ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2/128
06.09.11
За позовом Публічного акціонерного товариства «Златобанк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуденергоінвест»
про стягнення 6 994 387,37 грн.
Суддя Домнічева І.О.
Представники:
Від позивача Кульбіда А.Б.
Від відповідача не з’явились
Обставини справи:
Публічне акціонерне товариство «Златобанк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуденергоінвест»про стягнення 6 994 387,37 грн. заборгованості та штрафних санкцій за Кредитним договором № 17/08/KL від 28.07.2008р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2011р. порушено провадження у справі.
Ухвалою від 19.07.2011р. судом було відкладено розгляд справи на 02.08.2011р.
Ухвалою від 02.08.2011р. судом було відкладено розгляд справи на 06.09.2011р.
Представником позивача були надані суду документи на виконання вимог ухвали суду від 06.07.2011р. про порушення провадження у справі; також за клопотанням позивача від 02.08.2011р. судом на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України було продовжено строк вирішення спору на 15 днів.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались сторонам за адресами, зазначеними в позовній заяві та документах, доданих до матеріалів справи.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Сторони були належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.
Представники Позивача у судових засіданнях підтримували викладені у позові обставини, та просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представники Відповідача в призначені судові засідання не з`являлись, вимоги ухвал суду відповідачем не виконані.
За клопотанням відповідача, викладеним в телеграмі від 01.08.2011р., судом було відкладено розгляд справи.
Клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 06.09.2011р., від відповідача не надходило, про поважні причини неявки в судове засідання 06.09.2011р. повноважних представників відповідача суд не повідомлений.
В судовому засіданні 06.09.11р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши надані оригінали документів, копії яких долучені до матеріалів справи, суд —
ВСТАНОВИВ:
Між Відкритим акціонерним товариством «Златобанк»(правонаступником якого відповідно до Статуту є Публічне акціонерне товариство «Златобанк», надалі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбуденергоінвест»(надалі –Відповідач) було укладено Кредитний договір № 17/08/КL від 28 липня 2008 року (надалі - Кредитний договір), згідно з яким Позивач надав Відповідачу кредитні кошти в сумі 3 650 000 доларів США.
Додатковими угодами від 01.12.2008р., від 20.07.2009р., від 27.07.2009р., від 12.08.2009р., від 06.10.2009р., від 28.10.2009р., від 30.11.2009р., від 15.12.2009р., від 15.03.2010р. та від 01.09.2010р. в Кредитний договір за згодою сторін вносилися зміни.
З урахуванням змін до Кредитного договору сума кредиту була збільшена до 4108 988 доларів США.
Надання кредитних коштів Відповідачу підтверджується меморіальними валютними ордерами №11544 від 28 липня 2008 р. та №17844 від 30 листопада 2009 р.
Кінцевий строк повернення кредитних коштів за Кредитним договором (з врахуванням укладених змін до Кредитного договору) було встановлено по «15»грудня 2010р.
За користування кредитними коштами початково було встановлено розмір процентів із розрахунку 15,5% процентів річних, і з урахуванням змін процентна ставка в різні періоди кредитування становила:
- з 01 грудня 2008 р. - в розмірі 18% річних;
- з 20 липня 2009 р. - в розмірі 10% річних;
- з 06 жовтня 2009 р. - в розмірі 21% річних;
- з 01 вересня 2010 р. - в розмірі 14,08% річних;
- з 01 жовтня 2010 р. - в розмірі 21% річних.
Відповідно до Розділу 2 Кредитного договору:
- Відповідач повинен сплачувати проценти за користування кредитними коштами в доларах США згідно з п. 2.6 цього Договору, і несплата Відповідачем процентів протягом 20-ти календарних днів після встановленої п. 2.6 цього Договору дати є підставою для вимоги щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки та є підставою для звернення Позивачем стягнення на заставлене майно;
- сплата процентів Відповідачем здійснюється за фактичний строк користування кредитними коштами, і при розрахунку процентів за користування кредитними коштами приймається місяць рівний календарній кількості днів та рік, рівний 360 днів;
- проценти сплачуються Відповідачем за перший місяць користування кредитними коштами не пізніше останнього робочого дня першого місяця користування кредитними коштами за період з моменту видачі кредитних коштів по 25-те число першого місяця користування кредитними коштами включно. В подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно, за період з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число поточного місяця включно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. Проценти за останній місяць користування кредитними коштами сплачуються в день повернення кредитних коштів;
- за обслуговування кредитної заборгованості або кредиту в перший місяць Відповідач самостійно сплачує Позивачу грошові кошти в розмірі 1 000 гривень (без ПДВ), які перераховуються протягом 5-ти календарних днів з дня укладення цього договору, але не пізніше останнього числа місяця в якому укладений цей договір;
- за внесення змін до Кредитного договору за ініціативою Відповідача (збільшення максимального ліміту заборгованості, зміна процентної ставки) Відповідач сплачує Позивачу грошові кошти, в порядку, на умовах та у розмірі, визначених у відповідній додатковій угоді/додатковому договорі до цього договору;
- у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання зобов'язань Відповідача за Кредитним договором у повному обсязі, вимоги Позивача погашаються у наступній черговості: в першу чергу сплачуються прострочені проценти та комісії, в другу - строкові проценти та комісії, заборгованість за кредитом, в третю - можливі неустойка, штраф та пеня, потім - інші вимоги Банку.
