Постанова № 18164113, 30.08.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2011 р.Справа № 8-15/136-09-4435

Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого Андрєєвої Е.І.

Суддів: Ліпчанської Н.В.,

Мацюри П.Ф.,

При секретарі Подуст Л.В.,

На підставі розпорядження

за участю представників сторін:

від позивача Семененко Ю.П.,

від 1. відповідача не зявився,

від 2. відповідача не зявився,

від прокуратури Коломійчук І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Одеської області

на ухвалу господарського суду Одеської області від 22.07.2011р.

у справі № 8-15/136-09-4435

за позовом Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбункер Сейлінг Тіам"

2. Державного підприємства "Чорноморський яхт-клуб"

про визнання недійсними договору про спільну діяльність та додаткових угод до нього,

встановив:

06.02.2006р. між Державним підприємством „Чорноморський яхт-клуб” (Яхт-клуб) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Трансбункер Сейлінг Тіам” (Підприємство) підписано договір № 1/2006 про спільну діяльність (Договір).

Відповідно до умов даного договору сторони зобовязались обєднати свої вклади без створення юридичної особи та спільно діяти з метою одержання прибутку і досягнення спільної мети, а саме: створення для молоді школи парусного спорту нового типу, яка буде відповідати вимогам сучасності та міжнародним стандартам; створення спортивно-оздоровчого центру з сучасною інфраструктурою та обладнанням; створення, обладнання та обслуговування стояночних місць для спортивних та круїзних яхт, катерів (у т.ч. іноземних); створення, обладнання та обслуговування зимових стояночних місць для спортивних та круїзних яхт, катерів (у т.ч. іноземних); проведення комерційних спортивних заходів та спортивно-розважальних програм; проведення міжнародних, всеукраїнських та комерційних регат; участь у міжнародних, всеукраїнських та комерційних регатах; будівництво та експлуатація готельного комплексу для прийому спортивних делегацій та проживання яхтсменів і спортсменів; будівництво та експлуатація кафе і ресторану вищої категорії; будівництво та експлуатація автостоянки для членів Яхт-клубу; організація тренувальних занять та змагань з парусного, гребного, водно-моторного спорту, підводного плавання та синхронного плавання (п.2.1 Договору). Сторони здійснюють спільну діяльність переважно на території Яхт-клубу, використовуючи на умовах цього договору приміщення, інженерні та гідротехнічні споруди, яхти, водно-моторні засоби, устаткування і транспортні засоби, що належать Яхт-клубу і Підприємству (п.2.2 Договору). Яхт-клуб і Підприємство визначають вид та обсяг своїх вкладів у спільну діяльність, що здійснюються шляхом внесення коштів, майна, права користування майном рухомим та нерухомим. Внесок Яхт-клубу в спільну діяльність здійснюється шляхом внесення права користування майном, перелік якого визначається в додатку № 2, що є невідємною частиною Договору. Внесок Підприємства в спільну діяльність здійснюється шляхом внесення коштів та/або майна. Перелік і графік внесення якій в спільну діяльність визначається в додатку № 3 та додатку № 6, що є невідємною частиною Договору. Межі території, на якій розташоване майно, право користування яким передане сторонами в спільну діяльність, визначаються схематично в додатку № 4, який складає невідємну частину Договору (п.5.1 Договору). Вартість внесків сторін визначається незалежною експертизою відповідно до Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” та чинної методики оцінки вартості майна у порядку, встановленому Фондом державного майна України (додаток № 5) (п.5.3 Договору). Правовий режим майна, право користування яким передається сторонами в спільну діяльність відповідно до додатків № 2 і № 3 до Договору, не змінюється, тобто спільної власності в сторін на таке майно не виникає (п.5.5 Договору). Результати від спільної діяльності визначаються в порядку, передбаченому чинним законодавством України, яким регулюється ведення податкового обліку спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, а також умовами Договору (п.6.1 Договору). Розподіл прибутку від спільної діяльності між сторонами здійснюється щоквартально (остаточно за підсумками роботи за рік), у співвідношенні: 10% Яхт-клубу, 90% Підприємству після сплати податку на прибуток по декларації від спільної діяльності, прийнятої податковим органом (п.6.2 Договору). У разі відсутності прибутку від спільної діяльності, незалежно від її результатів, Підприємство перераховує на користь Яхт-клуба грошову суму у розмірі не менш як 120000 грн. на рік (п.6.3 Договору). Договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами після обовязкового погодження Міністерством транспорту та звязку України та продовжує свою дію терміном на 20 років, тобто до 06.02.2026 р. (п.13.1 Договору).

В подальшому Яхт-клуб та Підприємство підписали додаткові угоди до Договору від 18.08.2006 р. № 1, від 01.11.2006 р. № 2, від 25.12.2007 р. № 3, від 25.12.2008 р. № 4, якими змінили, скасували або виклали в новій редакції деякі з умов Договору.

