Рішення № 18172620, 30.08.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.08.2011 Справа № 5008/901/2011

за позовом приватного підприємства „ДЦ Арт-Салон”, м. Кіровоград

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Укрбудінвест”, м. Мукачево

про стягнення суми 229699,27 грн.

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від позивача ОСОБА_1 (дов. від 18.08.11 №636)

від відповідача ОСОБА_2 (дов. від 25.07.11)

СУТЬ СПОРУ: з урахуванням доповнення до позовної заяви про збільшення розміру позовних вимог про стягнення суми 229699,27 грн., у т.ч. 184155,90 грн. основної заборгованості згідно договору №430/09 від 17.08.09, 34989,62 грн. інфляційних нарахувань та 10553,75 грн. трьох процентів річних.

Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач у повному обсязі та у встановлений термін не розрахувався за підрядні роботи згідно договору, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість, що стало підставою вимагати від відповідача сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та нарахувати три проценти річних, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач з позовними вимогами погодився частково на суму 210406,42 грн. та у відзиві на позовну заяву, поданому у судовому засіданні, вказав, що між сторонами не було погоджено зміну договірної ціни, однак позивач просить стягнути з відповідача на підставі умов договору вартість робіт за договірною ціною, яка на 11030,50 грн. перевищує реальну ціну договору, у звязку з чим просить відмовити позивачу у задоволенні позову у частині 11030,50 грн. основної заборгованості, 7228,13 грн. інфляційних втрат та 1034,22 грн. трьох процентів річних.

Представник відповідача у судовому засіданні подав клопотання про відстрочку виконання рішення на один рік.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між позивачем (підрядник по договору) та відповідачем (замовник по договору) укладено договір №430/09 від 17.08.09 (далі договір), згідно якого відповідач доручив, а позивач зобовязався своїми силами і/або засобами організувати і здійснити на умовах договору будівельні роботи з реконструкції з розширення пішохідного переходу міжнародного автомобільного пункту пропуску „Шегині” (п. 1.1. договору).

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої

Сторонами у відповідності до п.1. договору визначено та погоджено вартість робіт у сумі 223125,40 грн. та складено кошторис додаток №1 до договору.

У п.п. 3.1., 3.3. договору встановлено, що до початку робіт замовник перераховує підряднику аванс в розмірі 60% від договірної ціни, вказаної у додатку №1 до даного договору. Оплата замовником робіт проводиться шляхом перерахунку авансової суми до початку робіт і кінцевого розрахунку не пізніше 10-ти днів після підписання „Акту виконаних робіт”.

Відповідач на виконанням договору перерахував аванс у сумі 50000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №22 від 17.09.11.

На виконання умов договору позивач виконав підрядні роботи на суму 234155,90 грн., а відповідач прийняв роботи, що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт №1 від 30.09.09 по додатку №1 до договору.

Вказаний акт прийому-передачі підписаний відповідачем. Таким чином, відповідачем погоджено вартість робіт у сумі 234155,90 грн. та прийнято роботи за такою вартістю. Тому, суд відхиляє доводи відповідача про те, що між сторонами не було погоджено зміну договірної ціни, а відтак відсутні підстави для стягнення частини заборгованості у сумі 11030,50 грн.

У встановлений строк відповідач решту суми 184155,90 грн. за підрядні роботи не сплатив, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість.

Таким чином, відповідач у повному обсязі та у встановлені терміни не виконав свій обовязок по оплаті підрядних робіт.

Позивач звертався до відповідача з претензією №553 від 15.02.11 сплатити заборгованість за виконані підрядні роботи у сумі 184155,90 грн., однак відповідач залишив вимогу позивача без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобовязання по оплаті за підрядні роботи позивач за період з 01.10.09 по 01.08.11 нарахував відповідачу інфляційні втрати, що згідно розрахунку становить 34989,62 грн., а також за період з 01.10.09 по 30.08.11 нарахував три проценти річних, що згідно розрахунку становить 10553,75 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 229699,27 грн., у т.ч. 184155,90 грн. основної заборгованості, 34989,62 грн. інфляційних нарахувань та 10553,75 грн. трьох процентів річних, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України.

У задоволені заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову судом відмовлено, відповідно до положень ст.66 ГПК України, у звязку із недоведеністю необхідності вжиття таких заходів.

Судом розглянуто клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду.

Клопотання мотивоване тим, що товариство перебуває у складному фінансово-економічному стані, у звязку з економічною кризою в країні, її негативними наслідками та неможливістю дебіторами своєчасно та в повному обсязі погасити свою дебіторську заборгованість, а тому стягнення повної суми заборгованості з відповідача призведе до неможливості підприємством здійснювати господарську діяльність та як наслідок блокування рахунків, неможливості виплатити заробітну плату працівникам підприємства та неможливості виконати взятих на себе зобовязань.

За наслідками розгляду клопотання відповідача, суд прийшов до висновку відмовити у його задоволенні, оскільки відповідачем на надано доказів у підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, як передбачено у ст. 121 ГПК України.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 2296,99 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 66, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

позов задоволити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Укрбудінвест” (Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Осипенка, 29а/46, код 35095101) на користь приватного підприємства „ДЦ Арт-Салон” (м. Кіровоград, вул. Острівська, 2, корп. 2, код 33372439):

- суму 229699,27 грн., у т.ч. 184155,90 грн. основної заборгованості, 34989,62 грн. інфляційних нарахувань та 10553,75 грн. трьох процентів річних;

- суму 2296,99 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

У задоволенні клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду відмовити.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обовязковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Васьковський

Повний текст рішення виготовлено та підписано 06.09.11.