Рішення № 18172196, 23.08.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.08.2011 Справа № 5008/753/2011

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Калина- Закарпаття", м.Ужгород

до відповідача 1 публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", м.Київ

до відповідача 2 товариства з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Ойл", м.Київ

про визнання недійсними договорів іпотеки №22.1/357-3.7-08 від 12.03.2009р., № 22.1/357-3.6-08 від 12.03.2009р., №22.1/357-3.5-08 від 12.03.2009р., №22.1/357-3.3-08 від 12.03.2009р.

Головуючий суддя Івашкович І.В.

представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №36 від 22.08.11

від відповідача 1 - Загарович З.З., провідний юрисконсульт сектору правового забезпечення Відділення "Закарпатське РУ" Банку, довіреність №624 від 19.05.11

від відповідача 2 - не з"явився

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття", м.Ужгород звернулось з позовом до публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", м.Київ, до товариства з обмеженою відповідальністю "Золотой Мандарин Ойл", м.Київ про визнання недійсними договорів іпотеки №22.1/357-3.7-08 від 12.03.2009р., № 22.1/357-3.6-08 від 12.03.2009р., №22.1/357-3.5-08 від 12.03.2009р., №22.1/357-3.3-08 від 12.03.2009р.

Позов мотивано з посиланням на ті підстави, що оспорювані договори іпотеки, які укладено для забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором №22.1/357-КЛТ-08 від 23.12.2008р., укладеним між ВАТ "Родовід Банк" та ТОВ "Золотой Мандарин Ойл", не містять ряду умов, які за своїм змістом є істотними, внаслідок чого наявні підстави для визнання договорів іпотеки недійсними згідно зі ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України.

Зазначено, зокрема, що:

- спірні договори за формальною ознакою укладені під основне зобов"язання, даних про чинність якого в договорах іпотеки відсутні, в кредитному договорі від 23.12.2008р. №22.1/357-КЛТ-08, додатковій угоді №1 від 23.12.2008р. до кредитного договору та договорах іпотеки конкретний момент виникнення основного зобов"язання, а отже і момент виникнення зобов"язання Іпотекодавця не визначений;

- на момент укладення договорів іпотеки Іпотекодавець (Майновий поручитель) не був ознайомлений з усіма умовами кредитного договору;

- за змістом договорів іпотеки конкретний розмір забезпеченого іпотекою основного зобов"язання не визначений, вказана у кредитному договорі сума 204000000грн. є лише визначеним загальним лімітом кредитування;

- кредитний договір від 23.12.2008р. №22.1/357-КЛТ-08, під який відповідно до абз.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про іпотеку" надавалась іпотека, є так званою "рамковою" або попередньою угодою для надання кредитів у майбутньому;

- згідно з п.1.1 кредитного договору конкретні суми кредитів, умови, строки, порядок перерахування Банком грошових коштів Позичальнику визначаються у Додаткових угодах до цього договору, однак конкретне посилання на жодну з таких Додаткових угод у спірних договорах іпотеки відсутнє. Невизначеність розміру основного зобов"язання в договорі іпотеки згідно з п.2 ч.1 та ч.2 ст.18 Закону України "Про іпотеку" є підставою для визнання такого договору недійсним;

- у спірних правовідносинах ТОВ "Калина-Закарпаття" є Іпотекодавцем та одночасно Майновим поручителем, правовий статус якого визначений у ч.1 ст.583 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.11 Закону України "Про заставу", ст.11 Закону України "Про іпотеку", в п.1.1 договорів іпотеки. Згідно з протоколом домовленостей від 07.04.2010р. ТОВ "Золотой Мандарин Ойл" та ПАТ "Родовід Банк" продовжили строк повернення кредиту до 3 років та передбачили встановлення нового графіка погашення простроченої заборгованості за процентами. Зміна строків повернення кредиту - це зміна умов виконання основного зобов"язання за кредитним договором 23.12.2008р. №22.1/357-КЛТ-08, однак після внесення таких змін ТОВ "Калина-Закарпаття" не повідомлено, всупереч вимог ст.18 Закону України "Про іпотеку" до договорів іпотеки зміни не внесено. Збільшення строку повернення кредиту призвело до збільшення обсягу відповідальності Майнового поручителя, що відповідно до ч.1 ст.559 Цивільного кодексу України є підставою для припинення поруки. З моменту підписання Протоколу домовленостей від 07.04.2010р. поруку за спірними договорами іпотеки слід вважати припиненою, а самі договори недійсними;

