Рішення № 18173862, 22.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/24822.08.11 За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

доПублічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

простягнення 60249,79 грн. Суддя Бойко Р.В

Представники:

від позивача:ОСОБА_1.

від відповідача:Боровський М.Є. Обставини справи:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1.) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»(надалі ПАТ «Укрсоцбанк») про стягнення 919829,89грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.09.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди б/н реєстровий №4602 у звязку із достроковим розірванням якого позивачу було завдано збитків на суму 794773,04 грн. Крім того, у звязку із неналежним виконанням відповідачем свого зобовязання зі своєчасного внесення орендної плати позивачем було нараховано пеню у розмірі 125056,85 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2011 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.07.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2011 р. у звязку із клопотанням позивача та невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 22.06.2011 р., розгляд справи відкладено до 03.08.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.08.2011 р. у звязку із неявкою представника відповідача та невиконанням ним вимог ухвал суду, розгляд справи відкладено до 22.08.2011 р.

12.08.2011 р. від позивача до канцелярії суду надійшла заява про уточнення позовних вимог згідно змісту якої позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 233506,77 грн.

18.08.2011 р. від позивача до канцелярії суду надійшла заява про зміну та уточнення позовних вимог в тексті якої позивач відзначає, що розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, а ним згода на розірвання даного договору відповідачу не надавалась, а отже не можна вважати його розірваним, у звязку із чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті орендної плати, що утворилась за період з травня по 22.08.2011 р. у розмірі 57342,65 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 2907,14 грн. за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобовязання.

В судове засідання 22.08.2011 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 22.08.2011 р. зявився, вимоги ухвал суду виконав, проти позову заперечив посилаючись на те, що відповідачем майно не використовувалось.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.09.2007 р. між ФОП ОСОБА_1. (орендодавець) та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»(після зміни організаційно-правової форми - ПАТ «Укрсоцбанк») (орендар) укладено договір оренди б/н за реєстровим №4602 (надалі «Договір»).

Згідно п.п. 1.1 1.3 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення, загальною площею 95,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до п. 2.1 Договору передача обєкта оренди у володіння орендаря здійснюється протягом двох робочих днів після підписання цього договору та оформлюється актом-прийому передачі. В акті прийому-передачі вказується технічний стан приміщення, характеристика обєкта оренди на момент передачі майна орендарю.

На виконання умов договору сторонами 17.09.2007 р. було підписано акт прийому-передачі обєкта оренди, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1. передав, а ПАТ «Укрсоцбанк»прийняло в користування нежитлове приміщення площею 95,9 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1

Згідно п. 4.3.1 Договору орендар зобовязаний у повному обсязі та своєчасно вносити орендні платежі.

Відповідно до п. 3.1 Договору розмір щомісячної орендної плати складає 2398,00 доларів США, що еквівалентно за курсом Національного банку України на 17.09.2007 р. 12109,90грн.

Пунктом 3.2 Договору сторони погодили, що оплатне користування обєктом оренди починається з 15.10.2007 р. Протягом трьох робочих днів після підписання цього договору орендар сплачує орендодавцю авансовий платіж, що дорівнює подвійному розміру орендної плати визначеної у п. 3.1 цього договору та буде зарахований як орендна плата за перший та останній місяці оплатного користування обєктом оренди (п. 3.3 Договору).

Відповідно до п. 3.4 Договору внесення орендних платежів проводиться щомісячно в строк до десятого числа місяця, наступного за звітним. Розрахунки за орендними платежами здійснюються у національній валюті України за офіційним курсом долара США на дату проведення платежу на рахунок орендодавця.

Відповідач своє грошове зобовязання з внесення орендної плати належним чином не виконав у звязку із чим позивач вказує на існування за ПАТ «Укрсоцбанк»заборгованості у розмірі 57342,65 грн., яка утворилась за період з травня по серпень 2011 р.

З матеріалів справи, а саме банківської виписки з особового рахунку позивача від 11.05.2011 р. вбачається, що відповідачем на рахунок позивача було перераховано орендну плату за частину травня 2011 р. у розмірі 7396,74 грн.

Спір у справі виник у звязку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобовязання по сплаті орендних платежів.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується передача у користування відповідача нежитлового приміщення 17.09.2007 р.

Пунктом 8.1 Договору встановлено, що даний договір укладений строком на сім років, а позивачем за період з травня по серпень 2011 р. (22.08.2011 р.) нараховано орендну плату у розмірі 57342,65 грн.

Зміст Договору не містить положень щодо прав орендаря за власної волі у звязку із втратою інтересу відмовитися від Договору і розірвати його в односторонньому порядку, а тому посилання відповідача на відмову від Договору (в тому числі передача акту через нотаріуса та передачу майна Приватній охоронній фірмі "Сова") з огляду на заперечення орендодавця та положення ст. 651 Цивільного кодексу України є безпідставними.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Частиною 6 ст. 762 Цивільного кодексу України встановлено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Судом обставин, які б звільняли відповідача від обовязку зі сплати орендної плати не встановлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обовязків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та приписів п. 3.4 Договору строк виконання грошового зобовязання відповідача по сплаті орендних платежів за спірний період за Договором на момент розгляду справи настав.

Згідно із ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Відповідачем орендну плату за травень 2011 р. було сплачено частково у розмірі 7396,74грн.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобовязання по сплаті орендних платежів з травня по серпень 2011 р. (22.08.2011 р.) у розмірі 49945,91 грн. (57342,65 грн. - 7396,74 грн.) на підставі Договору та настання строку виконання такого зобовязання. В той же час, відповідачем не надано доказів на спростування наявності заборгованостей чи доказів їх погашення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ПАТ «Укрсоцбанк»обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, вимога ФОП ОСОБА_1 про стягнення з ПАТ «Укрсоцбанк»заборгованості по сплаті орендних платежів у розмірі 49945,91 грн. є правомірною та обґрунтованою, а тому задовольняється судом в цій частині.

В задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по сплаті орендних платежів за травень 2011 р. у розмірі 7396,74 грн. необхідно відмовити оскільки, матеріали справи містять доказ (банківська виписка з особового рахунку позивача від 11.05.2011 р.), який підтверджує факт сплати відповідачем орендного платежу у вказаному розмірі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2907,14 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання за період з 10.03.2009 р. по 22.08.2011 р. (наведені в заяві про зміну та уточнення позовних вимог б/н від 16.08.2011 р.)

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обовязку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобовязання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобовязань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 7.5 Договору встановлено, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми орендної плати, визначеної в п. 3.1 цього договору, за кожен день прострочення виконання зобовязання.

Суд здійснює перерахунок заявленої до стягнення пені з урахуванням дат з яких відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобовязання визначених в тому числі з урахуванням ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України та з урахуванням періодів нарахування пені, визначених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

За перерахунком суду розмір правомірно нарахованої пені становить 2773,72грн. В іншій частині 133,42грн. пеня нарахована безпідставно.

Згідно із ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 вказаного кодексу встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно із ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Проте, у суду відсутні підстави для застосування строку позовної давності оскільки:

по-перше, відповідачем заяви про застосування строку позовної давності ні усно, ні письмово подано не було;

по-друге, неможливість звернення позивача з позовною заявою повязана з перебуванням останнього у період з 10.02.2009 р. по 17.01.2011 р. у Миколаївському слідчому ізоляторі, що підтверджується довідкою №20/12.-Е-7 від 15.08.2011 р.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ПАТ «Укрсоцбанк»на користь ФОП ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 49945,91 грн. та пені у розмірі 2773,72грн.

У задоволенні позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 7396,74 грн. та пені у розмірі 133,42 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»позивач звільнений від сплати державного мита, а тому належний до стягнення з відповідача розмір державного мита стягується судом в дохід Державного бюджету України. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу позивачем сплачено самостійно, а тому підлягають відшкодуванню на його користь.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»(03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код 00039019) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 49945 (сорок девять тисяч девятсот сорок пять) грн. 91коп., пеню у розмірі 2773 (дві тисячі сімсот сімдесят три)грн. 72 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі206 (двісті шість) грн. 50 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»(03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29; ідентифікаційний код 00039019) в дохід Державного бюджету України державне мито у розмірі 461 (чотириста шістдесят одна) грн. 30 коп. Видати наказ.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Повний текст рішення підписаний 25.08.2011 р.