Рішення № 18162823, 06.09.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.11 Справа№ 5015/3680/11

За позовом: Публічного акціонерного товариства “Полонський гірничий комбінат”, м. Полонне Хмельницької області

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про стягнення 34468, 14 грн.

Суддя П. Манюк

при секретарі І. Альховській

За участю представників:

від позивача: Мазурук Ж.А. - представник

від відповідача: не з»явився

Суть спору: Розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства “Полонський гірничий комбінат” до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 34468, 14 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 06.07.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.07.2011 р.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених у відповідних ухвалах суду.

За клопотанням представника позивача строк вирішення спору продовжено в порядку, передбаченому ст. 69 ГПК України.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав наведених у позовній заяві та усних поясненнях.

Відповідач вимог суду, зазначених в ухвалах про порушення спправи та про відкладення справи не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив, про причини невиконання вимог суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом. Вказане підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, отриманим відповідачем 18.08.2011 р.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне:

Публічне акціонерне товариство “Полонський гірничий комбінат” (надалі позивач) звернулося із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі відповідач) про стягнення 34468, 14 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що позивач відпускав Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 щебеневу продукцію, на підставі заявок (які містяться в матеріалах справи) на поставку товару, в яких визначено кількість та вид продукції.

Факт прийняття товару підтверджується залізничними квитанціями про прийняття вантажу № 33237006 та № 33399742 на станції Брюховичі.

У звязку з тим, що отримана щебенева продукція була оплачена відповідачем лише частково, у нього виникла заборгованість в сумі 30630,12 грн.

Позивачем 04.08.2010 р. було надіслано відповідачеві лист-вимогу № 515 про погашення заборгованості в сумі 30630, 12 грн., однак дана вимога залишена відповідачем без задоволення.

З цих мотивів позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 30630, 12 грн., а також 3031, 54 грн. інфляційних та 3 % річних в розмірі 806,48 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково виходячи із наступних мотивів:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини, зокрема інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом, позивач протягом 2007-2008 років поставив відповідачеві щебеневу продукцію на загальну суму 475 130, 12 грн. Відповідачем поставлений товар оплачено частково, в сумі 444500, 00 грн. Заборгованість становить 30630, 12 грн., зокрема частково оплачена щебенева продукція, поставлена на станцію Брюховичі на підставі квитанцій про прийняття вантажу до залізничного перевезення від 20.01.2008 р. № 33237006 та від 21.01.2008 р. № 33237011.

За змістом ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України боржник повинен виконати обов'язок, строк оплати якого не встановлений, у семиденний термін від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Незважаючи на предявлення йому вимоги про погашення заборгованості від 04.08.2010 р. № 515, відповідачем заборгованість не погашено.

Оскільки відповідач в судове засідання не з»явився, доказів погашення боргу не подав, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 30 630, 12 грн. підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 3031,54 грн., суд вважає, що розраховані вони відповідно до ст. 625 ЦК України, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення повністю.

В частині стягнення 3 % річних в розмірі 806, 48 грн. суд вважає, що при їх розрахунку позивачем не враховані нормативні терміни поштового обігу простої кореспонденції, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення частково в сумі 790, 50 грн.

Як вбачається із позовних матеріалів, позивач просить стягнути з відповідача основний борг, інфляційні та 3 % річних в загальній сумі 34 468, 14 грн. В той же час при поданні позовної заяви позивачем сплачено державне мито лише в розмірі 306,30 грн., замість 344, 68 грн. Таким чином недосплачена сума державного мита в розмірі 38, 38 грн. підлягає стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України.

Оскільки, спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати (держмито та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу) покладаються на нього пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 15, 712 ЦК України, ст. 174 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд , -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “Полонський гірничий комбінат” (30500, м. Полонне Хмельницької області, вул. Ак. Герасимчука, 190 Б, код ЄДРПОУ 05471879) суму в розмірі 35030, 32 грн. з них:

-30630,12 грн. основного боргу;

-790, 50 грн. 3 % річних;

-3031, 54 грн. інфляційних;

-344, 52 грн. держмита;

-233, 64 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Полонський гірничий комбінат” (30500, м. Полонне Хмельницької області, вул. Ак. Герасимчука, 190 Б, код ЄДРПОУ 05471879) в дохід Державного бюджету України 38, 38 грн. державного мита.

5. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя П. Манюк