Ухвала суду № 18167794, 07.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"07" липня 2011 р.                               м. Київ                                        К-15142/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е., Степашка О.І., Усенко Є.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя, до якої приєдналась прокуратура Запорізької області

на постанову господарського суду Запорізької області від 19 березня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2009 року

у справі  №9/94/08-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс Плюс»(надалі – ТОВ «Імпекс Плюс»)

до відповідачів: 1. Головного управління державного казначейства України у Запорізькій області (надалі –ГУ ДК України у Запорізькій області), 2. Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя (надалі - ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя)

за участі прокуратури Запорізької області

про визнання протиправною бездіяльність суб’єкта владних повноважень та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -         

встановив:

У січні 2008 року позивач звернуся до господарського суду Запорізької області з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправною бездіяльність ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя щодо ухилення від складання та подання ГУ ДК України у Запорізькій області висновку про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (надалі –ПДВ) за серпень 2005р. у розмірі 392356,00 грн. та за вересень 2005р. у розмірі 158 025,00грн. із врахуванням результатів перевірки за актом документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства від 22 лютого 2006р. №16/23-1/32875354; стягнення через ГУ ДК України у Запорізькій області з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2005р. у розмірі 392356,00грн. в розмірі 392356,00грн. та за вересень 2005р. у розмірі 158025,00грн., а всього –550381,00грн. .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за період з 01.10.2004 року по 30.09.2005 рік ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя провела планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності товариства. Висновками перевірки податковим органом підтверджено суму ПДВ, яка заявлена до відшкодування у серпні 392356,00грн., у вересні - 158025,00грн. Разом з тим, ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя не виконано свої обов’язки щодо складання довідки про підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ та висновку про суми бюджетного відшкодування ПДВ із врахуванням результатів перевірки.

Постановою господарського суду Запорізької області від 19 березня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2009 року, визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя щодо ухилення від складання та подання Головному управлінню державного казначейства України у Запорізькій області висновку про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2005р. у розмірі 392356,00грн. та за вересень 2005р. у розмірі 158025,00грн. із врахуванням результатів перевірки за актом документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Імпекс Плюс»від 22 лютого 2006р. №16/23-1/32875354;  стягнено через Головне управління державного казначейства України у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс Плюс»з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2005р. у розмірі 392356,00 грн. та за вересень 2005р. у розмірі 158025,00грн., а всього –550381,00грн.; судові витрати зі сплати судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що діях податкового органу наявні ознаки саме бездіяльності, оскільки податковий орган не виконав дії, які повинен та міг вчинити в силу покладених на нього обов’язків відповідно до чинного законодавства України, ця бездіяльність носить тривалий протиправний характер та порушує права та інтереси позивача у даній адміністративній справі. Також, суди зазначили, що на момент звернення позивача з даним позовом до суду, строк, встановлений п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не сплинув.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою звернулась Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Запоріжжя, до якої приєдналась прокуратура Запорізької області, в якій поставлено питання про скасування оскаржуваних рішень та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя, позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість рішень суду першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення –без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом була проведена планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Імпекс Плюс»за період з 01.10.2004 року по 30.09.2005 року, про що складено акт №16/23-1/32875354 від 22.02.2006 року.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом було підтверджено суму ПДВ, яка заявлена позивачем до відшкодування у серпні 2005 року в розмірі 392356,00грн., у вересні 2005 року -  158025,00грн. (а.с.82-83).

Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Також, п.п.7.7.5, п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Разом з тим, у матеріалах справи міститься лист Управління Державного казначейства у Запорізькій області №04-17/20-109 від 09.01.2008 року (а.с.14), яким позивача повідомлено, що згідно з Порядком взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України від 03.08.2004 №451/501/132 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 04.08.2004 за №971/9570, органи Державного казначейства здійснюють відшкодування вказаного податку лише на підставі реєстрів суб’єктів підприємницької діяльності, які підлягають виконанню при наявності висновків відповідних податкових органів або рішення к суду. Враховуючи, що за реєстрами, які надійшли до Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області протягом 2005-2007 років, відсутні невідшкодовані суми по ТОВ «Імпекс Плюс», то підстав для здійснення і відшкодування ПДВ Вашому підприємству, у тому числі за серпень, вересень 2005 року, у Головного управління немає.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що податковим органом не було виконано законодавчо передбачених дій, щодо здійснення позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень та вересень 2005 року на загальну суму 550381,00грн.

Щодо посилань ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя в касаційній скарзі на пропуск позивачем законодавчо встановленого строку звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.99, ст.100 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи було встановлено, що право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ за спірні періоди виникло 22.02.2006 року.

Відповідно до п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України  «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Тобто, на час звернення позивача до суду – 28.01.2008 року, строк, встановлений зазначеною нормою права, не сплинув.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя, до якої приєдналась прокуратура Запорізької області –залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 19 березня 2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2009 року –залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі  Верховним Судом України може бути подана з підстав,  в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.