Рішення № 18173783, 29.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/20429.08.11 За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоКомунального підприємства «Ремонтно експлуатаційної організації-8»

Простягнення 133498,59 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 дов. № Д07/2011/04/22-33 від 22.04.2011 року;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Ремонтно експлуатаційної організації-8»про стягнення 124493,79 грн. основного боргу, 4160,67 грн. пені, 4038,84 грн. інфляційних втрат та 805,29 грн. 3% річних.

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, повязані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач зобовязання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену енергію в повному обсязі не виконав.

Ухвалою від 20.06.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 29.07.2011 року.

В судовому засіданні 29.07.2011 року представник позивача подав додаткові документи по справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 29.07.2011 року не зявився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, однак подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні 29.07.2011 року подав клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/204, яке судом розглянуто та задоволено.

У звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у звязку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 29.07.2011 року розгляд справи відкладено на 29.08.2011 року.

В судовому засіданні 29.08.2011 року представник позивача надав усні пояснення по справі, а також у звязку з частковою сплатою відповідачем заборгованості, подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої, просив суд стягнути з відповідача 114493, 79 грн. основного боргу, 4038, 84 грн. інфляційних втрат, 805, 29 грн. 3 % річних та 4160, 67 грн. пені.

Представник відповідача в судове засідання 29.08.2011 року не зявився, про причини неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 29.08.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2010 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго”, яка у відповідності до Закону України «Про акціонерні товариства»№ 514-VI від 17.09.2008 року перейменована в Публічне акціонерне товариства «Київенерго», що підтверджується статутом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київенерго»та витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (далі постачальник, позивач) та Комунальним підприємством «Ремонтно-експлуатаційною організацією-8»було укладено договір № 1422239 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

Частина 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п. п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3. позивач зобовязувався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до цього Договору; підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією (Додаток № 2), крім випадків, зазначених у п. 3.1.7. Договору, при зміні тарифів (Додаток № 3 до Договору) повідомити абонента про їх змінення.

Відповідач в свою чергу, зобовязувався дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначенні у Додатку № 1 до Договору не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 до Договору; додержуватись умов та порядку припинення подачі теплової води, які передбачені в Додатку № 7 до Договору.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 4 до Договору, в п.п. 1, 2, 3, 5 цього додатку передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводиться виключно у грошовій формі.

Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує «Енергопостачальній організації»вартість, заявленої у Договорі кількості теплової енергії на розрахунковий рахунок, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює Договір про заставу майна, згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.

В разі, якщо «Абонент»розраховується за показниками приладів обліку при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, ця кількість перевищення самостійно сплачується «Абонентом» не пізніше 3 числа місяця наступного за розрахунковим; у випадку, якщо фактичне використання теплової нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Згідно до п. 5 даного Додатку, «Абонент»щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районі теплозбуту № 4 за адресою: вул. Борщагівська, буд. 171/18, розрахункова група, облікову картку фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.11.2010р. по 01.05.2011 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на суму 165491, 91 грн., проте, відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 50998, 12 грн., у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 114493, 79 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви табуляграмами за спірний період, обліковими картками, належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи та розрахунком позивача.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 114493, 79 грн. нормативно та документально доведений, а тому підлягає задоволенню.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобовязань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7 Додатку № 4 до Договору, Абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) «Енергопостачальною організацією»нараховується пеня в розмірі 0, 5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивач керуючись п. 7 Додатку № 4 до Договору, згідно наданих уточнень позовних вимог, нарахував та просить стягнути з відповідача 4160, 67 грн. пені.

Здійснивши перерахунок пені в межах періодів визначених позивачем з урахуванням п. 7 Додатку № 4 до Договору, обмеживши її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 4016, 66 грн.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, згідно уточнень позовних вимог просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 4038, 84 грн. та 3 % річних в розмірі 805, 29 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобовязання, господарський суд прийшов до висновку, що зазначені нарахування здійснено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме інфляційні втрати в сумі 3389, 45 грн. та 3 % річних в сумі 779, 42 грн., перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація 8»(03142, м. Київ, вул. Василя Стуса, 25, код ЄДРПОУ 36114067) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 114493 (сто чотирнадцять тисяч чотириста девяносто три) грн. 79 коп. основного боргу, 4016 (чотири тисячі шістнадцять) грн. 66 коп. пені, 3389 (три тисячі триста вісімдесят девять) грн. 45 коп. інфляційних втрат, 779 (сімсот сімдесят девять) грн. 42 коп. 3 % річних, 1226 (одна тисяча двісті двадцять шість) грн. 79 коп. державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом (ст. 85 ГПК України).

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення:

06.09.2011 року