Рішення № 18174353, 07.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.11 Справа№ 5015/4787/11

Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, м.Львів;

До Відповідача: Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма “Суверен”, м.Львів;

Про: демонтаж літнього майданчика.

Суддя: Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання: Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:

Позивача: ОСОБА_1 предст. (дов. №31 вих.4043 від 22.08.2011р.);

Відповідача: ОСОБА_2-предст. (дов. від 30.08.2011р.);

Представникам позивача та відповідача розяснено їх процесуальні права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Від здійснення технічного запису судового процесу позивач та відповідач відмовилися.

Суть справи:

Позовні вимоги заявлено Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради, м.Львів до відповідача: Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма “Суверен”, м.Львів про демонтаж літнього майданчика.

Обставини справи:

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду, ухвалою від 22.08.2011. порушив провадження у справі та ухвалив призначити розгляд справи на 07.09.2011. Цією ж ухвалою суд зобовязав сторони долучити ряд документів, необхідних для вирішення спору.

07.09.2011р. відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, у звязку з відсутністю предмету спору.

В судове засідання 07.09.2011р. представники позивача та відповідача прибули.

В судовому засіданні 07.09.2011р. позивач позовні вимоги підтримав, з підстав, наведених у тексті позовної заяви.

Відповідач в судове засідання з'явився, позовні вимоги заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позову, у звязку з відсутністю предмету позову.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно зясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне:

Як зазначив позивач, порядок отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м.Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності, затверджений ухвалою міської ради №2452 від 05.03.2009р. з наступними змінами та доповненнями, розроблений відповідно до вимог чинного законодавства та регламентує набуття дозволів на розміщення літніх майданчиків лише біля стаціонарних закладів ресторанного господарства.

Відкритий літній майданчик - це стаціонарний або тимчасовий (щоденного демонтажу) пункт ресторанного господарства, який розташовується виключно біля стаціонарного закладу (ресторану, кафе, бару, їдальні) у теплий період року з 1 квітня по 1 листопада і не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей.

Згідно із п.4.1. зазначеного Порядку, контроль за дотриманням цього Порядку здійснюють районні адміністрації за місцем знаходження літнього майданчика.

Відповідно до п.1.3. Порядку, дозволи на встановлення літніх майданчиків видає управління архітектури департаменту містобудування на підставі позитивних висновків комісії з видачі дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків. У п.2.1. Порядку зазначено, що для отримання дозволу на встановлення відкритого літнього майданчика суб'єкт господарювання подає до

управління “Дозвільний офіс” письмову заяву встановленої форми, у якій зазначає бажане місце та термін розміщення, функціональне призначення і характеристику об'єкта. До заяви додається відповідний, передбачений Порядком, пакет документів.

Пунктом 6.4.1. Порядку встановлено, що демонтажу підлягають самочинно встановлені літні майданчики.

Відповідно до п.4.2.3. Порядку, районні адміністрації забезпечують демонтаж літніх майданчиків на підставі рішення суду.

20.05.2011р. комісією працівників Галицької районної адміністрації ЛМР з виходом на місце складено акт проведення обстеження на предмет наявності дозвільних документів на розміщення ПП ВКФ “Суверен” літнього майданчика на пл. Ринок, 14 (у подвір'ї), однак дозвіл на розміщення об'єкту відсутній.

31.05.2011р. керівника ПП ВКФ “Суверен” зобов'язано до 06.06.2011р. демонтувати самовільно встановлений літній майданчик за адресою: м.Львів, пл.Ринок, 14 (у подвір'ї).

Відповідно до листа управління архітектури департаменту містобудування ЛМР від 09.06.2011р. №5-6404/2401, комісією зі встановлення відкритих літніх майданчиків, засідання якої відбулося 06.06.2011р., рекомендовано ПП ВКФ “Суверен” ліквідувати самочинно встановлений 2-поверховий літній майданчик у подвір'ї. У разі невиконання рекомендацій комісії доручено Галицькій районній адміністрації порушити справу про примусовий демонтаж майданчика.

14.06.2011р., враховуючи, що на пл. Ринок, 14 (у подвір'ї) встановлено літній майданчик ПП ВКФ “Суверен” з порушенням ухвал Львівської міської ради №2452 від 05.03.2009р. та №376 від 21.04.2011р., головою Галицької районної адміністрації ЛМР винесено розпорядження №р-289 “Про демонтаж самочинно встановленого літнього майданчика на пл. Ринок, 14 (у подвір'ї)”.

17.06.2011р. на виконання вимог вказаного розпорядження комісією працівників Галицької районної адміністрації ЛМР з виходом на місце складено акт про те, що вимогу добровільно демонтувати літній майданчик на пл. Ринок, 14 (у подвір'ї), який належить ПП ВКФ “Суверен”, не виконано, майданчик продовжує функціонувати.

Враховуючи вказані обставини, Галицька районна адміністрація ЛМР вимушена звернутись з відповідним позовом до суду.

Відповідач в судове засідання з”явився, проти позову заперечив, оскільки станом на момент звернення з позовом літній майданчик демонтований, тобто відсутній предмет спору.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Відповідно до ст.20 ГК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ч.2 ст.1 Господарсько-процесуального кодексу, у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи.

Відповідно до вимог п.1.10 “Правил благоустрою м.Львова” (надалі - Правила), затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 року №376, відкритий літній майданчик - це стаціонарний або тимчасовий (щоденного демонтажу) пункт ресторанного господарства, який розташовується виключно біля стаціонарного закладу (ресторану, кафе, бару, їдальні) у теплий період року з 1 квітня по 1 листопада і не має закритого приміщення для тимчасового перебування людей. Самочинне встановлення (малої архітектурної форми, відкритого літнього майданчика, засобу зовнішньої реклами) - це встановлення малої архітектурної форми, відкритого літнього майданчика, засобу зовнішньої реклами, дозвіл на встановлення яких не видавався або закінчився і не був продовжений у передбачені терміни або був скасований у встановленому порядку.

Частинами 1, 4 статті 20 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” передбачено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обовязковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

У відповідності до ст.1 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” благоустрій населених пунктів комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Відповідно до п.10 ст.10 Закону України “Про благоустрій населених пунктів” та п.1.3. Порядку отримання дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків у м. Львові біля обєктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності, затвердженого ухвалою Львівської міської ради №2452 від 05.03.2009р., дозволи на встановлення літніх майданчиків видає управління архітектури департаменту містобудування (Львівської міської ради) на підставі позитивних висновків комісії з видачі дозволів на встановлення відкритих літніх майданчиків.

Пунктом 4.1. Порядку визначено, що контроль за дотриманням цього порядку здійснюють районні адміністрації за місцем знаходження літнього майданчика.

Згідно із пунктом 4.2.3 Порядку демонтажу підлягають самочинно встановлені майданчики. Районні адміністрації забезпечують демонтаж літніх майданчиків на підставі рішення суду. Відповідно до пункту 6.4.1 Порядку демонтажу підлягають самочинно встановлені літні майданчики.

Згідно із ч.1 ст. 73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах своїх повноважень, є обовязковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, обєднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до п.п.6.4., 6.4.1. “Порядку отримання дозволів на встановлення літніх майданчиків у м.Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності”(надалі - Порядок), затверджених ухвалою Львівської міської ради від 05.03.2009р. №2452 (зі змінами та доповненнями), самочинно встановлені літні майданчики підлягають демонтажу. Відповідно до п. 4.1. контроль за дотриманням цього Порядку здійснюють районні адміністрації за місцем знаходження літнього майданчика.

Відповідно до п.п.4.2.3, 6.2. “Порядку отримання дозволів на встановлення літніх майданчиків у м. Львові біля об'єктів ресторанного господарства для здійснення підприємницької діяльності”, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 05.03.2009р. №2452 (зі змінами та доповненнями), районні адміністрації звертаються до суду з позовами про примусовий демонтаж літніх майданчиків та забезпечують їх демонтаж на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 144 Конституції України, ст.73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”акти органів місцевого самоврядування, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Як з”ясовано в ході розгляду справи, 14.06.2011р., на пл. Ринок, 14 (у подвір'ї) встановлено літній майданчик ПП ВКФ “Суверен” у порушення ухвал Львівської міської ради №2452 від 05.03.2009р. та №376 від 21.04.2011р., головою Галицької районної адміністрації ЛМР винесено розпорядження № р-289 “Про демонтаж самочинно встановленого літнього майданчика на пл. Ринок, 14 (у подвір'ї)”.

17.06.2011р. на виконання вимог вказаного розпорядження комісією працівників Галицької районної адміністрації ЛМР з виходом на місце складено акт про те, що вимогу добровільно демонтувати літній майданчик на пл. Ринок, 14 (у подвір'ї), який належить ПП ВКФ “Суверен”, не виконано, майданчик продовжує функціонувати.

Однак відповідач заперечив факт функціонування літнього майданчика за адресою: м.Львів, пл.Ринок, 14 (у подвір'ї), та надав суду належні та допустимі докази, що підтверджують демонтаж літнього майданчика до винесення позивачем розпорядження від 14.06.2011р. №р-289 .

Оскільки відповідач демонтував самочинно встановлений відкритий літній майданчик за адресою: м.Львів, пл.Ринок, 14 (у подвір'ї) з дотриманням належного дозвільного порядку, вимоги позивача про його демонтаж не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до вимог статті 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини відповідача.

Керуючись вимогами ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 80, 82, 84, 85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні п.1 позовних вимог щодо зобов”язання ПП ВКФ “Суверен” демонтувати самочинно встановлений літній майданчик за адресою: м.Львів, пл.Ринок,14 - відмовити.

2.Стягнути з Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма “Суверен” (м.Львів, пл.Ринок,14; ідентифікаційний код 23971002) на користь Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, вул. Френца Ліста,1 м.Львів (код ЄДРПОУ 20847537) 85,00 грн. - сплаченого державного мита та 236,00 грн. сплачених витрат на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя Левицька Н.Г.