Ухвала суду № 18167647, 02.08.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" серпня 2011 р.                               м. Київ                                        К/9991/10295/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.–головуючий, судді Голубєва Г.К., Маринчак Н.Є., Острович С.Е., Степашко О.І.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової адміністрації у м. Севастополі (далі –ДПА)

на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011

у справі № 2а-2291/10/2770

за позовом закритого акціонерного товариства «Фінансово-страхова компанія «Адміралтейська»(далі –Товариство)

до ДПА

про визнання дій протиправними.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до окружного адміністративного суду м.Севастополя з позовом про визнання неправомірними дій ДПА, які полягали у встановленні порушень позивачем вимог податкового законодавства, відображених в акті перевірки від 01.06.2010 №587/10/22-009/25137094.

Ухвалою названого суду від 09.08.2010 провадження у справі закрито з тих мотивів, що зазначені позовні вимоги не можуть бути предметом розгляду в адміністративному суді, позаяк сам по собі акт перевірки як носій доказової інформації не породжує будь-яких правових наслідків для платника.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011 назване рішення суду першої інстанції скасовано; справу направлено до цього ж суду для продовження розгляду з тих підстав, що позивач як платник податків повинен привести свою податкову звітність у відповідність з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки, що обумовлює наявність у Товариства негативних наслідків за результатами складення оспрюваного акта.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПА просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення окружного адміністративного суду м. Севастополя зі спору, посилаючись на помилкове скасування апеляційним судом правильної та вмотивованої ухвали місцевого суду.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги ДПА з урахуванням такого.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з визначенням, наведеним у статті 3 КАС, позивач –це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Згідно зі статтею 104 КАС до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Отже, з наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів КАС має значення лише суб’єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов’язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

В даному разі Товариством не подано будь-яких доказів існування порушення або оспорювання його прав на момент звернення до адміністративного суду з цими позовними вимогами.

Зі змісту пункту 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, випливає, що складення акта за результатами проведення перевірки платника є лише збором доказової інформації стосовно вчинених платником порушень податкової дисципліни, а відтак, як вірно зазначив суд першої інстанції, не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на його права та обов’язки, а також не є обов’язковим для виконання.

Отже, акт перевірки податкового органу не можливо вважати його рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов’язки у сфері публічно-правових відносин, а відтак такий акт не підпадають під дію пункту 1 частини другої статті 17 КАС, якою передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

З урахуванням викладеного, місцевий суд обґрунтовано закрив провадження у справі, у зв’язку з чим оскаржувана ухвала апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а ухвала окружного адміністративного суду м.Севастополя –залишенню в силі як скасована помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України                                                   

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової адміністрації у м.Севастополі задовольнити.

2. УхвалуСевастопольського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011 у справі № 2а-2291/10/2770 скасувати.

3. Ухвалу окружного адміністративного суду міста Севастополя від 09.08.2010 у справі № 2а-2291/10/2770 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:Г.К. Голубєва Н.Є. Маринчак С.Е. Острович О.І. Степашко