Рішення № 18163568, 05.05.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2011 р.Справа №17/209

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстерліфт», м. Київ

до Приватного підприємства «Кампус плюс», м. Полтава

про стягнення 40322,25 грн.

та за зустрічним позовом Приватного підприємства «Кампус плюс», м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстерліфт», м. Полтава

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління «Полтаваліфт», м. Полтава

про часткове розірвання договору та стягнення 100300 грн.

Суддя: Тимченко Б.П.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом): не з'явився

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_1., довіреність б/н від 12.04.2010 р.;

ОСОБА_2. дов. б/н від 07.04.11р.

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстерліфт»до Приватного підприємства «Кампус плюс»про стягнення заборгованості за договором PMN № 231Т від 29.04.2008 р. на поставку, монтажні та пусконалагоджувальні роботи ліфтового обладнання в сумі 40322,25 грн., з яких: 36 108,00 грн. сума основного боргу за Договором №321Т, пеня за прострочення оплатита зустрічна позовна заява Приватного підприємства «Кампус плюс»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстерліфт»про часткове розірвання договору та стягнення 100300 грн.

Представник відповідача за первісним позовом проти позовних вимог заперечує та заявив клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, перелік питань визначені в клопотанні №130 від 13.09.2010р.

Розглянувши заявлене клопотання, суд вважає за можливо задовольнити його повністю.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.09.2010 р. зупинено провадження у справі, призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Полтавському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса. Згідно п. 4 даної ухвали суду витрати на проведення експертизи покладено на сторони порівну.

З експертної установи надійшло повідомлення № 830 від 19.11.2010р. (вх. №1263-14420д від 26.11.2010р.) про неможливість надання висновку експертизи.

Ухвалою заступника голови Господарського суду Полтавської області від 29.11.2010 р. справу № 17/209 передано на розгляд судді Тимченка Б.П.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 01.12.2010 р. провадження у справі поновлено.

Від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) надійшло клопотання № 169 від 15.12.2010 р. (вх. № 15538д від 16.12.2010 р.) про призначення судової будівель-технічної експертизи та покладення обов"язку оплати вартості експертизи в повному обсязі на Приватне підприємство "Кампус плюс".

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 16.12.2010 р. призначено судову будівельно-технічну експертизу по справі, проведення якої доручено Полтавському відділенню Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.засл.професора М.С.Бокаріуса, та зупинено провадження у справі до отримання судом висновку експерта.

Від Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.засл.професора М.С.Бокаріуса надійшов Висновок судового експерта Шимки В.М. № 1094 судової будівельно-технічної експертизи, складений 31.03.2011 р. Згідно Висновку, проведені ТОВ «Майстерліфт»роботи по монтажу ліфтового обладнання виробництва «Отіс»Франція: ліфту № 1 в/п 630 кг на 5 зупинок у кількості 1 одиниця; ліфту № 2 в/п 1000 кг на 5 зупинок, кількістю 1 одиниця, станом на 02.06.2009 р., були виконані не в повному обсязі. Роботи, проведені ТОВ «Майтерліфт»по пусконалагоджуванню ліфтового обладнання виконані не в повному обсязі. Здійснювати експлуатацію ліфтового обладнання на зазначену дату не було можливим.

Відповідач надіслав суду клопотання в якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату в зв'язку з неможливістю направити представника в судове засідання.

Оскільки відповідач не обгрунтував поважність причини неявки його представника суд відхилив клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали первісного позову, заслухавши представника позивача, суд встановив:

В обгрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом посилається на те, що 29 квітня 2008 р. між Приватним підприємством «Кампус плюс»і Товариством з обмеженою «Майстерліфт»було укладено Договір PMN № 231Т від 29.04.2008 р. на поставку, монтажні та пусконалагоджувальні роботи ліфтового обладнання, за умовами якого підрядник зобовязується поставити обладнання, виконати роботи з монтажу та пусконалагоджуванню ліфтового обладнання, а замовник оплатити вартість поставленого обладнання та виконаних робіт.