- визначена за умовами договорів іпотеки вартість предметів іпотеки не відповідає сумі основного зобов"язання та не забезпечує його, що є істотним та грубим порушенням загального принципу забезпечення зобов"язань, закріпленого в поняттях "застав" та "іпотека" (ст. ЗУ "Про заставу", ст.1 ЗУ "Про іпотеку") та суперечить вимогам ч.2 ст.589 ЦК України, ст. 19 Закону України "Про заставу", ч.1 ст.7 Закону України "Про іпотеку".

Представником позивача у процесі судового розгляду позовні вимоги підтримано в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у відзиві.

Відповідач 1 згідно з відзивом на позов позовні вимоги заперечує повністю.

Заперечуючи доводи позивача, стверджує про те, що:

- позивач безпідставно застосовує ст.1047 ЦК України, оскільки відносини з кредитного договору регулюються параграфом 2 гл.71 ЦК України, а згідно з ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 гл.71 "Позика" лише у випадку, коли інше не встановлено параграфом 2 г.71 "Кредит" і не випливає із суті кредитного договору;

- кредитний договір є укладеним з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов та підписання його сторонами, умовами кредитного договору визначено порядок і умови надання позичальнику грошових коштів в сумі 204000000,00 грн., згідно з якими підставою для надання кредитів є додаткові угоди, укладені за згодою сторін. Між банком та ТОВ "Золотой Мандарин Ойл" укладено додаткову угоду №1 від 23.12.08, за якою надано транш кредиту в розмірі 204000000,00грн. Оспорювані договори іпотеки укладено після укладення основного зобов"язання та надання кредиту;

- згідно з ч.2 ст.7 Закону України "Про іпотеку" розмір вимоги Іпотекодержателя визначається не тільки іпотечним договором, але й договором, що обумовлює основне зобов"язання, тобто кредитним договором. Умови п.п. 1.2.1, 1.2.2, 1.2.3 оспорюваних договорів іпотеки повністю дублюють умови основного зобов"язання з визначенням при цьому розміру забезпечуваного зобов"язання, відсотків, обов"язку оплати. Твердження позивача про те, що кредитний договір є попереднім, не відповідає положенням ст.635 ЦК України. В даному випадку зазначення у кредитному договору права сторін на укладення додаткових угод є відкладальною умовою, що не суперечить ч.1 ст.212 ЦК України;

- протокол домовленостей від 07.04.10 не містить ознак правочину про продовження строку дії кредитного договору, а є угодою про наміри, яка згідно з ч.6 ст.182 ГК України не визнається попереднім договором та не породжує юридичних наслідків. Таку правову позицію викладено у постанові Київського апеляційного господарського суду від 15.06.11 по справі 22/109;

- жодними нормативно-правовими актами, які регулюють відносини із забезпечення виконання зобов"язань, не встановлено обмеження розміру вимог, які можуть бути забезпечені предметом іпотеки та інших способів забезпечення виконання зобов"язання. Наведене позивачем тлумачення поняття забезпеченості виконання зобов"язань є наслідком неправильного розуміння та тлумачення на власний розсуд норм матеріального права.

Відповідач 2, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань по даній справі, письмового відзиву на позов не подав, свого уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не направив.

На підставі аналізу і правової оцінки доводів та заперечень сторін, доданих до матеріалів справи документальних доказів, суд констатує такі висновки.

Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що між ВАТ "Родовід Банк" (на даний час - ПАТ "Родовід Банк") (сторона за договором - Банк) та ТОВ "Золотой Мандарин Ойл" (сторона за договором - Позичальник) укладено кредитний договір №22.1/357-КЛТ-08 від 23.12.2008р., яким визначено загальні умови щодо надання Банком в майбутньому кредитів Позичальнику в національній валюті в межах загальної суми 204000000,00 грн., погашення Позичальником отриманих кредитів, нарахування та оплати процентів за отриманими кредитами, види забезпечення зобов"язань позичальника, відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредитів, а також взаємні права та зобов"язання сторін, що виникають при наданні кредиту.

Відповідно до п.1.1 кредитного договору видача Банком кредитів в межах загальної суми 204000000,00 грн. здійснюється на підставі Додаткових угод про видачу (надання) кредиту (траншу), які є невід"ємною частиною кредитного договору.

Додаткові угоди за умовами кредитного договору є підставою для надання кредитів та виникнення зобов"язання Позичальника щодо погашення кредитів, сплати процентів, інших прав і обов"язків сторін кредитного договору, визначають строки користування кожним окремим кредитом.

В подальшому між сторонами кредитного договору було укладено Додаткову угоду №1 від 23.12.08, якою передбачено видачу Банком Позичальнику кредиту (траншу) в сумі 204000000,00 грн., встановлено зобов"язання Позичальника повернути кредит не пізніше 24.06.09, передбачено умови нарахування та сплати процентів за користування кредитом.

На підставі додаткової угоди №1 від 23.12.08 Банком було надано Позичальнику кредит в сумі 204000000,00 грн., що підтверджено випискою по особовому рахунку №26000005001088за період з 23.12.08 по 09.08.11.

Сторонами кредитного договору було укладено додаткові угоди №2 від 19.01.09, №3 від 30.01.09, №4 від 27.02.09, якими обумовлено строки сплати процентів за користування кредитом, а також додаткову угоду №5 від 05.03.09, якою передбачено, що основним забезпеченням своєчасного погашення кредитів, сплати процентів є застава майнових прав, іпотека АЗС та земельних ділянок.

В забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором №22.1/357-КЛТ-08 від 23.12.2008р. було укладено договори іпотеки, в т.ч.:

- між ВАТ"Родовід Банк" (Іпотекодержатель) і ТОВ"Атіква" (Іпотекодавець) укладено договори іпотеки №22.1/357-3.1-08 від 05.03.09, № 22.1/357-3.2-08 від 05.03.09, №22.1/357-3.4-08 від 05.03.09, нотаріально посвідчені ;

- між ТОВ"Калина -Закарпаття" (Іпотекодавець) та ВАТ"Родовід Банк" (Іпотекодержатель) укладено договори іпотеки № 22.1/357-3.3-08 від 12.03.09, №22.1/357-3.5-08 від 12.03.09, №22.1/357-3.6-08 від 12.03.09, №22.1/357-3.7-08 від 12.03.09, нотаріально посвідчені (спірні по даній справі).

Умовами спірних договорів іпотеки передбачено, що Іпотекодавець (позивач) для забезпечення виконання зобов"язань Позичальника (відповідач 2) перед Іпотекодержателем (відповідач 1) за Кредитним договором №22.1/357-КЛТ-08 від 23.12.2008р. та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами Кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості за Кредитним договором та договорами іпотеки, передає Іпотекодержателю належні йому на праві власності земельні ділянки, площа, цільове призначення яких, місце знаходження, кадастровий номер, вартісна оцінка обумовлено в кожному із спірних іпотечних договорах.

Спірними іпотечними договорами визначено умови про зміст та розмір основного зобов"язання, строк і порядок його виконання Позичальником, передбачено розмір процентної ставки, строки оплати процентів.

При оцінці мотивів позовних вимог стосовно недійсності спірних договорів іпотеки суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 573 вищевказаного Кодексу заставою може бути забезпечена вимога, яка може виникнути в майбутньому.

Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України "Про іпотеку" іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

За частиною 2 статті 7 цього ж Закону, якщо вимога за основним зобов'язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов'язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов'язання.

Отже, чинним законодавством встановлено, що іпотекою забезпечуються виключно реально існуючі зобов'язання та вимоги, які можуть виникнути в майбутньому на підставі чинних договорів.

