Постанова № 1816265, 15.05.2008, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"15" травня 2008 р. Справа №10/2237-А

за позовом Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції м. Старокостянтинів

до Військової частини №0598 м. Старокостянтинів

про стягнення 9647,83 грн.

Суддя Виноградова В.В. Секретар судового засідання Дідик Н.Д.

Представники сторін:

позивача: Онищук Н.Ф.- за довіреністю № 2 від 15.01.08р.

відповідача: Войчик К.В.- за довіреністю № 905 від 05.05.08р.

Постанова приймається 15.05.2008р. так як в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Суть спору:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить у відповідності до вимог Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” звернути стягнення на активи відповідача 9647,83 грн. податкового боргу, який складається із 5980,61 грн. ( в тому числі 5945 грн. недоїмка, 35,61 грн. пеня) заборгованості по податку з власників транспортних засобів, 3667,22 грн. (в тому числі 3279,41 грн. недоїмка, 387,81 грн. пені) заборгованості по збору за забруднення навколишнього природного середовища. Вказана заборгованість виникла станом на 28.03.2008р..

Позивач в порядку ст. 51 КАС України подав письмове клопотання про уточнення позовних вимог, просить стягнути на кошти відповідача 9647,83 грн. податкового боргу. Подане клопотання не суперечить чинному законодавству та приймається судом.

В обґрунтування вимог посилається на вимоги ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування", п.3.1.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів".

Стверджує, що оскільки Закон України "Про Збройні сили України" не є законом про оподаткування , то відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про систему оподаткування" пільга щодо оподаткування , визначена у ст. 14 Закону України "Про Збройні сили" не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення з відповідача податкового боргу.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вказуючи на те, що військові частини , установи та організації Міністерства оборони України не є платниками податку з власників транспортних засобів, так як майно військових частин належить їм на праві оперативного управління , а не на праві власності чи повного господарського відання , тому військові частини не є власниками транспортних засобів у розумінні ст. 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів".

Звертає увагу, що оскільки між ст. 14 Закону України "Про Збройні сили України" і ст.1 Закону України "Про систему оподаткування" існують протиріччя , то необхідно керуватися ст.4 Закону України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та Державіними цільовими фондами".

Щодо заборгованості по збору за забруднення навколишнього природного середовища, вказує на відсутність коштів на її погашення.

Розглядом матеріалів справи встановлено :

Військова частина А-0598 м. Старокостянтинів, як юридична особа зареєстрована Міністерством оборони України 27.10.1997р., про що видано довідку №814 головного організаційно-мобілізаційного управління Генерального штабу збройних сил України.

У відповідача станом на 28.03.2008р. утворилась заборгованість по сплаті податку з власників транспортних засобів в сумі 5980,61 грн., з яких 5775 грн. недоїмки , 170 грн. штрафних санкцій та 35,61 грн. пені та по збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 3667,22 грн., з яких 2961.98 грн. недоімки, 317,43 грн. штрафних санкцій та 387,81 грн. пені. Дана заборгованість узгоджена та підтверджується розрахунками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2006р. №502231 від 28.02.2005р., №512150 від 13.07.2005р., податковим повідомленням - рішенням №000671700 від 15.03.2007р. про застосування штрафних санкцій,картками особового рахунку та розрахунками збору за забруднення навколишнього природного середовища №519981 від 17.10.05р., № 528232 від 21.01.06р., № 606214 від 18.04.06р.,№ 613129 від 19.07.06р., №620018 від 19.10.06р., №3628066 від 06.02.07р., №708820 від 08.05.07р., податковим повідомленням-рішенням від 16.05.2007р. №0006721500 картками особового рахунку платника.

З метою погашення податкового боргу, у відповідності до п. п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачу було вручено дві податкові вимоги: перша - №1/11 від 10.01.2002р. та друга №2/269 від 15.03.2002р. з відмітками про їх одержання відповідачем відповідно 13.08.2002р. та 18.04.2002р..

В зв’язку із несплатою податкового боргу в добровільному порядку, позивачем подано позов до суду.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.

У відповідності до ст. 67 Конституції України, ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування “ відповідач зобов’язаний своєчасно сплачувати податки і збори .

Згідно п.3.1.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами“ від 21.12.2000р. активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду ( господарського суду).

При цьому згідно п.2.3.1. ст. 2 та 1.6. ст. 1 зазначеного Закону та ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позивачу надано право здійснювати заходи з примусового стягнення податкового боргу , тобто звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу та згідно ст. 2 цього Закону органом стягнення є тільки податковий орган. За таких обставин, податковим органом обґрунтовано пред’явлено позов.

Посилання відповідача на те, що він не повинен сплачувати податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, судом до уваги не приймається, оскільки судом зважається на те, що згідно ст. 1 Закону України “ Про систему оподаткування“ від 25.06.91р. із змінами і доповненнями передбачено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Щодо сплати податку з власників транспортних засобів таким законом про оподаткування є Закон України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів “ від 11.12.91р. Згідно змін до останнього Закону Законом України від 16.07.99 “ Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування дорожнього господарства”, який набрав чинності з 1 січня 2000 року, зокрема, в ст. 4 щодо пільг по сплаті податку, не передбачено звільнення від оподаткування цим податком відповідача.

Судом враховується, що відповідачем до податкового органу подавались розрахунки сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, податкові розрахунки збору за забруднення навколишнього природного середовища, тобто самостійно узгоджувались податкові зобов’язання, податкові повідомлення-рішення не оскаржувались та не скасовані. При цьому відповідно до п.п.5.1., 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов’язання платника податків, самостійно визначене платником податків вважається узгодженим з дня подання такої декларації, та нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, самостійно узгоджене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.1.3. вказаного Закону передбачено, що податковий борг (недоїмка) –це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно п.п.5.3.1.п.5.3.ст.5 вказаного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації, а уразі визначення податкового зобов’язання контролюючим органом –протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.

Крім того, судом зважається на те, що згідно ст. 5 Закону України “Про господарську діяльність у Збройних силах України” від 21.09.99 р. із змінами і доповненнями стягнення за зобов’язаннями військової частини не може бути звернене на майно за нею закріплене. Згідно п.п.7.3.1. ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу активи , чий вільний обіг заборонено або обмежено згідно із законодавством. При цьому, відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання. Відповідно крім майна до складу активів включені і кошти.

Посилання позивача на п.4.1.1 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами „ не приймається судом до уваги з огляду на те , що дана норма вміщена в спеціальному законі з питань оподаткування , як зазначено в преамбулі Закону, тому її положення врегульовують податкові відносини у випадку розбіжності або неоднозначного трактування податкових норм як спеціальних.

Доказів про сплату заборгованості суду не подано.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції до Військової частини А 0598, м. Старокостянтинів про стягнення 9647 грн. 83 коп. заборгованості задоволити.

Стягнути з Військової частини А-0598 м. Старокостянтинів, (код ЄДРПОУ 07732858) на користь Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції м. Старокостянтинів, вул. Красовського, 4 (код 33965294) 5980,61 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят гривень 61 коп.) заборгованості по податку з власників транспортних засобів, 3667,22 грн. (три тисячі шістсот шістдесят сім гривень 22 коп.) заборгованості по збору за забруднення навколишнього середовища.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Виноградова

Постанова складена в повному обсязі та підписана 19.05.2008р.

Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2 - позивачу, 3 - відповідачу.