Як стверджує позивач, на виконання умов договору підрядник поставив на адресу обєкту ліфтове обладнання на суму 718625,14 грн., виконав монтажні роботи на суму 84252,00 грн. та виконав пусконалагоджувальні роботи поставленого ліфтового обладнання на суму 36108,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000020 від 28.08.08 р., довідкою про вартість виконаних робіт від 30 грудня 2008 р., а також актом приймання виконаних робіт від 30.12.2008 р., довідкою про вартість виконаних підрядних робіт від 13.05.2009 р. та актом приймання виконаних робіт від 13.05.2009 р.

Відповідно до п. 2.2 Договору 50% вартості пусконалагоджувальних робіт замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника протягом 5 банківських днів після підписання уповноваженими представниками Сторін акту прийомки-передачі обладнання під монтаж. Однак, згідно тверджень позивача за первісним позовом, такий акт сторонами не підписувався. Остаточні 50% вартості монтажних та пусконалагоджувальних робіт замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника протягом 5 банківських днів після підписання уповноваженими представниками Сторін акту виконаних робіт форми КБ-2В, та довідки про вартість робіт форми КБ-3. При цьому, ТОВ «Майстерліфт»зазначає, що акт виконаних робіт форми КБ-2В та довідка про вартість виконаних робіт форми КБ-3 були підписані 13.05.2009 р. Тому, відповідач за первісним позовом зобовязаний був оплатити виконані пусконалагоджувальні роботи до 20.05.2009 р.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Майстерліфт» не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем за первісним позовом не було надано доказів підтверджуючих факт існування заборгованості ПП «Кампус плюс»за Договором PMN №321Т за поставку, монтажні та пусконалагоджувальні роботи. Згідно п. 2.2 Договору 50% вартості пусконалагоджувальних робіт замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника протягом 5 банківських днів лише після підписання уповноваженими представниками Сторін акту прийомки-передачі обладнання під монтаж.

Таким чином, підписаний Замовником остаточний акт прийому - передачі під монтаж є основою для остаточних розрахунків згідно з п. 2.2 Договору.

Частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

З наведених положень Договору та закону слідує, що належними та допустимими доказами вчасного та повного виконання передбачених Договором робіт є підписані сторонами акти приймання-передачі виконаних робіт або документальне підтвердження факту надсилання або вручення виконавцем замовнику актів приймання-передачі виконаних робіт, щодо яких відсутні докази надсилання замовником виконавцю мотивованої відмови про прийняття виконаних робіт або відповідних зауважень.

Зважаючи на те, що акт прийомки-передачі обладнання під монтаж сторонами підписаний не був, відсутні належні і допустимі докази вчасного та повного виконання ТОВ «Майстерліфт»взятих на себе зобовязань Договором. Тому, у ПП «Кампус плюс»не виникло зобовязання щодо сплати зазначеної суми грошових коштів на користь ТОВ «Майстерліфт». Згідно листа СРБУ «Полтаваліфт»№ 221 від 30.09.2009 р., пусконалагоджувальні роботи ТОВ «Майстерліфт»фактично взагалі виконані не були. Матеріалами справи підтверджено, що акт виконаних робіт форми КБ-2В та довідка про вартість робіт форми КБ-3 з боку ПП «Кампус плюс»підписані не повноважною особою.

10.11.2009 р. Приватне підприємство «Капмус плюс»(позивач за зустрічним позовом) звернувся до суду з вимогами про розірвання Договору № 231Т, укладений 29.04.2008 р. між ПП «Кампус плюс»та ТОВ «Майстерліфт», в частині виконання монтажних та пусконалагоджувльних робіт, та стягнення з ТОВ «Майстерліфт»на користь ПП «Капмус плюс»84252 грн. вартості сплачених монтажних робіт.

