Рішення № 18173470, 03.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/23003.06.11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма МД»

до Державного підприємства «Ресурспостач»

про стягнення 24861, 60 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_1. представник за довіреністю б/н від 10.03.11 р.

від відповідача ОСОБА_2. представник за довіреністю № 779 від 21.09.10 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма МД»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Ресурспостач»про стягнення 24 861,60 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2011р. порушено провадження у справі № 8/230 та призначено до розгляду на 03.06.2011р.

В судове засідання 03.06.2011 р. представники сторін зявилися.

В судовому засіданні представники сторін надали суду пояснення по справі.

Представник відповідача визнав позов.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обовязками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні розяснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

03.01.2007 р. між Державним підприємством «Ресурспостач»(надалі замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма МД»(надалі виконавець, позивач) був укладений договір № 47/ПС на технічне обслуговування автоматичної установки пожежної сигналізації (надалі договір), за умовами якого виконавець бере на себе зобовязання виконувати роботи по технічному обслуговуванню пожежної сигналізації, встановленої на обєкті замовника, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Павла Пестеля, 4, а замовник зобовязується оплачувати послуги виконавця.

Відповідно до положень договору вартість технічного обслуговування системи згідно з договірною ціною і локальним кошторисом в місяць складає 1749,60 грн.

На виконання положень договору, позивачем надавалися послуги з технічного обслуговування системи пожежної сигналізації на загальну суму 24861, 60 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується підписаними відповідачем актами надання послуг (належним чином засвідчені копії знаходяться в матеріалах справи), з січня 2009 р. вартість технічного обслуговування в місяць складала 2762,40 грн.,

Порота, відповідачем не були виконанні свої зобовязання за укладеним договором в частині оплати наданих послуг.

Проаналізувавши зміст укладеного договору від 03.01.2007 р., суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками цей договір є договором надання послуг.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

В позовній заяві позивач посилається на неоплату відповідачем наданих послуг з обслуговування автоматичної установки пожежної сигналізації.

Відповідно до п. 3.2. договору оплата за виконані виконавцем роботи по технічному обслуговуванню проводиться замовником щомісячно в межах виділених бюджетних асигнувань на передбачені витрати на підставі підписаного двохстороннього акту виконаних робіт.

В матеріалах справи наявні підписані позивачем та відповідачем акти виконаних робіт з жовтня 2009 р. по червень 2010 р. на загальну суму 24861, 60 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявний підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків на зазначену суму.

В судовому засіданні представник відповідача визнав суму боргу, але повного виконання договору щодо оплати послуг не надав.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, відповідач не виконав свої зобовязання належним чином, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 24861,60 грн., що підтверджується, зокрема, актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.09 р. по 02.03.11 р., засвідченим підписами представників та печатками сторін.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

17.02.11р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості в сумі 24861,60 грн.

Проте, станом на день подання позову та розгляду справи відповідач не надіслав на адресу позивача відповіді на претензію та не розрахувався з позивачем, а тому судом визнається що відповідачем не доведено відсутності його вини у невиконанні грошових зобовязань.

Враховуючи викладене, заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 24 861,60 грн. за договором документально підтверджується, відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 24 861,60 грн. за договором правомірна та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку що позовні вимоги правомірні та підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеними вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 614, 626, 901 ЦК України, ст. 181, 193, 202 ГК України та ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Ресурспостач»(01135, м. Київ, вул. П. Пестеля, буд. 4, ідентифікаційний код 34002592) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма МД»(02140, м. Київ, просп. Бажана, буд. 36, кв.17, ідентифікаційний код 21550696) 24 861 (двадцять чотири тисячі вісімсот шістдесят одна) грн. 60 коп. заборгованості, 248 (двісті сорок вісім) грн. 62 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяВ.С. Катрич Дата підписання рішення 05.09.2011 року