Ухвала суду № 18165969, 26.07.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2011 року м. КиївК-44550/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

СуддівКарася О.В.

Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Островича С.Е.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче обєднання "АПЕКС" на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.09.2009 року по справі № 2а-36951/08/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче обєднання "АПЕКС" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче обєднання "АПЕКС" звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 вересня 2007 року № 0009341540/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 5486 грн. 64 коп.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2009 року позов задоволено; визнано недійсним та скасоване спірне податкове повідомлення-рішення з мотивів безпідставності його прийняття.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.09.2009 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову; визнано протиправним та недійсним спірне податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2880 грн. В решті позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.09.2009 року, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити без змін постанову суду першої інстанції, оскільки скаржник вважає її такою, що прийнята з правильним застосуванням норм чинного законодавства.

Відповідач також подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що рішення були прийняті з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі акту перевірки від 12.09.2007 року №834/1540/25341788 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.09.2007 року №0009341540/0 яким до позивача застосований 20 % штраф у сумі 5486,64 грн. за порушення граничних строків сплати узгодженого зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 27433,20 грн. на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000р. №2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон №2181-III).

Частково задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини 3 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року №1251-12 обов'язок юридичної особи, щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), у межах спірних відносин податків, припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У межах спірних відносин частина зобов'язань погашена сплатою податку на прибуток належною позивачу сумою бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно платіжних доручень казначейства 21 листопада 2004 року та 21 лютого 2005 року, що з урахуванням затримки термінів сплати доводить правомірність застосування штрафу у сумі 2606 грн. 64 коп. Сам факт наявності бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, як правильно зазначено апеляційним судом, не звільняє позивача від сплати штрафу за порушення граничних строків сплати податку на прибуток.

Судом також обґрунтовано зазначено, що застосування штрафу у сумі 2880 грн. є неправомірним, з огляду на те, що зменшення зобов'язань не означає їх погашення, зазначене не узгоджується з нормами Закону №2181-III, оскільки відсутність погашеної суми обумовлює безпідставність застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Апеляційним судом також обґрунтовано відхилено доводи відповідача стосовно порушення строку звернення до суду, з огляду на встановлення відсутності зазначеного порушення з урахуванням аналізу підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5, пункту 17.3 статті 17 та пункту 15.1 статті 15 Закону №2181-III.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень апеляційним судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому, відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України, касаційні скарги слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче обєднання "АПЕКС" відхилити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.09.2009 року по справі № 2а-36951/08/0570 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підпис Голубєва Г.К.

Судді підпис Карась О.В.

підпис Костенко М.І.

підпис Маринчак Н.Є.

підпис Острович С.Е.

Суддя Г.К. Голубєва