Ухвала суду № 18167058, 12.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" липня 2011 р.                               м. Київ                                        К-41536/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача           Федорова М.О.

суддів:                    Голубєвої Г.К.

                    Карася О.В.

                    Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

секретар судового засідання           Сесемко А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 12.07.2011 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Лізінг” на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2010

у справі № 2а-2817/10/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Лізінг”

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Лізінг” про стягнення податкового зобов’язання з по податку на додану вартість, визначені із застосуванням звичайних цін у розмірі 4662402 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2010 в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2010 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2010 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова задоволено, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Арго-Лізинг” податкові зобов’язання з податку на додану вартість, визначених із застосуванням звичайних цін у розмірі 4662402 грн.

          Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2010.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем проведено планову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 по 109.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 30.09.2009 та складено акт № 434/23-506/31557339 від 04.02.2010.

За результатами перевірки позивачем було винесено рішення № 1 від 13.02.2010 „Про визначення податкових зобов’язань із застосуванням звичайних цін”, відповідно до якого відповідачу було визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 4662402 грн.: 2391659 грн. за основним платежем та 2270743 грн. за штрафні санкції.

Перевіркою встановлено порушення відповідачем п.4.1 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість”, встановлення факту надання позивачем в оренду нежитлових приміщень ТОВ „Арго-Трейд” за цінами, нижчими за звичайні, більш ніж на 20 %.

          Відповідачем було укладено договори оренди приміщень з ТОВ „Арго-Трейд”, відповідно до умов договорів до складу орендної плати не входить вартість енергоносіїв та комунальних послуг, які оплачуються орендарем окремо, вартість комунальних послуг, оплачувалася їм самостійно, окремо від орендної плати.

Відповідно до актів здачі-приймання виконаних робіт-послуг, протоколів узгодження договірної ціни, середня ціна в місяць за оренду 1 кв.м. по об’єктам оренди (згідно договорів) складає: договір №0200-040 від 31.12.2003 по 2007 рік 2,84 грн. за м.кв., 2008 році 1,08 грн. за м.кв., за 9 місяців 2009 року 2,80 грн. за м.кв.; договір №ТД619-07А від 02.07.2007 за 2007 рік 1,88 грн. за м.кв., 2008 рік-0,78 грн. за м.кв., 9 місяців 2009 року 1,93 грн. договір №ТД0199-04А від 31.12.2003 за 2008 рік-3,21 грн. за м.кв., 9 місяців 2009 року 9,74 грн. за м.кв., договір №ТД0210-04А від 31.12.2003 за 2008 рік 2,68 грн. за м.кв., 9 місяців 2009 року-10,9 грн. за кв.м., договір №ТД0198-04А від 31.12.2003 за 2008 рік 2,84 грн. за м.кв., 9 місяців 2009 року 7,98 грн. за м.кв., договір №ТД1-16-03А від 31.12.2003 за 2008 рік 26,01 грн. за м.кв., 9 місяців 2009 року 59,52 грн. за м.кв.

Згідно п. п. 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість” база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Проте, в порушення вимог п. п. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, позивачем не проведено детального та обґрунтованого аналізу цін, не здійснено аналізу договорів з ідентичними (однорідними) товарами у співставних економічних умовах, не проаналізовано та не дана оцінка наявності або відсутності будь-яких інших об’єктивних умов, що існували на ринку ідентичних (однорідних) товарів та могли вплинути на ціну.

Як вбачається зі замісту акту перевірки позивачем для визначення справедливої ринкової ціни було застосовано метод порівняльної (співставної) неконтрольованої ціни, виходячи з інформації, наданої Харківською торгово-промисловою палатою № НІ-45 від 28.01.2010.

У відповіді на запит податкового органу про ринкову вартість орендної плати приміщень, які використовуються як офісні, для торгівельної діяльності продуктами харчування, непродовольчими продуктами та під склади станом з 01.01.2007 по 30.09.2009, розташованих за адресами: в’їзд Вологодський, вул. Полтавський Шлях, вул. Енгельса, пр. Орджонікідзе, пр. Перемоги, Харківська торгово-промислова палата повідомила про можливу вартість орендної плати за 1 кв.м., а більш точного визначення вартості необхідно проведення експертизи з повним дотриманням оціночних процедур.

При наданні інформації щодо вартості орендної плати не було взято до уваги площу приміщень, що передаються в оренду, їх технічні характеристики та стан, строки передання в користування, умови оплати, включення до складу орендної плати вартості комунальних послуг та ін. особливості

Оцінка вартості орендної плати нежитлових приміщень проводилася Харківською торгово-промисловою палатою без фактичного виїзду на об’єкти, без врахування стану приміщення та наявності комунікацій, тобто без проведення повного комплексу оціночних процедур згідно з вимогами чинного законодавства, а висновки не стосувались конкретних приміщень, які передавалися в користування, а носили загальний характер.

Позивачем при проведенні перевірки, не надано інформацію про укладені на момент надання послуг з оренди майна договори з ідентичними послугами у співставних умовах.

Також не надано й іншої конкретизованої інформації на підтвердження рівня звичайної ціни та в якості доведення того, що ціна договорів не відповідає рівню справедливих ринкових цін.

З надано відповідачем до суду економічного обґрунтування формування цін (розмір орендної плати) по об’єктах за період з 01.01.07 по 30.09.09 встановлено, що вказана в договорах оренди вартість орендної плати є економічно обґрунтованою підприємством, свідчить про прибутковість вказаних операцій та їх економічну доцільність для господарської діяльності відповідача.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, стосовно того, позивачем не доведено факт, що вартість оренди нежитлових приміщень за договорами, укладеними відповідачем з ТОВ „Арго Трейд” за адресами: в’їзд Вологодський, 2; вул. Полтавський Шлях, 148/2; вул. Енгельса, 1; пр. Орджонікідзе, 13/11; пр. Перемоги, 75а; вул. Полтавський шлях 2й вихід з метро Холодна гора в м. Харкові, не відповідає рівню звичайної ціни.

Викладене, а також те, що позивачем в акті перевірки не наведено та не надано суду жодного прикладу перевищення цін, які податковий орган вважає звичайними, на 20 % порівняно із договірними цінами.

Зазначене судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення взято до уваги не було, що призвело до безпідставного скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

          З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Лізінг” на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2010 у справі № 2а-2817/10/2070 слід задовольнити, судове рішення скасувати, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2010 залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Лізінг” задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2010 у справі № 2а-2817/10/2070 скасувати.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2010 у справі № 2а-2817/10/2070 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна