Ухвала суду № 18163998, 07.09.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

"07" вересня 2011 р.Справа № 16/5025/1449/11 За позовом Фермерського господарства „Дар 5”, с. Куманівці Хмільницького району Вінницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Суффле Агро Україна”, м. Славута Хмельницької області

про визнання недійсною Угоди 7-П про пролонгацію та погашення боргу від 17.06.2010р.

Суддя В.В. Магера

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: ОСОБА_1. за довіреністю від 01.10.2010р.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати недійсною Угоду 7-П про пролонгацію та погашення боргу від 17.06.2010р. як таку, що підписана не уповноваженою особою.

В обґрунтування позову позивач посилається на наступне: згідно п.3 ст.114 ГК України, відносини, пов'язані із створенням та діяльністю селянських (фермерських) господарств, регулюються цим Кодексом, а також законом про селянське (фермерське) господарство, іншими законами.

Відповідно до п.4 ст.1 Закону України „Про фермерське господарство”, фермерське господарство діє на основі Статуту, в якому зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Згідно ст. 4 вказаного Закону, голова фермерського господарства укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значимі дії відповідно до законодавства України. Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов'язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

Вказаним Законом передбачено, що спори, що виникають під час виконання договорів, укладених фермерським господарством, вирішуються відповідно до закону. При цьому, трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом).

При цьому, згідно із текстом оспорюваної Угоди 7-П про пролонгацію та погашення боргу від 17.06.2010 року, дану Угоду зі сторони ФГ „Дар 5” було укладено директором, проте згідно статуту керівництво господарством здійснює його голова. Всі інші особи можуть діяти від імені господарства лише на підставі довіреності, а посада директора в господарстві взагалі відсутня.

Позивач стверджує, що будь-яких довіреностей на укладання цієї угоди, голова господарства не видавав, вказану угоду не підписував. Стверджує, що дана угода підписана неповноважною особою, будь-яких дій на виконання даної угоди, які б підтверджували її визнання ФГ „Дар 5”, не вчинено. Тому, позивач, посилаючись на ч.1 ст. 203 ЦК України, просить суд визнати її недійсною.

Представник позивача в засідання суду 07.09.2011р. не прибув, проте телеграмою від 06.09.2011р. (факс) просить відкласти розгляд справи на іншу дату у звязку із неможливістю направити представника в засідання суду.

Представник відповідача в засідання суду прибув, при цьому, не заперечував проти відкладення розгляду справи на іншу дату. У поданому суді письмовому відзиві від 29.08.2011р. проти позовних вимог заперечив, посилаючись на наступне: як вбачається із позову, позивач аргументує недійсність спірної угоди тим, що її підписано невстановленою особою без належних повноважень, на підставі ст.215 та п.1 ст.203 ЦК України.

В угоді зазначено, що вона підписана директором Гончаренко О.О., який є сином засновника та голови підприємства позивача, неодноразово представляв інтереси позивача у відносинах із відповідачем. Так, він приймав товар в якості директора від імені позивача згідно видаткової накладної № 8-00000997 від 23 квітня 2009 року, а також повертав товар також в якості директора згідно накладної на повернення № 8-00000022 від 14 серпня 2009 року. Діючи в якості представника позивача, Гончаренко О.О. діяв на підставі довіреності б-н від 22 квітня 2009 року та кожного разу скріплював свій підпис печаткою позивача.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про фермерське господарство”, фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до кону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

Згідно п. 4 ст. 4 вказаного Закону, голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов'язків одному із членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

Пунктом 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

При цьому, звертає увагу на те, що згідно ст.241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

В листі Міністерства юстиції України від 10.10.2005 р. №19-14-587 зазначено наступне стосовно перевірки повноважень особи, що підписала акт чи договір: згідно із ч.1 ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Згідно ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т.ін.).

У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

На підстав вищенаведеного, відповідач посилається на наступне:

- спірна Угода підписана повноважним представником позивача Гончаренко О.О., який діяв на підставі довіреності, у відповідача не могло виникати об'єктивних сумнівів у повноваженнях Гончаренка О.О., оскільки він пред'явив для огляду оригінал довіреності, він представляв інтереси позивача систематично, в тому числі стосовно відвантаження та повернення товару. Крім того, він скріплював свій підпис круглою печаткою підприємства, що згідно законодавства може використовуватися виключно з відома та під контролем керівника.

- законодавство вимагає виключно впевнитись контрагентам у наявності достатніх повноважень один у одного при укладенні договору, однак не містить якихось спеціальних вимог стосовно збереження документів, на підставі яких вони діють тощо. Відповідно до вищезазначених листа Мін'юсту України та пункту 9.3. Роз'яснення, сторона навіть не може бути звинувачена у наявності обмежень у повноваженнях, у разі коли вона про це не знала чи не могла знати. Таким чином, є всі підстави вважати пана Гончаренка О.О. повноважним представником позивача.

- зазначення його як „директор” в преамбулі Угоди не впливає на об'єм його правоздатності та не може бути підставою для визнання Угоди недійсною.

- за будь-яких обставин позивач своїми подальшими діями, схвалив угоду, що згідно статті 241 ЦК України робить її обов'язковою для позивача. Дана обставина підтверджується тим, що підпис на Угоді скріплено круглою печаткою позивача. Всі зазначені обставини досліджувались господарським судом Вінницької області при розгляді справи №8/15-10, що викладено в рішенні суду від 01.12.2010 р. Дане рішення ніколи в належному порядку не було оскаржене позивачем.

Із врахуванням вищевикладеного, просить відмовити в позові.

Згідно ч.1 п.1 ст.77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, зокрема у звязку із неявкою в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Враховуючи неявку представника позивача та клопотання останнього про відкладення розгляду справи на іншу дату, суд вважає, що спір не підлягає розгляду по суті в даному засіданні, тому розгляд справи необхідно відкласти на іншу дату.

Керуючись ч.1 п.1 ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

У Х В А Л И В:

Письмове клопотання позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату задовольнити.

Розгляд справи відкласти на 11:30 "07" вересня 2011 р.

Судове засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за

адресою: м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1, к. 329.

Явка повноважних представників сторін в засідання суду обовязкова.

СуддяВ.В. Магера

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.