Рішення № 18173565, 26.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/10626.08.11 За позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА"

ДоПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "СТАТУС"

3-тя особа, яка не

заявляє самостійних

вимог на предмет спору

на стороні відповідачаОСОБА_3

Простягнення 6 884,41 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача ОСОБА_1. представник (дов. № 321 від 25.07.2011 р.)

від відповідачане зявився

3-тя особа, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору на стороні відповідачане зявився СУТЬ СПОРУ: Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "СТАТУС" про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 210.201910 від 14.08.2009 р. в розмірі 6 884,41 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ТДВ "Страхова компанія "НАСТА" за договором добровільного страхування наземного транспорту № 210.201910 від 14.08.2009 р., внаслідок настання страхової події дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою власника пошкодженого автомобіля "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2., а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб автомобіль "Mersedes", державний номер НОМЕР_2, за участю якого скоєно ДТП, водій якого, ОСОБА_3., визнаний винним у її скоєні, застрахований у ПАТ "СК "СТАТУС", згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/9986085, позивач просить стягнути з відповідача страхового відшкодування в розмірі 6 884, 41 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.07.2011 р. порушено провадження у справі №59/106, залучено до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3., розгляд справи призначено на 20.07.2011 р.

Представники відповідача, 3-ї особи в судове засідання 20.07.2011 р. не з?явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

20.07.2011 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача відзив на позов, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити позивачу повністю у задоволенні позову, з підстав викладених у відзиві.

У звязку з незявленням в судове засідання 20.07.2011 р. представників відповідача, 3-ї особи, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 26.08.2011 р.

22.07.2011 р. відділом діловодства суду отримано від Моторного (транспортного) страхового бюро України лист на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 59/106.

15.08.2011 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача заперечення на відзив на позов. Заперечення обґрунтовані тим, що страхувальник ОСОБА_3., в супереч статті 33 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", не повідомив ПрАТ "СК Статус" про настання страхової події, а тому страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати. Таким чином, невиконання цих обовязків позбавило страхувальника права на відшкодування шкоди за свої винні дії ПрАТ СК "Статус".

В судовому засіданні 26.08.2011 р. представник позивача надав суду уточнення позовних вимог, відповідно до яких зменшує розмір позовних вимог на суму франшизи в розмірі 510 грн., а тому просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 6 374,41 грн.

Заява обґрунтована тим, що на момент подання позову до суду та порушення провадження у справі, позивачеві не було відомо про встановлений розмір франшизи у сумі 510 грн., передбачений Полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/9986085.

В судовому засіданні 26.08.2011 р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання 26.08.2011 р. представники відповідача, 3-ї особи в судове засідання не з?явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представників в судовому засіданні 26.08.2011р. до суду не надходило.

Приписами статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників відповідача та 3-ої особи, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.08.2009 р. між Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" та ОСОБА_2. укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 210.201910, згідно якого ТДВ "СК "НАСТА" взяло на себе зобов'язання відшкодувати Шихкаібову Я.Г. будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1 внаслідок ДТП.

Згідно довідки ВДАІ з обслуговування адміністративної території м. Донецька, 23.06.2010 р. в м. Донецьку , по пр. Леніна, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Mercedes", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3. та "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3. п. 10.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Ленінського районного суду міста Донецька від 09.07.2010 р.

23.06.2010 р. до ТДВ "СК "НАСТА" звернувся ОСОБА_2. із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до Звіту з оцінки вартості матеріального збитку № 104/07/10 від 08.07.2010 р., вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження в ДТП, склала 7 884,41 грн.

26.07.2010 р. ТДВ "СК "НАСТА" на підставі Страхового акту № 2010-06-23/002 від 10.07.2010 р. та розрахунку страхового відшкодування до нього, враховуючи Звіт з оцінки вартості матеріального збитку № 104/07/10 від 08.07.2010 р, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 6 884, 41 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5247 від 26.07.2010 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 6884,41 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "Mercedes", державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_3.

Однак, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3. в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "Mercedes", державний номер НОМЕР_2 особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорові була застрахована у ПАТ "СК "Статус" на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/9986085).

Вина водія який керував автомобілем "Mercedes", державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Ленінського районного суду міста Донецька від 09.07.2010 р.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Mitsubishi", державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВВ/9986085), а до ТДВ "СК "НАСТА" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 210.201910, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_3. як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВВ/9986085) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500,00 грн.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до вищевказаного Полісу франшиза складає 510, 00 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом на приймаються до уваги заперечення відповідача, оскільки вони є необґрунтованими та суду не надано доказів, що підтверджують відсутність вини відповідача у порушенні зобовязання.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач зобовязаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 6374,41 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "СТАТУС" (02160, м. Київ, пр. Возз'єднання, 15, оф. 109, Код ЄДРПОУ 31201694) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 5, код ЄДРПОУ 35893575) шкоду в розмірі 6374 (шість тисяч триста сімдесят чотири) грн. 41 коп., державне мито в розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЮ.В. Картавцева

Дата складання

повного рішення: 31.08.2011 р.