Рішення № 18162607, 13.07.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2011 р. Справа № 14/099-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1(довіреність № 16/11 від 24.01.2011р.);

від відповідача: не зявились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства „Старокиївський банк”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „CП Бориспіль”, м. Бориспіль

про стягнення 2984 943, 23 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПАТ „Старокиївський банк” звернувся в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „СП Бориспіль” про стягнення 1 594700, 00 грн. заборгованості по кредиту, 642364, 69 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 464407, 22 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 124 001, 28 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 79735, 00 грн. штрафу за несвоєчасне повернення кредиту, 79735, 00 грн. штрафу за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки земельну ділянку за договором іпотеки № 32/138/840/002 від 23.09.2009 р., укладеним між ПАТ „Старокиївський банк” та ТОВ „СП Бориспіль”.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем своїх обовязків щодо своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом згідно кредитного договору № 32/840/К/138 від 30.09.2008 р., укладеним між ПАТ „Старокиївський банк” та гр. ОСОБА_2.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.06.2011 р. порушено провадження у справі № 14/099-11 за позовом ПАТ „Старокиївський банк” до ТОВ „СП Бориспіль” про стягнення 2984 943, 23 грн., і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 29.06.2011 р.

29.06.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 13.07.2011 р.

13.07.2011 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

30.09.2008 р. між АБ „Старокиївський банк”, правонаступником усіх прав та обовязків якого є ПАТ „Старокиївський банк”, та гр. ОСОБА_2. було укладено кредитний договір № 32/840/К/138, згідно умов п. 1.1. якого кредитор надає позичальнику кредит на умовах його цільового характеру використання у розмірі 200 000, 00 доларів США за встановленою платою користування кредитом - 16 % річних, з кінцевим терміном повернення кредиту 29.09.2009 р.

Згідно п. 2.3 договору моментом повного виконання зобовязань за договором вважається день повного зарахування на відповідні рахунки кредитора: суми кредиту, процентів за користування кредитом; неустойки в разі її виникнення, якщо інше не випливає з умов договору.

Відповідно до п. 2.6. договору нараховані проценти сплачуються позичальником протягом перших семи календарних днів наступного місця, що слідує за місяцем нарахування процентів, шляхом внеску в касу кредитора або шляхом безготівкового перерахування платіжним дорученням на рахунок кредитора, вказаний в п. 2.5. цього договору та одночасно з остаточним погашенням кредиту.

Пунктом 6.9. договору визначено строк його дії, згідно умов якого цей договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами та діє до остаточного погашення позичальником заборгованості за кредитом, процентами за кредит, штрафами та пенями (якщо такі будуть) перед кредитором, які передбачені цим договором.

22.09.2009 р. між позивачем та гр. ОСОБА_2. було підписано додаткову угоду № 5 до кредитного договору № 32/840/К/138 від 30.09.2008 р., згідно умов п. 1. якої сторони дійшли згоди викласти п. 1.1. кредитного договору у наступній редакцій: „в якості забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором кредитор приймає в забезпечення земельну ділянку - площею 3, 8049 га, кадастровий № 3220881700:04:001:0160, що належить ТОВ „СП Бориспіль”, знаходиться в адміністративних межах Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області та оформлена в іпотеку згідно з договору іпотеки № 32/138/840/002 від 23.09.2009 р.

На забезпечення виконання відповідачем зобовязань за вищевказаним кредитним договором 23.09.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір іпотеки № 32/138/840/002, який було нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за № 1540, згідно умов п. 1.1. якого цей договір забезпечує виконання ОСОБА_2 основного зобовязання перед іпотекодержателем, що виникають з кредитного договору № 32/840/К/138 від 30 вересня 2008 року, а саме: повернути іпотекодержателю основну суму боргу за кредитом, сплатити відсотки за його користування, а також штрафні санкції, в разі їх виникнення, та відшкодувати збитки іпотекодержателя, які можуть бути завдані порушенням основного зобовязання, в розмірі та строки, передбачені кредитним договором.

Згідно п. 1.2. договору іпотеки у відповідності з цим договором іпотекодержатель має право, у випадках, передбачених п.. п. 2.5., 2.6. цього договору отримати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, зазначеного в пункті 1.3. цього договору.

Відповідно до п. 1.3. договору іпотеки в забезпечення виконання зобовязань, зазначених в п. 1.1. цього договору, іпотекодавець передає в іпотеку земельну ділянку площею 3, 8049 га, що належить ТОВ „СП Бориспіль”, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 668945, виданого на підставі рішення Бориспільського міськрайонного суду № 2-1113/08 від 21.03.2008 р. та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020832300094 від 12.08.2008 р., кадастровий № 3220881700:04:001:0160.

Пунктом 1.4. договору іпотеки передбачено, що майно є власністю іпотекодавця на підставі рішення Бориспільського міськрайонного суду № 2-1113/08 від 21 березня 2008 р.

Пунктом 1.5. договору іпотеки передбачено, що згідно висновку про ринкову вартість обєкту незалежної оцінки, виконаного 10.02.2009 р. оцінювачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ринкова вартість майна складає 1960 020, 00 гривень. За домовленістю сторін заставна вартість майна складає 1 960 020, 00 гривень.

Згідно п. 2.5. договору іпотекодержатель набуває права звернення стягнення на майно, в разі, якщо в момент настання строку виконання позичальником зобовязання за кредитним договором, воно не буде виконано, а саме: при повному або частковому неповерненні основної суми боргу; та/або при несплаті або частковій несплаті сум процентів; та/або при несплаті або частковій несплаті сум неустойки (пені, штрафних санкцій).

На виконання умов договору та додаткових угод до нього позивачем 13.02.2009 р. було надано гр. ОСОБА_2 кредит та перераховано грошові кошти у розмірі 200000, 00 доларів США, що підтверджується кредитним договором № 32/840/К/138 від 30.09.2008 р. та додатковими угодами до нього, випискою з особового рахунку гр. ОСОБА_2 від 08.06.2011 р. за період з 13.02.2009 р. по 08.06.2011 р., наявними у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із наданням грошових коштів в кредит здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 цього ж кодексу розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 1046 цього ж кодексу передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1048 цього ж кодексу передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Статтею 1049 цього ж кодексу передбачено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обовязок щодо повернення кредиту та оплати відсотків за користування кредитом у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем за період користування кредитом з 01.12.2008 р. по 08.06.2011 р. складає 2237 064, 69 грн., з якої 200000, 00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 08.06.2011 р. (7, 9735 грн. за долар США) становить 1594700, 00 грн. - заборгованість по кредиту, 80562, 45 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 08.06.2011 р. (7, 9735 грн. за долар США) становить 642364, 69 грн. - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом, що підтверджується кредитним договором № 32/840/К/138 від 30.09.2008 р. та додатковими угодами до нього, випискою з особового рахунку гр. ОСОБА_2 від 08.06.2011 р. за період з 13.02.2 кредитного договору № 32/840/К/138 від 30.09.2008 р. станом на 08.06.2011 р., наявними у матеріалах справи.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували належне виконання ним своїх обовязків по поверненню кредиту, по оплаті відсотків за користування кредитом у повному обсязі за період користування кредитом з 01.12.2008 р. по 08.06.2011 р. за кредитним договором № 32/840/К/138 від 30.09.2008 р.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості по поверненню кредиту, по оплаті відсотків за користування кредитом за період користування кредитом з 01.12.2008 р. по 08.06.2011 р. у розмірі 2237 064, 69 грн. за кредитним договором № 32/840/К/138 від 30.09.2008 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену кредитним договором № 32/840/К/138 від 30.09.2008 р., за періоди прострочення відповідачем виконання зобовязання по поверненню кредиту з 16.10.2009 р. по 08.06.2010 р. у розмірі 464407, 22 грн. та по сплаті відсотків за користування кредитом з 30.09.2009 р. по 08.06.2011 р. у розмірі 124 001, 28 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що у випадку прострочення позичальником строків сплати процентів, визначених в п. 2.6., позичальник сплачує кредитору пеню від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що у випадку прострочення позичальником терміну повернення кредиту, визначених п. 1.1. цього договору, а також у випадках, визначених п. п. 2.8.3., 3.2.3. цього договору , позичальник сплачує кредитору проценти та кредит, розмір яких зазначений у п. 1.1. цього договору, а також пеню від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, виходячи з розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який нараховується пеня.

Розрахунок пені від суми заборгованості по поверненню кредиту, виконаний позивачем, є невірним та не відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, яка передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Правильний розрахунок пені від суми заборгованості по поверненню кредиту за договором наступний:

- період заборгованості - з 30.09.2009 р. по 30.03.2010 р., сума заборгованості 200000, 00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 30.09.2009 р. (8, 01 грн. за долар США) становить 1602000, 00 грн., кількість днів заборгованості 182 дня, розмір облікової ставки НБУ 10, 25 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

160200030.09.2009 - 30.03.201018210.2500 %0.056 %*163755.12

1602000, 00 грн. х 10, 25 % х 2 х 182/365 = 163 755, 12 грн.

Отже, загальний розмір пені від суми заборгованості по поверненню кредиту за кредитним договором № 32/840/К/138 від 30.09.2008 р. у вищевказані періоди становить 163 755, 12 грн.

Отже, суд дійшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми заборгованості по поверненню кредиту за договором у вищевказані періоди у розмірі 163 755, 12 грн.

Розрахунок пені від суми заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за договором у вищевказані періоди у розмірі 124 001, 28 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений кредитним договором № 32/840/К/138 від 30.09.2008 р., за прострочення відповідачем виконання зобовязання по поверненню кредиту у розмірі 79735, 00 грн. та за прострочення відповідачем виконання зобовязання по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 79735, 00 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 4.4. договору передбачено, що у випадку порушення позичальником вимог п. п. 3.3.5.- 3.3.13. цього договору, позичальник сплачує кредитору штраф у розмірі 5 (пять) процентів від суми кредиту за кожний випадок.

Розрахунок штрафу від суми кредиту по поверненню кредиту, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу від суми кредиту по поверненню кредиту за договором у розмірі 79735, 00 грн.

Розрахунок штрафу від суми кредиту по сплаті відсотків за користування кредитом, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу від суми кредиту по сплаті відсотків за користування кредитом за договором у розмірі 79735, 00 грн.

Крім того, позивач просить в рахунок погашення вищевказаної заборгованості у розмірі 2984943, 23 грн. звернути стягнення на заставне майно - земельну ділянку, що належить відповідачеві, та є предметом договору іпотеки № 32/138/840/002 від 23.09.2009 р., укладеним між ПАТ „Старокиївський банк” та ТОВ „СП Бориспіль”.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із забезпеченням виконання зобовязання іпотекою здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про заставу”, Законом України „Про іпотеку”, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Згідно ч. 1 ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ст. 589 цього ж кодексу у разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 1 Закону України „Про заставу” застава - це спосіб забезпечення зобовязань, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобовязання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ст. 19 цього ж закону за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно ч. 6 ст. 3 Закону України „Про іпотеку” у разі порушення боржником основного зобовязання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Частинами 1, 2 ст. 7 цього ж закону передбачено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобовязанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобовязання.

Якщо вимога за основним зобовязанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобовязання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобовязання.

Частиною 1 ст. 33 цього ж закону передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

У звязку із невиконанням відповідачем своїх обовязків щодо повернення позивачу кредиту у розмірі 1594700, 00 грн., щодо сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 642364, 69 грн., щодо сплати пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 163 755, 12 грн., щодо сплати пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 124 001, 28 грн., щодо сплати штрафу за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 79735, 00 грн., щодо сплати штрафу за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом у розмірі 79735, 00 грн. за кредитним договором № 32/840/К/138 від 30.09.2008 р., укладеним між АБ „Старокиївський банк”, правонаступником усіх прав та обовязків якого є ПАТ „Старокиївський банк”, та гр. ОСОБА_2., вимоги позивача про стягнення з відповідача 1594700, 00 грн. заборгованості по кредиту, 642364, 69 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 163 755, 12 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 124 001, 28 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 79735, 00 грн. штрафу за несвоєчасне повернення кредиту, 79735, 00 грн. штрафу за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом підлягають задоволенню за рахунок заставного майна земельної ділянки, площею 3, 8049 га, кадастровий № 3220881700:04:001:0160, що знаходиться в адміністративних межах Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, що є предметом договору іпотеки № 32/138/840/002 від 23.09.2009 р., укладеним між ПАТ „Старокиївський банк” та ТОВ „СП Бориспіль”.

Отже, вимоги позивача до відповідача про звернення стягнення на предмет іпотеки земельну ділянку за договором іпотеки № 32/138/840/002 від 23.09.2009 р., укладеним між ПАТ „Старокиївський банк” та ТОВ „СП Бориспіль”, є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „CП Бориспіль” (ідентифікаційний код 35512071) на користь Публічного акціонерного товариства „Старокиївський банк” (ідентифікаційний код 19024948) 1594700 (один мільйон пятсот девяносто чотири тисячі сімсот) грн. 00 (нуль) коп. заборгованості по кредиту, 642364 (шістсот сорок дві тисячі триста шістдесят чотири) грн. 69 (шістдесят девять) коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 163 755 (сто шістдесят три тисячі сімсот пятдесят пять) грн. 12 (дванадцять) коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 124 001 (сто двадцять чотири тисячі одна) грн. 28 (двадцять вісім) коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 79735 (сімдесят девять тисяч сімсот тридцять пять) грн. 00 (нуль) коп. штрафу за несвоєчасне повернення кредиту, 79735 (сімдесят девять тисяч сімсот тридцять пять) грн. 00 (нуль) коп. штрафу за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом шляхом звернення стягнення на заставне майно, а саме:

-за договором іпотеки № 32/138/840/002 від 23.09.2009 р., укладеним між Публічним акціонерним товариством „Старокиївський банк” (ідентифікаційний код 19024948) та Товариством з обмеженою відповідальністю „CП Бориспіль” (ідентифікаційний код 35512071) та нотаріально посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованим в реєстрі за № 1540, на земельну ділянку, площею 3, 8049 га, кадастровий № 3220881700:04:001:0160, що знаходиться в адміністративних межах Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю „CП Бориспіль” (ідентифікаційний код 35512071) згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 668945 від 12.08.2008 р., виданого Управлінням земельних ресурсів у Бориспільського району і зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020832300094.

3.Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „CП Бориспіль” (ідентифікаційний код 35512071) на користь Публічного акціонерного товариства „Старокиївський банк” (ідентифікаційний код 19024948) судові витрати 22 950 (двадцять дві тисячі девятсот пятдесят) грн. 00 (нуль) коп. державного мита і 212 (двісті дванадцять) грн. 40 (сорок) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

02 вересня 2011 р.