Ухвала суду № 18168288, 04.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" серпня 2011 р. м. КиївК-24985/08

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.головуючий, судді Маринчак Н.Є., Острович С.Е., Степашко О.І., Усенко Є.А.,

при секретарі Сватко А.О.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м.Трускавець Львівської області (далі ДПІ)

на постанову господарського суду Львівської області від 01.04.2008

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2008

у справі № 5/926-28/149А

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Делакс Україна»(далі Товариство)

до ДПІ

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача Цигинка В.Р.,

відповідача Боднара В.І.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 13.09.2006 №0000812301/0, від 20.11.2006 №0000812301/1, від 05.03.2007 №0000812301/2 та № 0000122301/2.

Постановою господарського суду Львівської області від 01.04.2008, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2008, позов задоволено частково; визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ від 05.03.2007 №0000812301/2 та № 0000122301/2 з тих мотивів, що спірні будівельні матеріали були використані позивачем під час виконання підрядних робіт, а відтак їх вартість було обґрунтовано включено до валових витрат Товариства.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові акти та прийняти нове рішення по суті спору, посилаючись на невідповідність висновків судів наявним у справі доказам та нормам матеріального права. Так, на обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, зокрема, що у матеріалах справи відсутні докази здійснення господарських операцій, в ході виконання яких позивачем було використано спірні товарно-матеріальні цінності саме у тій кількості, яка зазначена Товариством у відомостях про списання матеріалів.

У запереченні на касаційну скаргу Товариство зазначає про правильність та обґрунтованість висновків попередніх інстанцій та просить залишити оскаржувані рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників провадження, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у справі зясовано, що ДПІ було проведено повторну виїзну позапланову перевірку Товариства з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на прибуток за період з 01.04.2005 по 31.12.2005, оформлену актом від 08.09.2006 №361/23-0/32351931. В ході цієї перевірки податковим органом було виявлено, зокрема, включення до складу валових витрат Товариства вартості товарно-матеріальних цінностей (будівельних матеріалів, виробів та конструкцій) за відсутності доказів їх фактичного використання у господарській діяльності позивача. Адже списання спірних матеріалів здійснювалося позивачем на підставі актів виконаних підрядних робіт, зі змісту яких неможливо встановити, які саме і на яку суму матеріали були використані для виконання цих робіт.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В силу вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

При цьому придбані матеріальні активи зараховуються до валових витрат за правилом «першої події»: або за датою списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або за датою оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) (підпункт 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 названого Закону).

Таким чином, умовою включення витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей до валових витрат підприємства є їх призначення для використання у господарській діяльності платника (а не фактичне використання), оскільки на момент настання «першої події»такі матеріали, як правило, ще не можуть бути використані у діяльності платника.

Отже, враховуючи те, що придбання спірних товарно-матеріальних цінностей відповідає сфері діяльності позивача у справі, а намір їх використання Товариством у власній господарській діяльності податковим органом не заперечується, підстави для виключення вартості цих матеріалів з валових витрат позивача відсутні.

До того ж, висновок податкового органу про завищення Товариством валових витрат, викладений в акті перевірки, має узагальнений характер, не конкретизований посиланням на певні операції, розрахункові, платіжні чи інші документи, які б підтверджували такий висновок.

Це не відповідає пункту 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327 (втратив чинність згідно з наказом ДПА України від 22.12.2010 № 984), яким встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Водночас на підтвердження підстав для віднесення до валових витрат вартості товарно-матеріальних цінностей (матеріалів) в загальній сумі 4167 152,00 грн. позивач надав суду акти приймання виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в) за ІІ квартал 2005 року, підписані в тому числі замовниками, підсумкові відомості ресурсів та акти списання матеріалів, складені в розрізі актів приймання виконаних підрядних робіт.

З урахуванням викладеного процесуальні підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м.Трускавець Львівської області залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Львівської області від 01.04.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2008 у справі № 5/926-28/149А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддя: М.І. Костенко

судді: Н.Є. Маринчак

С.Е. Острович

О.І. Степашко

Є.А. Усенко