Ухвала суду № 18168388, 26.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"26" липня 2011 р.                               м. Київ                                        К-21932/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Костенка М.І., Островича С.Е.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2008 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2008 року

у справі  № 2-а-13374/08 (№22-а-12082/08)

за позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» в особі відокремленого підрозділу «Управління матеріально-технічного постачання» (надалі –ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (надалі –СДПІ по роботі з ВПП у м.Донецьку)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У липні 2008 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Донецьку №0000011330/0/13436/10/24-013 від 11.04.2008р.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставним застосуванням штрафу відповідно до п.п.17.1.8 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за відчуження активів, що знаходяться у податковій заставі, без попередньої згоди податкового органу, з огляду на  відсутність факту  відчуження активів, які перебували у податковій заставі.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2008 року залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2008 року, позовні вимоги було задоволено повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення №0000011330/0/13436/10/24-013 від 11.04.2008р.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40грн. судового збору.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач не довів правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки не надано доказів здійснення, в установленому порядку, державної реєстрації обтяжень рухомого майна - акумуляторних батарей, вугільних лопат та костилів та не доведений факт відчуження позивачем вугілля, яке перебувало у податковій заставі, а станом на 31.12.2007 року вартість майна, що належить ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» складала  2073098,00 тис. грн., що перевищує суму податкового боргу на зазначену дату майже в 1000 разів.

Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2008 року та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом було проведено перевірку щодо збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, про що складено акт №228/24-013/33340999 від 28.03.2008р.

Висновками акта встановлено, що позивач станом на 01.01.2008р. мав податковий борг у сумі 2865,3тис.грн. Всі активи ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 18.10.2004р. знаходяться в податковій заставі. Разом з тим, відповідач у порушення підпункту «а»підпункту 8.6.1. пункту 8.6 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за період з 01.01.2007р. по 31.12.2007р. здійснив відчуження активів без попередньої згоди податкового органу на загальну суму 34819,18грн.

На підставі зазначених висновків відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000011330/0/13436/10/24-013 від 11.04.2008року, яким до позивача застосований штраф в розмірі суми відчуження, визначеної за звичайними цінами, що складає 34819,18грн.

Пунктом 8.1 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платників податків, який має податковий борг передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно закону та не потребує письмового оформлення.

Підпунктом 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Разом з тим, положення наведеної норми в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу втратило чинність, як таке, що визнане неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду №2-рп/2005 від 24.03.2005р.

Згідно з п.п.«а»п.п.8.6.1 п.8.6. ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податку, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом. Це стосується операцій купівлі-продажу, інших видів відчуження або оренди (лізінгу) нерухомого та рухомого майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами ,що не є меншими за звичайні.

Статтею 7 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»визначено, що у правочині, на підставі якого або у зв'язку з яким виникає обтяження, повинен, визначатись опис предмета обтяження. У разі відсутності опису публічного обтяження чи, якщо опис не дозволяє ідентифікувати предмет обтяження, таке обтяження є недійсним. Якщо предметом обтяження є об'єкт, його опис надається за ідентифікаційними ознаками.

Статтею 11 цього Закону передбачено, що обтяження рухомого майна реєструється в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.  Статтею цього 12 Закону встановлено, що реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

При цьому, судова колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що суду не надано доказів здійснення, в установленому порядку, державної реєстрації обтяжень рухомого майна - акумуляторних батарей, вугільних лопат та костилів та не доведений факт відчуження позивачем вугілля, яке перебувало у податковій заставі.

Доводами касаційної скарги зазначені висновки суду не спростовані.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку –залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2008 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав та в порядку передбаченому ст.ст.236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.