Розглянувши матеріали зустрічного позову, суд встановив:

Згідно п. 1.1 Договору PMN №321Т ТОВ «Майстерліфт»взяло на себе зобовязання:

поставити ПП «Капмус плюс»ліфтове обладнання виробництва «Отіс»(Франція), а саме два ліфти на 5 зупинок; виконати монтаж вказаного ліфтового обладнання; виконати пусконалагоджувальні роботи вказаного ліфтового обладнання.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом, Поставка ліфтового обладнання була здійснена 28.08.2008 р. та оплачена ПП «Кампус плюс», що підтверджується видатковою накладною № РН-0000020, платіжним дорученням № 498 від 30.04.2008 р., платіжним дорученням № 934 від 29.08.2008 р., платіжним дорученням № 944 від 01.09.2008 р.

Відповідно до п. 4.4 Договору PMN №321Т ТОВ «Майстерліфт»гарантувало, що всі роботи по монтажу та налагодженню обладнання будуть виконані згідно з умовами технічної документації і відповідатимуть стандартам якості. Однак, вважає позивач, зазначені зобовязання ТОВ «Майстерліфт»не були виконані.

Монтажні роботи були закінчені 30.12.2008 р., що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт форми КБ-3, актом приймання виконаних робіт форми КБ-2в, і були оплачені ПП «Кампус плюс», про що свідчить платіжне доручення № 1193 від 03.11.08 р., платіжне доручення № 1395 від 22.12.08 р., платіжне доручення № 398 від 23.12.2008 р., платіжне доручення № 1400 від 24.12.08 р. Як зазначає позивач за зустрічним позовом, своєчасно виявити недоліки в монтажних роботах не було можливості, оскільки вони могли бути виявлені тільки під час пробних запусків ліфтів, які мали проводитись під час виконання ТОВ «Майстерліфт»пусконалагоджувальних робіт.

Як стверджує позивач пусконалагоджувальні роботи ТОВ «Майстер ліфт»взагалі виконані не були.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

При цьому, як зазначено у положенні ч. ч. 5-8, ст. 269 ГК України постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами (технічними умовами) на основний виріб. Постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни. У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором. Позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.

Таким чином, у разі виявлення недоліків протягом гарантійного строку покупець за договором поставки не отримує прав, передбачених ст. 678 ЦК України, але має право вимагати від постачальника (виробника) усунення дефектів виробів за його рахунок.

При цьому, у всіх випадках, коли виявляється неналежна якість або некомплектність товарів, поставлених на підставі договору поставки, в тому числі і при виявленні дефектів виробів в період гарантійного строку, з постачальника може бути стягнуто штраф в порядку ч. 7 ст. 269 ГК України.

Із матеріалів справи вбачається, що ПП «Кампус плюс»не зверталось до ТОВ «Майстерліфт»із відповідною вимогою про усунення недоліків у виконаних роботах. Натомість, вказані недоліки були усунуті ПП «Кампус плюс»за власний рахунок.

Отже, ПП «Кампус плюс»не було дотримано вимог ст. 269 ГК України.

Окрім того, положення ч. 2 ст. 678 ЦК України можуть бути застосовані у разі істотного порушення вимог щодо якості товару, зокрема, при умові виявлення недоліків, які не можна усунути. В даному випадку наявні недоліки виконаних робіт були усунуті ПП «Кампус плюс».

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПП «Кампус плюс»необґрунтовані та безпідставні, а тому в позові слід відмовити.

Керуючись ст. 32-33, 43, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.В первісному позові відмовити повністю.

2.В зустрічному позові відмовити повністю.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстерліфт», адреса: 04073, м. Київ, пров. Куренівський, 17, Літера Ш, ідентифікаційний код 33308688, п/р № 26000401048153 в Київській регіональній дирекції «Райфайзен Банк Аваль»в м. Києві, МФО 322904, на користь Приватного підприємства «Кампус плюс», адреса: 36011, м. Полтава, вул. Гоголя, 33, ідентифікаційний код 24388256, п/р 26008171203001, ПГРУ «ПриватБанк»м. Полтава, МФО 331401, 2584 грн. вартості судової будівельно-технічної експертизи.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тимченко Б.П.