В строки сплати процентів та повернення кредитних коштів за Кредитним договором сторонами вносилися зміни:
- Додатковою угодою від 27.07.2009р. до Кредитного договору встановлено, що проценти за користування кредитними коштами, нараховані за період з 26.02.2009р. по 27.08.2009р. сплачуються Відповідачем по 28.08.2009р.;
- Додатковою угодою від 28.10.2009р. до Кредитного договору встановлено, що проценти за користування кредитними коштами, нараховані за період з 26.02.2009р. по 29.11.2009р. сплачуються Відповідачем по 30.11.2009р.;
- Додатковою угодою від 15.03.2010р. до Кредитного договору встановлено, що до 01.12.2010р. Відповідач здійснює повернення кредитних коштів в сумі 1 000 000 грн., а залишок заборгованості Відповідач погашає в кінці терміну дії Кредитного договору, і що проценти за користування кредитними коштами, нараховані за період з 26.01.2010р. по 14.12.2010р. сплачуються Відповідачем в кінці строку дії кредитного договору.
Відповідно до Договору про відступлення права вимоги № 17/08 від 20.10.2010 p. Позивач передав Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРРОССОЮЗГАЗ»частину своїх прав вимоги за Кредитним договором в сумі 4108 988 доларів США, і на підставі вказаного договору за рахунок плати за відступлення права вимоги, здійсненої Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРРРОССОЮЗГАЗ», було частково погашено заборгованість Відповідача перед Позивачем, а саме - суму основного боргу за кредитом в розмірі 3 557 012 доларів США 49 центів, та суму процентів - 551 975 доларів США 51 цент.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України, зобов’язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.
Договір є обов’язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Враховуючи дані норми кредитний договір за своєю правовою природою є відплатним договором.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).
Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, Відповідач в порушення умов Кредитного договору свої зобов’язання щодо повернення суми кредиту та своєчасної сплати у встановлені строки процентів за користування кредитом виконував неналежним чином.
Судом перевірено розрахунки, надані Позивачем, та встановлено, що з врахуванням Договору про відступлення права вимоги № 17/08 від 20.10.2010p., заборгованість Відповідача за Кредитним договором становить:
- по кредиту (сума основного боргу) –551 975 дол. США 51 цент;
- по процентам за користування кредитом –81 784 дол. США 37 центів.
В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем наведених сум заборгованостей по кредиту та по сплаті відсотків по кредиту, а тому, зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення з Відповідача сум заборгованостей за Кредитним договором по кредиту в розмірі 551 975 дол. США 51 цент та по процентам за користування кредитом в розмірі 81 784 дол. США 37 центів.
Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, Позичальник (Відповідач) сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2 процентів, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє Відповідача від сплати процентів за користування кредитними коштами до моменту фактичного погашення заборгованості.
Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 2 ст. 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 та ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Аналогічна позиція викладена в п. 49 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.08р. №01-8/211, де зазначено, що згідно з частиною другою статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України та відповідно не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною. Крім того, положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.
Суд не погоджується з розрахунком пені, наданим позивачем, за несвоєчасну сплату заборгованостей по кредиту та нарахованим процентам, та робить власний перерахунок пені яка підлягає стягненню –пеня розраховується у відповідності до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», на підставі облікової ставки НБУ яка діла в період нарахування, з врахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України та на підставі передбаченої Кредитним договором відповідальності у вигляді сплати пені відповідно до п. 4.1 Кредитного договору.
Відповідно до ст. 55 ГПК України, ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.
Розрахунок пені за прострочену заборгованість по сплаті кредиту:
- 551 975,51 дол. США * 7,9717 грн. (офіційний курс долара до гривні НБУ станом на дату звернення до суду з позовом) = 4 400 183,17 грн.
Сума боргу (грн)
Період прострочення
Кількість днів прострочення
Розмір облікової ставки НБУ
Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день
Сума пені за період прострочення
4400183.17
16.12.2010 - 16.06.2011
183
7.7500 %
0.042 %*
341948,48 грн.
