Рішення № 18174012, 31.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/8331.08.11 За позовомПриватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз" ДоПриватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС"

3-ті особи, які не

заявляють самостійних

вимог на предмет спору

на стороні відповідача:1) Комунальне підприємство "ПРЕЖО № 1"

2) ОСОБА_1

Простягнення 1 967,65 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивачаОСОБА_2 представник (дов. № 01-11-01/69 від 11.07.2011 р.)

від відповідачане зявився

3-ті особи, які не заявляють самостійних

вимог на предмет спору на стороні відповідача:1)не зявився

2)не зявився СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий союз" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" про стягнення з відповідача страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 09/02-357-07 від 16.10.2007 р., в розмірі 1 967,65 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором добровільного страхування наземного транспорту № 09/02-357-07 внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою власника пошкодженого автомобіля "ВАЗ 2107", державний номер НОМЕР_1 Управління земельних ресурсів у м. Запоріжжі, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України “Про страхування” та статей 993, 1191 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб автомобіль "РАФ 2203", державний номер НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, водій якого визнаний винним у її скоєні ОСОБА_1, застрахований у ПАТ "Страхова Група "ТАС", згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/9939004 від 07.04.2007 р., позивач просить стягнути з ПАТ "Страхова Група "ТАС", суму страхового відшкодування в розмірі 1 967,65 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.06.2011 р. порушено провадження у справі №59/83, залучено до участі у справі в якості 3-іх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: КП "ПРЕЖО № 1", Денисова Віктора Олександровича та призначено розгляд справи на 29.06.2011 р.

Представники сторін, 3-іх осіб в судове засідання 29.06.11 р. не з?явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, у звязку з нез'явленням в судове засідання представників сторін, 3-іх осіб, неподанням витребуваних доказів відповідно до ухвали про порушення провадження у справі, відклав розгляд справи на 13.07.2011 р., про що 29.06.11 р. виніс відповідну ухвалу.

Представники відповідача, 3-іх осіб в судове засідання 13.07.2011 р. не з?явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 13.07.11 р. надав суду клопотання про витребування у відповідача наказу про трудові відносини водія ОСОБА_1 з КП "ПРЕЖО № 1", доказів виконання трудових обов'язків водієм КП "ПРЕЖО № 1" ОСОБА_1 в момент настання ДТП, а саме маршрутний лист або доручення на керування транспортним засобом, станом на 02.04.2008 р., та витребування у Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя матеріалів адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1

Відповідно до статті 38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Враховуючи вищевикладене суд задовольняє клопотання про витребування доказів.

Також, в судовому засіданні 13.07.11 р. представник позивача надав заяву про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.

У звязку з відсутністю представників відповідача, 3-іх осіб, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, витребуванням нових доказів, суд, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 17.08.2011 р.

В судовому засіданні 17.08.2011 р. представник відповідача надав відзив на позов, відповідно до якого просить в задоволенні позову відмовити частково в розмірі 415, 58 грн., з наступних підстав.

Представник відповідача зазначає, що розмір витрат на відновлювальний ремонт транспортного засобу збільшується на суму ПДВ в тому випадку, коли власник оплатив послуги з ремонту суб'єкту господарювання, який є платником зазначеного податку.

Потерпілий внаслідок ДТП не здійснив ремонт пошкодженого транспортного засобу, позивач документів, які б підтверджували витрати на оплату з урахуванням ПДВ не надав, тому розмір матеріального збитку визначається в сумі 2 062,07 грн.

Відповідно до п. 2 договору страхування, полісу №ВА/9939004 від 03.04.2007р. франшиза становить 510,00 грн.

На підставі вище наведеного, представник відповідача здійснив такий розрахунок суми страхового відшкодування: 2 062,07 грн. (розмір збитку без врахування ПДВ) - 510,00 грн. (франшиза) = 1552,07 грн.

Представники 3-іх осіб в судове засідання 17.08.2011 р. не з?явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні 17.08.2011р. представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з відзивом на позов та надання додаткових доказів. Клопотання задоволено.

У звязку з незявленням в судове засідання 17.08.2011 р. представників 3-іх осіб, не виконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, необхідністю надання додаткових доказів та з звязку із задоволенням клопотання представника позивач про відкладення розгляду справи, ухвалою суду від 17.08.11р. розгляд справи відкладено на 31.08.11р.