03.09.2009р. заступник прокурора Одеської області звернувся в господарський суд Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та звязку України в особі Державного підприємства „Чорноморський яхт-клуб” до ТОВ „Трансбункер Сейлінг Тіам” про визнання недійсними договору № 1/2006 від 06.02.2006р. про спільну діяльність та додаткових угод №№ 1,2,3,4 до нього, укладених між ДП „Чорноморський яхт-клуб” та ТОВ „Трансбункер Сейлінг Тіам”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.09.2009р. позовну заяву заступника прокурора Одеської області прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/136-09-4435.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.12.2009р. ДП „Чорноморський яхт-клуб” залучено до участі у справі у якості відповідача.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.02.2010р. по справі № 15/136-09-4435, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.04.2010 р., у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.08.2010р. скасовано постанову господарського суду апеляційної інстанції, справу направлено для здійснення апеляційного перегляду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.10.2010р. залишено без змін рішення господарського суду Одеської області від 03.02.2009р. по справі № 15/136-09-4435.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.12.2010р. рішення господарського суду Одеської області від 03.02.2010р. та постанову Одеського апеляційного господарсько суду від 07.10.2010р. скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи, ухвалою господарського суду Одеської області від 22.07.2011р. (головуючий суддя Лічман Л.В., судді: Меденцев П.А., Гут С.Ф.) позов залишено без розгляду на підставі п.1ч.1 ст.81 ГПК України.

Посилаючись на порушення господарським судом норм процесуального права при постанові зазначеної ухвали, її оскаржив Перший заступник прокурора Одеської області. Просить ухвалу скасувати та передати справу на розгляд по суті до місцевого господарського суду.

Представники відповідачів своїм правом на участь у судових засіданнях не скористались, хоча про час та місце розгляду скарги повідомлялись належним чином. Про причини неявки суд не сповістили. Додаткових документів не надавали.

Заслухавши доповідача, пояснення представників позивача та прокуратури, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Залишаючи позов без розгляду, місцевий суд послався на те, що заступник прокурора Одеської області, звертаючись до господарського суду за захистом права власності держави, вказав позивачем Міністерство транспорту та звязку України, в той час, як право власності на майно ДП „Чорноморський яхт-клуб” оформлено за державою в особі Фонду державного майна України на нежитлові будівлі ДП „Чорноморський яхт-клуб”, розташовані за адресою: м. Одеса, Отрада пляж, 16/2, що підтверджує свідоцтво від 29.10.2010 р. серії № САС 314922 (зазначене право зареєстровано КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості” 02.11.2010 р. за № 31952692, про що свідчить витяг № 27859825), та в особі Міністерства транспорту та звязку України на 3/100 нежитлової будівлі спортивно-навчального центру, розміщеного за адресою: м. Одеса, Отрада пляж, 16/1, що підтверджує свідоцтво від 29.10.2010 р. серії № САС 0680680 (зазначене право зареєстровано КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації обєктів нерухомості” 02.11.2010 р. за № 30927934, про що свідчить витяг № 27859546).

Приймаючи до уваги п.п. „і” п.1 ч.1 ст.7 Закону України „Про управління обєктами державної власності”, яким визначено, що по відношенню до державних підприємств захист майнових прав держави на території України відповідно до законодавства забезпечує Фонд державного майна України, а також з огляду на приписи ч.2 ст.19 Конституції України, якою визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, місцевий суд дійшов висновку, що оскільки держава є власником майна, переданого за Договором у спільну діяльність, тому заступник прокурора Одеської області, звертаючись до господарського суду за захистом права власності держави, повинен був вказати позивачем саме Фонд державного майна України, а інші органи, в т.ч. уповноважений орган управління майном, яким в даному випадку виступає Міністерство транспорту та звязку України, компетенцією по захисту майнових прав держави чинним законодавством не наділені.

Однак з такими висновками місцевого суду апеляційна інстанція погодитись не може, виходячи з наступного.

Нормативно-правовим актом, що визначає правові основи управління об'єктами державної власності є Закон України „Про управління об'єктами державної власності”.

Частиною 1 ст. 1 вказаного Закону визначено, що під управлінням об'єктами державної власності розуміється здійснення Кабінетом Міністрів України та іншими суб'єктами повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 даного Закону суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства (у даному випадку Міністерство інфраструктури України) та інші органи виконавчої влади.

При цьому, лише Кабінет Міністрів України є тим суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним даним Законом (стаття 5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності»).

Кабінет Міністрів України на підставі положень ст. 5 вказаного Закону розпорядженням від 21.03.2011р. № 265-р «Питання управління Міністерством інфраструктури об'єктами державної власності» затвердив перелік підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства інфраструктури України. До цього переліку віднесено й ДП «Чорноморський яхт-клуб»з усім майном, що перебуває на його балансі.

Таким чином, лише Міністерство інфраструктури України в силу дії вищезазначених нормативно-правових актів України здійснює повноваження щодо реалізації прав держави як власника об'єктів державної власності, стосовно майна переданого у його відання.

Враховуючи викладене, Міністерство інфраструктури України наділено правом на захист, в т. ч. й судовий, від порушень з боку будь-яких осіб щодо державного майна, функції з управління яким ним виконуються.

Крім того, слід зазначити, що справа розглядалась певний час трьома судовими інстанціями, які не знайшли підстав для залишення позову без розгляду саме з цих підстав.

Приймаючи до уваги викладене, а також статтю 81 ГПК України, яка передбачає чіткий перелік підстав для залишення судом позову без розгляду, колегія вважає, що місцевий суд безпідставно залишив позов заступника прокурора Одеської області, заявленого в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, без розгляду.

При таких обставинах, коли недодержані вимоги процесуального законодавства, ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню на розгляд до місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст.101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Одеської області задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 22.07.2011р. у справі № 8-15/136-09-4435 скасувати, а справу передати на розгляд до господарського суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

ГоловуючийЕ.І. Андрєєва

Судді:Н.В. Ліпчанська

П.Ф. Мацюра

Постанова підписана 01.09.2011р.