Рішення № 18173821, 06.09.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/31006.09.11 За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «СТС-СЕРВІС ЛТД» дотовариства з обмеженою відповідальністю «Вітрікс Комфорт»

простягнення 39922, 64 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник ОСОБА_1 (довіреність № б/н від 21.07.2011 року)

від відповідача:не з`явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТС-СЕРВІС ЛТД» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрікс Комфорт»39922, 64 грн. (у тому числі 25852, 00 грн. сума основного боргу, 1236, 31 грн. пеня, 2349, 85 грн. 3 % річних та 10484, 30 грн. інфляційні втрати).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані відповідно до договору від 02.01.2008 року роботи.

05.08.2011 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №23/310 та призначено її до розгляду на 23.08.2011 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2011 року у звязку з відсутністю у судовому засіданні представника Відповідача, розгляд справи відкладено до 06.09.2011 року.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання 06.09.2011 року представник Відповідача повторно не зявився, вимог ухвал суду не виконав.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.09.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 02.01.2008 року було укладено договір № 10-Т, відповідно до умов якого Позивач зобовязався виконати роботи з обслуговування трьох теплопунктів, змонтованих за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 152 (корпус 2 житлові та вбудовані приміщення і паркінг).

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до додатків № 1, № 2 та № 3 до договору № 10-Т від 02.01.2008 року щомісячна вартість робіт по технічному обслуговуванню теплопункта по житловим приміщенням становить 3000, 00 грн., вартість робіт по технічному обслуговуванню теплопункта по вбудованим приміщенням становить 700, 00 грн., вартість робіт по технічному обслуговуванню теплопункта по паркінгу становить 500, 00 грн.

Факт виконання робіт з технічного обслуговуванню теплопунктів у вбудованих та житлових приміщеннях у період з січня 2008 року по грудень 2008 року у повному обсязі з боку Позивача підтверджено наданими суду актами (копії залучені до матеріалів справи), підписані Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено факт належного виконання Позивачем своїх зобовязань за договором № 10-Т від 02.01.2008 року на суму 44400, 00 грн.

Згідно пункту 2.4 договору № 10-Т від 02.01.2008 року оплата робіт здійснюється Відповідачем щомісячно на підставі актів виконаних робіт на розрахунковий рахунок Позивача.

Відповідач, в порушення умов договору № 10-Т від 02.01.2008 року свої зобовязання за виконані роботи виконав частково, у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 25852, 00 грн.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

24.09.2010 року Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про сплату заборгованості, яка залишилася останнім без відповіді та без задоволення.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт виконання робіт з технічного обслуговуванню теплопунктів у вбудованих та житлових приміщеннях за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 152, корпус 2 підтверджується відповідними актами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 25852, 00 грн. підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобовязань за господарським договором в частині строків оплати виконаних Позивачем робіт (порушення вимог пункту 2.4 договору № 10-Т від 02.01.2008 року).

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобовязання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до пункту 5.2 договору № 10-Т від 02.01.2008 року за прострочення Відповідачем своїх зобовязань за виконані роботи у встановлені договором строки більше, ніж на 14 календарних днів, Відповідач сплачує на користь Позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від перерахованої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності для нарахування пені починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищенаведе, вимога про стягнення з Відповідача пені у розмірі 1236, 31 грн. (за період з 22.03.2008 року по 21.09.2008 року) підлягає задоволенню за розрахунком Позивача.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позовних вимог, суд встановив, що вимоги Позивача в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 10484, 30 грн. та 3 % річних у розмірі 2349, 85 грн. (за період з 22.03.2008 року по 20.06.2011 року) є обґрунтованими та підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю «СТС-СЕРВІС ЛТД» вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача стягуються понесені Позивачем витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вітрікс Комфорт»(02099, м. Київ, Дарницький район, вул. Ялтинська, 5-Б, ідентифікаційний код 35262284) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СТС-СЕРВІС ЛТД» (02090, м. Київ, Дніпровський район, вул. В.Сосюри, буд. 5, ідентифікаційний код 35645596) 25852 (двадцять пять тисяч вісімсот пятдесят дві) грн. 00 коп. сума основного боргу, 2349 (дві тисячі триста сорок девять) грн. 85 коп. 3 % річних, 10484 (десять тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 30 коп. інфляційні втрати, 1236 (одна тисяча двісті тридцять шість) грн. 31 коп. пеня, 399 (триста девяносто девять) грн. 22 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

СуддяКирилюк Т.Ю.