В судовому засіданні 31.08.11 р. представник позивача надав, на виконання вимог ухвали суду, додаткові пояснення на заперечення. В даних поясненнях, представник позивача спростовує викладені відповідачем у його відзиві аргументи та просить задовольнити позов у повному обсязі. На підтвердження своїх доводів, надає докази перерахування суми страхового відшкодування в розмірі 2477,65 грн. на рахунок ПП ОСОБА_3, для проведення ремонту згідно страхового розпорядження №2/126 від 12.06.11р, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи- підприємця ОСОБА_3 та свідоцтво про сплату єдиного податку СПД-ФО ОСОБА_3

Представники відповідача, 3-іх осіб в судове засідання 31.08.2011 р. не з?явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 31.08.2011р. від останнього до суду не надходило.

Приписами статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 31.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.10.2007р. між Закритим акціонерним товариством "Європейський страховий союз" (правонаступником усіх прав і обовязків якого є Приватне акціонерне товариство "Європейський страховий союз") та Управлінням земельних ресурсів у м. Запоріжжя укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № 09/02-357-07, за яким позивач застрахував майнові інтереси потерпілого, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу -легкового автомобіля «ВАЗ 2107», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно довідки УДАІ УМВС України в Запорізькій області, 02.04.2008 р. по вул. Перемоги в м. Запоріжжя сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: 1) автобус «РАФ2203», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить КП ПРЕЖО № 1, під керуванням ОСОБА_1; 2) автомобіль «ВАЗ 2107», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить Управлінню земельних ресурсів у м. Запоріжжя, під керування ОСОБА_4

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п. 13.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 17.04.2008 р.

04.04.2008 р. до ПАТ "Європейський страховий союз" звернувся представник страхувальника (Управління земельних ресурсів у м. Запоріжжя) із заявою про факт настання страхової події та про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до Висновку експерта № 2470 від 07.04.2008 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля "ВАЗ 2107", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження в ДТП, склала 2 477, 65 грн.

12.06.2008 р. ПАТ "Європейський страховий союз" на підставі Страхового акту та розрахунку страхового відшкодування до нього, враховуючи Висновку експерта № 2470 від 07.04.2008 р., здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 2477,65 грн., що підтверджується Розпорядженням на проведення виплати страхового відшкодування № 2/126 від 12.06.2008 р. та платіжним дорученням № 3885 від 12.06.2008 р.

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «РАФ2203», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «ВАЗ 2107», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, належить КП ПРЕЖО № 1.

Однак, цивільно-правова відповідальність КП ПРЕЖО № 1 в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «РАФ2203», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована у Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС" на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВА/9939004).

Вина водія який керував автомобілем «РАФ2203», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 17.04.2008 р.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «ВАЗ 2107», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВА/9939004), а до ПАТ "Європейський страховий союз" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування транспортних засобів № 09/02-357-07, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_1 як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25.11.2008 р.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВА/9939004) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500,00 грн.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до вищевказаного Полісу франшиза складає 510, 00 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобовязання.

Заперечення відповідача не беруться судом до уваги з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3.1.1 Закону України "Про податок на додану вартість" (втратив чинність 02.12.2010 р.) об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України; згідно із підпунктами а), б) пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (набрав чинності з 01.01.2011 р.) об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, а отже надання фізичними та юридичними особами послуг з проведення ремонту транспортного засобу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав Страхувальник.

Також, згідно статті 988 Цивільного кодексу України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Позивач в підтвердження факту проведення та оплати ремонту транспортного засобу надав суду платіжне доручення з відміткою банку про перерахування страхового відшкодування на рахунок ПП ОСОБА_3 для проведення ремонту згідно страхового розпорядження №2/126 від 12.06.11р, що свідчить про сплату податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, заперечення відповідача є недоведеними та необґрунтованими.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 1967,65 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, просп.. Перемоги, 65; Код ЄДРПОУ 30115243) на користь Приватного акціонерного товариства "Європейський страховий союз" (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 7, оф. 1; код ЄДРПОУ 33552636) шкоду в розмірі 1 967 (одну тисячу дев'ятсот шістдесят сім) грн. 65 коп., державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЮ.В. Картавцева

Дата складання

повного рішення: 02.09.2011 р.