отже, сума пені за прострочення сплати суми кредиту становить - 341 948,48 грн.
Розрахунок пені за прострочену заборгованість по сплаті процентів по кредиту, також з розрахунку 7,9717 грн. - офіційний курс долара до гривні НБУ станом на дату звернення до суду з позовом.
- 18 353,18 дол. США * 7,9717 грн. = 146 306,05 грн.
- 33 486,51 дол. США * 7,9717 грн. = 266944,41 грн.
- 42 502,11 дол. США * 7,9717 грн. = 338 814,07 грн.
- 52 483,67 дол. США * 7,9717 грн. = 418 384,07 грн.
- 62 143,24 дол. США * 7,9717 грн. = 495 387,27 грн.
Сума боргу (грн)
Період прострочення
Кількість днів прострочення
Розмір облікової ставки НБУ
Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день
Сума пені за період прострочення
146306.05
16.12.2010 - 07.02.2011
54
7.7500 %
0.042 %*
3355.02
266944.41
08.02.2011 - 07.04.2011
59
7.7500 %
0.042 %*
6688.24
338814.07
08.04.2011 - 28.04.2011
21
7.7500 %
0.042 %*
3021.48
418384.07
29.04.2011 -
16.05.2011
18
7.7500 %
0.042 %*
3198.06
495387.27
17.05.2011 -
01.07.2011
46
7.7500 %
0.042 %*
9677.02
отже, сума пені за прострочення сплати процентів по кредиту становить 3355.02 + 6688.24 + 3021.48 + 3198.06 + 9677.02 = 25 939,82 грн.
Згідно з умовами п. 4.4. Кредитного договору за кожний випадок невиконання або неналежного виконання зобов'язань за Кредитним договором Відповідач сплачує Позивачу штраф у розмірі 5 000 гривень.
Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведених сум пені за прострочення сплати кредиту та процентів по кредиту, а також відсутні докази сплати штрафу в розмірі 5 000 грн. встановленого п. 4.4. Кредитного договору, а тому зважаючи на все вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені за прострочення сплати кредиту та процентів по кредиту, в сумі, що обрахована судом - 367 888,30 грн. (341 948,48 грн. + 25 939,82 грн.) та штрафу в сумі 5 000 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Судом перевірено та суд погоджується з розрахунком 3% річних, що нараховується Позивачем на суму несплаченої заборгованості за кредитом за період 16.12.2010р. –01.07.2011р., та складає 9 107,60 дол. США.
В матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем вищенаведеної суми 3% річних, а тому, зважаючи на вищенаведене, суд вважає обґрунтованими вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 9 107,60 дол. США –3% річних.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумах, що перевірені, перераховані та наведені судом в рішенні.
Відповідно до ст. 55 ГПК України, ціна позову визначається, зокрема, у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.
Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача на користь Позивача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення з позовом до господарського суду пропорційно сумі задоволених позовних вимог; в іншій частині суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу відносяться на користь Позивача та йому не відшкодовуються.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 49, 55, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбуденергоінвест»(м. Київ, провулок Бехтеревський, 14; ідентифікаційний код 32984329) на користь Публічного акціонерного товариства «Златобанк»(м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 17/52; ідентифікаційний код 35894495):
- 551 975 (п’ятсот п’ятдесят одна тисяча дев’ятсот сімдесят п’ять) дол. США 51 цент простроченої заборгованості за кредитом (еквівалент станом на дату звернення до суду з позовом складає за курсом НБУ 4 400 183 (чотири мільйони чотириста тисяч сто вісімдесят три) грн. 17 коп.);
- 81 784 (вісімдесят одна тисяча сімсот вісімдесят чотири) дол. США 37 центів заборгованості за процентами за користування кредитом (еквівалент станом на дату звернення до суду з позовом складає за курсом НБУ 651 960 (шістсот п’ятдесят одна тисяча дев’ятсот шістдесят) грн. 46 коп.);
- 9 107 (дев’ять тисяч сто сім) дол. США 60 центів 3% річних (еквівалент станом на дату звернення до суду з позовом складає за курсом НБУ 72 603 (сімдесят дві тисячі шістсот три) грн. 05 коп.);
- 367 888 (триста шістдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 30 коп. пені;
- 5 000 (п’ять тисяч) грн. штрафу;
- 20 043 (двадцять тисяч сорок три) грн. державного мита;
- 185 (сто вісімдесят п’ять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя І.О.Домнічева
Повне рішення складено 08.09.11р.
Судове рішення № 18173891, Господарський суд м. Києва було прийнято 06.09.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2/128. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: