частково виконаний Постачальником та повністю виконаний Покупцем. Правочин, вчинений під впливом помилки є оспорюваним, обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Не має правового значення помилка щодо одержання користі від вчиненого правочину. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією із сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Крім того, позивач зазначає, що зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Позивач також зазначив, що відповідно до ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання зобовязання частково або у повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідач - ТОВ „ЛІДЕР ПАРТНЕРС” проти позову заперечує, посилаючись на те, що Договір поставки № 20 від 09.01.2011р. містить у собі ознаки нікчемності виходячи з того, що після укладання Договору та майже повного його виконання, ТОВ „ЛІДЕР ПАРТНЕРС” помилково вважало цей правочин вигідним та економічно обґрунтованим, таким, що буде сприяти отриманню прибутку підприємством.

Відповідач вважає, що при укладанні Договору поставки № 20 від 09.01.2011р. він пішов на певний ризик, але, внаслідок нестабільності цін та конюнктури ринку в державі, помилився в своїх розрахунках та вважає такий право чин економічно необґрунтованим, та таким, щодо якого втрачено комерційний інтерес.

Відповідач - ТОВ „ВОГЕБОРА” письмових заперечень щодо позову до суду не надав. Представник ТОВ „ВОГЕБОРА” в судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Крім того, відповідач зазначає, що він повністю підтримує позицію ТОВ „ЛІДЕР ПАРТНЕРС”.

Розглянув матеріали справи суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог за таких підстав:

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ст. 16 цього ж Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому, суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 січня 2011р. між ТОВ „ЛІДЕР ПАРТНЕРС” (Постачальник) та ТОВ „ТД „БЕСТЛАЙН ДЕВЕЛОПМЕНТ»(Покупець) був укладений Договір поставки № 20, згідно якого Постачальник зобовязався за заявками (замовленням) Покупця у строки, обумовлені Договором, поставляти та передавати у власність Покупця товари, а Покупець зобовязався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 5.5 Договору поставки № 20 сторони мають право звернутися до суду з позовом про визнання договору дійсним та виконаним у фактичному обємі у випадку односторонньої письмової відмови однієї із сторін від виконання зобовязань за договором з посиланням на незаконність або нікчемність договору.

Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За приписами ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу. Стаття 203 Цивільного кодексу України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Дійсно, відповідно до ст. 229 Цивільного кодексу України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, який правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Але, помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір поставки № 20 від 09.01.2011р. був укладений повноваженими представниками сторін, у письмовій формі, з дотримання норм чинного законодавства, містить усі істотні умови, передбачені для договорів такого виду, проти чого сторони у справі не заперечують.

Посилання ж відповідача на укладення зазначеного під впливом помилки щодо вигідності або невигідності договору, не є підставою для визнання такого договору нікчемним, адже, не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією із сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

За таких обставин, Договір поставки № 20 від 09.01.2011р. є дійсним.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 січня 2011р. між ТОВ „ЛІДЕР ПАРТНЕРС” (Постачальник) та ТОВ „ТД „БЕСТЛАЙН ДЕВЕЛОПМЕНТ»(Покупець) був укладений Договір поставки № 20, згідно якого Постачальник зобовязався за заявками (замовленням) Покупця у строки, обумовлені Договором, поставляти та передавати у власність Покупця товари, а Покупець зобовязався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору. Найменування товару, його кількість, асортимент, ціна за одиницю товару, гривнева вартість товару зазначається у накладних, які оформлюються на кожну партію товару, та крім передаточного документу виконують одночасно функцію специфікації та товар .

Відповідно до розділу 3 Договору Постачальник зобовязався поставити Покупцю товар партіями на загальну суму 35800000 грн. Покупець оплачує Постачальнику кожну партію товару за ціною, зазначеною в накладних з відстрочкою платежу 260 днів. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів Покупцем на рахунок Постачальника або, за домовленістю сторін, можу бути обраний вексельний порядок розрахунків, чи в іншому порядку, якщо це не суперечить законодавству України.

Відповідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „ЛІДЕР ПАРТНЕРС” не виконало у повному обсязі своїх зобовязань за Договором щодо поставки товару на суму 35800000 грн., що була сплачена ТОВ „ТД „БЕСТЛАЙН ДЕВЕЛОПМЕНТ»шляхом передачі векселю від 02.02.2011р. серія АА 1999922, що не суперечить умовам Договору поставки № 20 від 09.01.2011р. Отже, ТОВ „ТД „БЕСТЛАЙН ДЕВЕЛОПМЕНТ»належним чином та у повному обсязі виконало Договір поставки № 20 від 09.01.2011р., а ТОВ „ЛІДЕР ПАРТНЕРС” виконало цей Договір лише на суму 35767965 грн. 86 коп.

За таких обставин, є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню є вимога позивача щодо стягнення суми невиконаного зобовязання .

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. При цьому, відповідно до ст. 554 цього Кодексу у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Виходячи з того, що 11 січня 2011р. між ТОВ „ВОГЕБОРА” (Поручитель) та ТОВ „ТД „БЕСТЛАЙН ДЕВЕЛОПМЕНТ»(Кредитор) був укладений Договір поруки, згідно якого Поручитель зобовязався відповідати перед Кредитором за виконання всіх зобовязань ТОВ „ЛІДЕР ПАРТНЕРС” (Боржник), що виникли з Договору поставки № 20 від 09.01.2011р., та за умовами якого Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобовязання Боржником, згідно основного Договору солідарно із Боржником на всю суму заборгованості Боржника, встановлену на момент подання позовної вимоги до суду, правомірною є вимога позивача щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості у сумі 32 034 грн. 14 коп.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на забезпечення судового процесу покласти на відповідачів згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «БЕСТЛАЙН ДЕВЕЛОПМЕНТ»- задовольнити.

2. Визнати дійсним Договір поставки № 20, укладений 09 січня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР ПАРТНЕРС»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «БЕСТЛАЙН ДЕВЕЛОПМЕНТ».

3. Визнати Договір поставки № 20, укладений 09 січня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР ПАРТНЕРС»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «БЕСТЛАЙН ДЕВЕЛОПМЕНТ», виконаним Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «БЕСТЛАЙН ДЕВЕЛОПМЕНТ»у повному обсязі, а Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР ПАРТНЕРС» на суму 35767965 грн. 86 коп.

4. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР ПАРТНЕРС»(м. Київ, вул. Грушевського, 28, кв.н.п.2, код ЄДРПОУ 37449007, ІПН 374490026552, свідоцтво платника ПДВ 100318129) та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОГЕБОРА»(м. Одеса, вул. Середня, 45, кв.13, код ЄДРПОУ 34443820, ІПН 344438215524, свідоцтво платника ПДВ 22327482) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «БЕСТЛАЙН ДЕВЕЛОПМЕНТ»(м. Київ, вул. Богомольця, буд.7\14, офіс №1, код ЄДРПОУ 37242364, ІПН 372423626553, свідоцтво платника ПДВ 100296271) суму невиконаного зобовязання 32034 грн. 14 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 320 грн. 35 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 30 серпня 2011 р.

Суддя Рога Н. В.