Ухвала суду № 18167049, 12.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" липня 2011 р.                               м. Київ                                        К-30046/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача          Федорова М.О.

суддів:                    Голубєвої Г.К.

                    Карася О.В.

                    Рибченка А.О.

Шипуліної Т.М.

секретар судового засідання           Сесемко А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 12.07.2011 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційні скарги Державної податкової адміністрації м. Києва, Прокуратури м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2010

у справі № 2а-2491/10/2670

за позовом Державної податкової адміністрації м. Києва

до Закритого акціонерного товариства „Казино „Прем’єр Палац”

третя особа: Прокуратура м. Києва

про стягнення штрафу у розмірі 6952000 грн. та конфіскації грального

обладнання

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова адміністрація м. Києва звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства „Казино „Прем’єр Палац” про стягнення штрафу у розмірі 6952000 грн. та конфіскації грального обладнання.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2010 в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2010 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2010 залишено без змін.

          Не погоджуючись з зазначеними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Державна податкова адміністрація м. Києва, Прокуратура м. Києва звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Касаційні скарги вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, працівниками Головного відділу податкової міліції Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва 27.01.2010 здійснено перевірку відповідача на предмет дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій в приміщенні за адресою: м. Київ, бул. Т. Шевченка, вул. Пушкінська, 5-7/29, складено Протокол № 7 від 27.01.2010 огляду місця події та акт перевірки № 0072/26/59/23/32710850 від 27.01.2010 за дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій з Додатком № 1 до нього.

Перевіркою встановлено та вбачається з протоколу № 7 огляду місця події від 27.01.2010, наявність в приміщеннях за адресою: м. Київ, бул. Т. Шевченка, вул. Пушкінська, 5-7/29, грального обладнання, а саме 11 гральних автоматів, 14 гральних столів, 4 стола з кільцем рулетки.

В акті перевірки № 0072/26/59/23/32710850 від 27.01.2010 встановлено, що закрите акціонерне товариство „Казино „Прем’єр Палац” використовувало вказане гральне обладнання для здійснення діяльності з організації та проведення азартних ігор з метою отримання прибутку, що є порушенням приписів ст. 2 Закону України „Про заборону грального бізнесу в Україні”.

25.06.2009 набрав чинності Закон України „Про заборону грального бізнесу в Україні” ст. 2 якого заборонено гральний бізнес та участь в азартних іграх.

Частиною 2 ст. 4 вищезазначеного Закону встановлено, що з дня набрання ним чинності, видача ліцензій на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в Україні припиняється, а ліцензії, видані суб’єктам підприємницької діяльності до дня набрання чинності цим Законом, скасовуються.

          Крім того, згідно вимог ст. 3 зазначеного Закону до суб’єктів господарювання, які організовують та проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу з конфіскацією грального обладнання за рішенням суду.

На підставі ст. 3 Закону України „Про заборону грального бізнесу в Україні” Державною податковою адміністрацією м. Києва подано позов конфіскацію грального устаткування та штрафу.

Судами попередніх інстанцій відмовлено в задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що товариство з обмеженою відповідальністю „Монтрон Лімітед” є акціонером ЗАТ „Казино „Прем’єр Палац”, який належить 79,98% акцій товариства, що підтверджується випискою по рахунку в цінних паперах Компанії „Монтрон Лімітед” та внесено іноземну інвестицію у розмірі 657963 євро, у вигляді грального обладнання.

Оскільки, відповідно до ч.4 ст. 36 Угоди про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами визначено, що якщо нове законодавство чи правила, які запроваджено в Україні, можуть спричинити більш обмежені умови для заснування компаній Співтовариства на її території і для функціонування дочірніх компаній і філіалів компаній Співтовариства, заснованих в Україні, ніж ті, що склалися на день підписання Угоди, то такі, відповідні законодавство чи правила не застосовуються протягом трьох років після набуття чинності відповідним законом до тих дочірніх компаній і філіалів, які вже були створені в Україні на момент набуття чинності відповідним актом.

Колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Судам необхідно звернути увагу, що відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Як вбачається з п. 4. ст. 13 Конституції України Держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб’єкти права власності рівні перед законом.

З матеріалів справи вбачається, що Закрите акціонерне товариство „Казино „Прем’єр Палац” зареєстровано в Україні 09.10.2003. На момент подачі позову, довгий час працювало в гральному бізнесі в м. Києві.

Судами попередніх інстанцій не зроблено висновки, стосовно того, що Державні органи України не є стороною договору та не надавали гарантій позивачу в підтримці грального бізнесу взагалі на протязі трьох років після зміни Законів України.

Листом N 31-35010-03-10 від 30.06.2009 Міністерство фінансів України просило суб’єктів господарювання, яким відповідно до Закону України „Про заборону грального бізнесу в Україні” скасовано ліцензії Міністерства фінансів України на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, в тому числі і позивача, повернути до міністерства ліцензії на провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, їх копії, завірені Міністерством фінансів України до 07.07.2009.

Статтею 1 Закону України „Про заборону грального бізнесу в Україні” передбачено, що гральний бізнес - діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку.

Відповідно до акту перевірки № 072/26/59/23/32710850 від 27.01.2010 сума доходу саме ЗАТ „Казино „Прем’єр Палац” складає 2888883, 89 грн. Проте судами попередніх інстанцій не надано оцінки про джерело доходу.

Суд може стягнути до Державного бюджету України із суб’єкта господарювання, який порушив заборону щодо організації та проведення азартних ігор на території України, суму штрафу або прибуток (дохід) від проведення азартної ігри, як це передбачено ст. 3 Закону України від 15.05.2009 N 1334-VI „Про заборону грального бізнесу в Україні”.

Однак судами попередніх інстанцій не перевірено та не встановлено, чи здійснювався відповідачем гральний бізнес, чи виплачувався виграш у будь-якому вигляді, оскільки відсутня виручка.

Позивачем заявлені позовні вимоги про конфіскацію грального обладнання: 11 гральних автоматів, 14 гральних столів, 4 стола з кільцем рулетки, які належать ЗАТ „Казино „Прем’єр Палац”.

Суд також приймає рішення про конфіскацію грального обладнання, використаного під час вчинення правопорушення у вигляді проведення азартної ігри, яка стала підставою для застосування штрафу до суб’єкта господарювання.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України N 1334-VI „Про заборону грального бізнесу в Україні” від 15.05.2009 санкція у вигляді конфіскації грального обладнання є обов’язковим додатковим покаранням, яке застосовується в усіх випадках поряд із штрафом за порушення суб'єктом господарювання заборони на організацію та проведення азартних ігор.

Однак судами попередніх інстанцій не перевірено та не надано належну оцінку, чи працювали 11 гральних автоматів, 14 гральних столів, 4 стола з кільцем рулетки, якщо на них здійснювалась гра то на яких саме, та які підлягають конфіскації, їх вартість.

Приведені порушення вимог законодавства, що допущені судами попередніх інстанцій є підставою для скасування ухвалених рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

Відповідно до ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

За таких обставин рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до місцевого загального суду, а касаційна скарга частковому задоволенню.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційні скарги Державної податкової адміністрації м. Києва, Прокуратури м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2010 слід задовольнити частково, судові рішення скасувати, а справу № 2а-2491/10/2670 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Державної податкової адміністрації м. Києва, Прокуратури м. Києва задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2010 у справі № 2а-2491/10/2670 скасувати.

Справу № 2а-2491/10/2670 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіГ.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О. Рибченко

Т.М. Шипуліна