Ст. 18 Закону України "Про іпотеку" визначено істотні умови, які повинен містити договір іпотеки. Встановлено, що у разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов, він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Як слідує із встановлених під час судового розгляду фактичних обставин справи, спірні договори іпотеки було укладено для забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором № №22.1/357-КЛТ-08 від 23.12.2008р. з урахуванням усіх можливих змін та доповнень до нього.

Укладеною між сторонами кредитного договору додатковою угодою №1 від 23.12.2008р., а також додатковими угодами №2 від 19.01.08, №3 від 30.01.08, №4 від 27.02.09, №5 від 05.03.09, які згідно з п.1.2 кредитного договору є його невід"ємними частинами, визначено конкретну суму кредитування, строк повернення кредиту, процентні ставки за користування кредитом, порядок та строки їх сплати та інші істотні умови.

Спірні договори згідно з вимогами статті 18 Закону України "Про іпотеку" містять всі істотні умови, необхідні для цього виду угод, зокрема: зміст і розмір основного зобов'язання, строк та порядок його виконання, опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, а також його реєстраційні дані.

Наведеним спростовуються доводи позивача про недійсність спірних іпотечних договорів через відсутність визначеного ними конкретного розміру основного зобов"язання, а також інших істотних умов.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 15.11.10 по справі 33/560, від 15.11.10 по справі № 33/563, від 15.11.10 по справі №33/564, від 06.12.10 по справі №51/552.

Не заслуговують на увагу суду посилання позивача, як на підставу припинення поруки за спірними іпотечними договорами та визнання цих договорів недійсними, на підписаний між ТОВ "Золотой Мандарин Ойл" та ПАТ "Родовід Банк" протокол домовленостей від 07.04.10, який передбачає збільшення строку повернення кредиту. Суд при цьому погоджується з правомірністю доводів відповідача про те, що зазначений протокол домовленостей не створює правових наслідків у вигляді зміни правовідношення за кредитним договором.

Що стосується доводів позивача про те, що підставою недійсності спірних договорів іпотеки є невідповідність вартості предмету іпотеки сумі основного зобов"язання, то як слідує з матеріалів справи, окрім спірних договорів іпотеки для забезпечення виконання зобов"язань за кредитним договором№22.1/357-КЛТ-08 від 23.12.2008р. було укладено договори іпотеки між ВАТ "Родовід Банк" (Іпотекодержатель) і ТОВ "Атіква" (Іпотекодавець), про які зазначено вище. Слід при цьому зауважити, що чинне законодавство не містить жодного обмеження стосовно можливості застосування різних видів забезпечення виконання одного і того ж зобов"язання ( в т.ч. укладення різних договорів іпотеки з визначенням вартості переданого в іпотеку майна за кожним з цих договорів). Суд погоджується з доводами відповідача про те, що чинне законодавство не містить вимоги щодо повного покриття вартістю предмета іпотеки суми зобов"язання.

Окрім того, при вирішенні даного спору суд бере до уваги ті фактичні дані, що рішенням господарського суду м.Києва від 16.03.2011р. по справі 34/557, частково зміненим постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.11, стягнуто з ТОВ "Золотой Мандарин Ойл" на користь ПАТ"Родовід Банк" заборгованість за кредитним договором №22.1/357-КЛТ-08 від 23.12.2008р. та додатковими угодами до нього в загальній сумі 204067235,99 грн., в рахунок погашення цієї заборгованості звернуто стягнення на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки за укладеними в забезпечення зобов"язань за кредитним договором договорами іпотеки, в т.ч. спірними по даній справі. При цьому суди обох інстанцій виходили з того, що вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, в т.ч. за спірними по даній справі договорами, є обгрунтованими та не суперечать законодавству.

Виходячи з вищевикладених обгрунтувань, в задоволенні позову слід відмовити повністю.

За правилами ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по оплаті держмита в розмірі 85,00 грн. та витрати в розмірі 236,00 грн. на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 43, 49, 82,82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя І.В.Івашкович

Повний текст рішення складено 30.08.11