Рішення № 18173518, 17.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 59/6317.08.11 За позовомПублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна

організація № 3"

Простягнення 39 864,28 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивачаОСОБА_1 представник (дов. № 203 від 01.06.2011 р.)

від відповідачане з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна організація № 3" про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 39 864, 28 грн. (34 755,87 грн. основний борг, 3 992,16 грн. інфляційних втрат, 1 116,25 грн. трьох процентів річних).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.07.2005 р. між ВАТ "АК "Київводоканал" та ТОВ "ЖЕО № 3" було укладено договір №05831/5-05 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та водовідведення, а відповідач - розраховуватись за вищезазначені послуги згідно з умовами договору та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України.

Однак в порушення вимог договору відповідач не в повному обсязі оплачує отримані послуги з водопостачання та водовідведення, тобто - не виконує покладені на нього обов'язки щодо повної та систематичної оплати послуг, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 34 755,87 грн. Таким чином, позивач, враховуючи вимоги статті 625 ЦК України, просить стягнути з відповідача суму основного боргу - 34 755,87 грн., інфляційні втрати - 3 992,16 грн., три проценти річних - 1 116,25 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.06.2011 р. порушено провадження у справі №59/63 та призначено до розгляду на 22.06.2011 р.

Представник відповідача в судове засідання 22.06.2011 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

Суд, у звязку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів, відповідно до ст. 77 ГПК України, відкладав розгляд справи на 13.07.2011 р., про що 22.06.2011 р. винесено відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 13.07.2011 р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує частково, а саме в частині 3% річних та збитків від інфляції, просить відкласти розгляд справи з метою врегулювання справи мирним шляхом, а також просить суд продовжити строк вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначені клопотання.

В судовому засіданні 13.07.2011 р. оголошено перерву до 17.08.2011 р.

В судове засідання 17.08.2011 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 17.08.2011 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 17.08.2011 р., запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та згідно вимог статті 69 ГПК України.

Згідно статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 17.08.2011 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" (правонаступником якого є ПАТ "АК "Київводоканал") (постачальник) та ТОВ "Житлово-експлуатаційна організація № 3" (абонент) був укладений договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 05831/5-05 від 22.07.2005 р., відповідно до умов якого постачальник зобовязується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі предявленого абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (дозвіл) приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва (місцеві правила приймання), а абонент зобовязується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65, зареєстрованих в Міністерстві юстиції 22.07.1994 р. за № 165/374 (правила - 1), правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 26.04.2002 р. за № 403/6691 (правила приймання), а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Правила-1 втратили чинність з прийняттям Міністерством з питань житлово-комунального господарства України наказу № 190 від 27.06.2008 р., яким затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (Правила-2).

Відповідно до статті 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", одним з основних обов'язків споживача є своєчасне внесення плати за використану воду.

Правилами-2 (п. 2.1), як і Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", передбачено договірне формування відносин між Водоканалом та абонентом.

Рахунки за воду складаються на підставі тарифів, що діють у даній місцевості або населеному пункті. Тарифи на користування послугами встановлюються відповідно до чинного законодавства України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом, що передбачено п.п. 1.10, 12.5 Правил 1.

Пунктом 5.1 Правил-2 облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію.

У відповідності до п. 2.1.1. договору № 05831/5-05 від 22.07.2005 р., облік поставленої питної води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених правилами користування. У випадку наявності у абонента декількох обєктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. В разі технічної неможливості встановлення лічильника, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.

Згідно п. 2.1.2. вищезазначеного договору, зняття показників лічильника (-ів) здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним обємом водоспоживання (до 30 м.куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи з його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі, якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

У відповідності до п. 2.1.4. договору № 05831/5-05 від 22.07.2005 р., кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення обємів стоків у відповідності до правил користування та місцевих правил приймання.

Згідно з п. п. 2.1.5. та 2.1.6. вищевказаного договору, абонент веде первинний облік водоспоживання та водовідведення у журналі обліку споживання води (пронумерований, прошитий та скріплений печаткою), який заповнюється абонентом та представником постачальника; облікові дані абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обовязковому звірянню у постачальника; абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягах наданих послуг (за встановлено постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги; для проведення звіряння абонент направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами; звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків; в разі невиконання абонентом цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими абонентом.

У відповідності до п. 2.2.1. договору № 05831/5-05 від 22.07.2005 р., постачальник щомісячно направляє до банківської установи абонента розрахункові документи (в електронному вигляді дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за поставлену воду та прийняті стічні води відповідно до встановлених тарифів. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. В разі зміни тарифів у період дії цього договору, постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.

Згідно з п. 2.2.2. вищевказаного договору, у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється абонентом щомісячно у безготівковій формі у пятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи абонента. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується постачальником в погашення боргу.

У відповідності до п. 2.2.3. договору № 05831/5-05 від 22.07.2005 р., в разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України є частиною законодавства у сфері питної води та питного водопостачання.

Згідно з ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконані договірні зобовязання за договором № 05831/5-05 від 22.07.2005 р., так за період з 01.12.2009 р. до 01.05.2011 р. Абоненту надано послуг з водопостачання та водовідведення на суму 127573,01 грн., що підтверджується двосторонніми актами про зняття показань з приладу обліку, платіжними вимогами-дорученнями, розшифровками рахунків із зазначенням тарифів. Однак ТОВ "ЖЕО № 3" зобовязання щодо оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення виконало частково в сумі 92817,14 грн., у звязку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 34755,87 грн.

За таких обставин ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до господарського суду міста Києва з даним позовом до ТОВ "ЖЕО № 3" про стягнення 34755,87 грн. основного боргу, 3992,16 грн. інфляційних нарахувань, 1 116,25 грн. трьох процентів річних, у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 05831/5-05 від 22.07.2005 р.

Відповідач ТОВ "ЖЕО № 3" проти позову заперечує частково, а саме основний борг визнає, а в частині стягнення 3% річних та збитків від інфляції просить відмовити.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо наданих послуг з водопостачання та водовідведення за договором № 05831/5-05 від 22.07.2005 р. від відповідача не надходило, тоді як відповідач за отримані послуги розрахунок здійснив не в повному обсязі.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок позовних вимог, судом було встановлено, що заборгованість відповідача за спірний період з 01.12.2009 р. до 01.05.2011 р. за водопостачання та водовідведення становить 34755,87 грн.

Відповідач жодних заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у розгорнутому розрахунку, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 34755,87 грн. за водопостачання та водовідведення, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов ПАТ "Акціонерна компанія "Київводлоканал" щодо стягнення з ТОВ "ЖЕО № 3" основного боргу за договором № 05831/5-05 від 22.07.2005 р. у розмірі 34755,87 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

ПАТ "Акціонерна компанія "Київводлоканал" просило стягнути з ТОВ "ЖЕО № 3" 3992,16 грн. інфляційних нарахувань та 1 116,25 грн. трьох процентів річних, у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 05831/5-05 від 22.07.2005 р.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобовязання щодо своєчасного внесення плати за використану питну воду у повному обсязі, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобовязання.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобовязання в розмірі 34755,87 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 3 992,16 грн. інфляційні втрати та 1 116,25 грн. 3% річних за весь час прострочення платежу.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційна організація № 3" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 99/4, літ. А, кв. 186, код ЄДРПОУ 33150060) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) 34 755 (тридцять чотири тисячі сімсот пятдесят пять) грн. 87 коп. - сума основного боргу, 3 992 (три тисячі девятсот девяносто дві) грн. 16 коп. - сума інфляційних нарахувань, 1 116 (одна тисяча сто шістнадцять) грн. 25 коп. - три відсотки річних, 398 (триста девяносто вісім) грн. 65 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЮ.В. Картавцева

Дата складання

повного рішення: 25.08.2011 р.