Рішення № 18162884, 31.08.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.11 Справа№ 5015/3297/11

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «Експрес-Реклама», м.Львів

до Комунального підприємства «Львіврембудпостач», м.Львів

про стягнення 43919,19 грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1. представник (довіреність № 8081 від 08.08.2001р.); Мазур В.І. директор;

від відповідача не з'явився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Приватним підприємством «Експрес-Реклама»подано позов до Комунального підприємства «Львіврембудпостач» про стягнення 38758,49 грн. з яких 35977,84 грн. основний борг, 2780,65 грн. пеня.

Ухвалою суду від 15.06.2011р. прийнято позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 10.08.2011р. В судовому засіданні 10.08.2011р. за клопотання представників позивача було продовжено строк вирішення спору до 31.08.2011р. та відкладено розгляд справи на цю ж дату.

Представник позивача подав заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 44588,86 грн. з яких 35 97,84 грн. основний борг, 4305,51 грн. пеня за період з 15.01.2009р. по 15.01.2009р., інфляційні втрати в сумі 3 635,84 грн., 433,67 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позовні вимоги з врахуванням заяви про їх уточнення (збільшення) підтримав повністю, просив позов задоволити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвали суду не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення №79066 0258015 0 від 16.08.2011р. вручено 18.08.2011р.

Станом на 31.08.2011р. докази оплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду від відповідача не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представників позивача, суд,-

встановив:

02.12.2008р. між ПП «Експрес-реклама»(постачальник) та КП «Львіврембудпостач»(покупець) було укладено договір поставки №07 (далі по тексту договір поставки), відповідно до умов якого постачальник зобовязувався поставити у власність покупця будівельні матеріали (надалі товар), а покупець зобов»язувався прийняти товар в кількості та асортименті, визначених у накладних, які становлять невід»ємну частину цього договору та оплатити його на умовах, визначених договором.

За умовами п.4.2. договору поставки розрахунки за кожну партію товару здійснюються на підставі рахунків-фактур та накладних в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника наступним чином: на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару, або в безготівковій формі шляхом внесення грошових коштів в касу постачальника. Можливі інші умови оплати, які погоджуються сторонами у додатках до договору.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар (продукцію) та виконав роботи на загальну суму 109809,33 грн., про що між сторонами 31.12.2008р. було підписано акти здавання-приймання робіт на суму 37774,03 грн. та на суму 72035,30 грн.

Відповідач оплатив поставлений товар та виконані роботи в сумі 73831,49 грн., відтак, основний борг станом на 25.05.2011р. складає 35977,84 грн.

Між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого заборгованість відповідача станом на 11.02.2011р. складає 35977,84 грн.

Позивач керуючись умовами п.6.2. договору, у звязку із простроченням оплати за отриманий товар нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним уточненого розрахунку становить 4305,51 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 3 635,84 грн. втрат від інфляції.

Отже, загальна сума заборгованості становить 43919,19 грн. з яких 35 977,84 грн. основний борг, 4305,51 грн. пеня, інфляційні втрати в сумі 3 635,84 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Факт поставки та виконання робіт на загальну суму 109809,33 грн., підтверджується актами здавання-приймання робіт від 31.12.2008р. на суму 37774,03 грн. та від 31.12.2008р. на суму 72035,30 грн., які підписані та скріплені печатками сторін у справі (оригінали оглянуті в судовому засіданні, копії знаходяться в матеріалах справи).

Щодо відсутності накладних, як передбачено умовами договору, представник позивача пояснив, що початковий рахунок було виставлено на суму, яка не була остаточною у зв»язку з тим, що покупець у ході виконання зобов»язання неодноразово змінював перелік асортименту товару, таким чином між постачальником та покупцем було підписано акти здачі-приймання робіт від 31.12.2008р., які є невід»ємною частиною договору поставки. Вищаневедене викладене представником позивача у письмовому поясненні.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.4.2. договору поставки розрахунки за кожну партію товару здійснюються на підставі рахунків-фактур та накладних в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника наступним чином: на протязі 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту отримання товару, або в безготівковій формі шляхом внесення грошових коштів в касу постачальника. Можливі інші умови оплати, які погоджуються сторонами у додатках до договору.

Факт часткової оплати відповідачем 73831,49 грн. підтверджується виписками банку наявними в матеріалах справи.

Враховуючи, що позивач поставив товар на виконав роботи на загальну суму 109809,33 грн. з яких відповідач оплатив 73831,49 грн., відтак основний борг становить 35977,84 грн. Ця ж сума відображена сторонами в підписаному між ними акті звірки взаєморозрахунків.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав, проти позову не заперечив, тому суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги про стягнення основного боргу в сумі 35977,84 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши суму інфляційних втрат нарахованих позивачем, суд виявив їх незначне завищення.

Суд здійснив перерахунок інфляційних втрат за період який позивач брав за основу, відтак за розрахунками суду інфляційні втрати становлять 3094,09 грн. які підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

У відповідності до п.6.2. договору у випадку несвоєчасної оплати (з порушенням термінів, які вказані в п.4.2. даного договору), покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом терміну затримки оплати від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

За розрахунками позивача пеня за період з 15.01.2009р. по 15.07.2009р. становить 4305,51 грн.

Перевіривши суму нарахованої позивачем пені суд виявив її незначне завищення.

Відповідно до здійсненого судом розрахунку пеня за період з 15.01.2009р. по 15.07.2009р. становить 4244,40 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову відповідно до заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судових витрат підтверджується квитанціями № 6319/017 від 25.05.2011р. на суму 387,00 грн. держмита, № 6319/033 від 31.08.2011р. на суму 47,00 грн. держмита та № 6319/017 від 25.05.2011р. на суму 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 627-629, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов згідно заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог задоволити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Львіврембудпостач»(79066, м.Львів, вул.Вулецька, 28; р/р 2600510033 у ВАТ АКБ «Львів», МФО 325268, код ЄДРПОУ 22416646) на користь Приватного підприємства «Експрес-Реклама»(79017, м.Львів, вул.Левицького, 67-А; р/р 26000053805536 ЗГРУ «ПриватБанк», МФО 325321, код ЄДРПОУ 32639585) основний борг в сумі 35977,84 грн., 4244,40 грн. пені, 3094,09 грн. інфляційних нарахувань, держмито в сумі 433,16 грн. та 232,76 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя Сухович Ю.О.

Повний текст рішення

підписано 05.09.2011р.