Рішення № 18162367, 25.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/17225.08.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкомрезерв"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль-Трейд"

про стягнення заборгованості

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність б/н від 06.06.2011р.;

від відповідача-1: не зявився;

від відповідача-2: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкомрезерв", Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль-Трейд" про стягнення 51955,07 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач-1 в порушення строків встановлених Договором фінансового лізингу № 1266/04/2008 від 03.04.2008 р. не повністю сплатив лізингові платежі, заборгувавши позивачу 43032,13 грн.

03.04.2008р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки №1266/04/2008 - П/Ю (Договір поруки), відповідно до якого відповідач-2 приймає на себе зобов'язання відповідати перед Позивачем за виконання відповідачем-1 його зобов'язань по Договору.

Однак, відповідачем-2 зобовязання перед позивачем також невиконані.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши солідарно з відповідачів на користь позивача 43032,13 грн. основного боргу, 6732,41 грн. інфляційних збитків, 2190,53 грн. 3% річних, а також понесені ним судові витрати: 520,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.06.2011р. порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 23.06.2011р.

В судове засідання 23.06.2011р. представники відповідачів не зявилися, причини неявки суду не повідомили, вимоги ухвали про порушення провадження по справі не виконали, у звязку з чим розгляд справи було відкладено до 15.08.2011р.

У звязку з перебуванням судді на лікарняному розгляд справи 15.08.2011р. було перенесено на 25.08.2011р.

В судове засідання 25.08.2011р. представники відповідачів повторно не зявилися, відзив на позов не надали, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачам на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємств згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідки станом на 25.03.2011р. наявні у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 03.06.2011, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Представник позивача в судовому засіданні 25.08.2011 підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено Договір фінансового лізингу № 1266/04/2008 (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого лізингодавець (позивач) зобовязався придбати у свою власність транспортний засіб згідно з встановленою специфікацією лізингоодержувача (відповідач-1) та передати його останньому у користування на визначений договором строк, а відповідач-1 сплачує за це лізингові платежі на умовах Договору.

У відповідності з положеннями пунктів 7.5, 7.6. Договору лізингові платежі нараховуються по кожному періоду строку фінансового лізингу, що зазначаються в графіку внесення платежів та який є невідємною частиною Договору.

За умовами п. 7.8. Договору відповідач-1 взяв на себе зобовязання вносити всі лізингові платежі в обсязі та у строки, встановлені в графіку внесення платежів, незалежно від виставлених чи отриманих рахунків лізингодавця, а також незалежно від фактичного використання майна, в тому числі, в період технічного обслуговування ремонту, втрати майна, протягом строку фінансового лізингу чи до моменту дострокового припинення договору.

Згідно п. 7.1.2 Договору поточний лізинговий платіж, який підлягає оплаті в гривнях, розраховується як результат суми лізингового платежу, який виражається в "у.о. ", згідно "Графи 3" додатку №1 на відповідну дату проведення платежу і Курсу 2, який збільшується на 1%. Курс 2 це курс, встановлений НБУ для одного Долара США на дату встановлену для проведення наступного лізингового платежу згідно графіку внесення платежів (п. 7.1.1. Договорів).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач-1 прийняв транспортний засіб, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000114 від 22.04.2008р. та довіреністю серії НБЖ № 081169 від 17.04.2008р.

Відповідач-1 в порушення умов вказаного договору, свої зобовязання виконував не належним чином, в результаті чого у останнього виникла заборгованість в розмірі 43032,13 грн., а тому позивач просить суд стягнути з відповідача-1 на користь позивача вказану заборгованість.

Разом з тим, 03.04.2008р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки № 1266/04/2008-П/Ю (Договір поруки).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч.1 ст.553 ЦК України).

Відповідно до п.1.1 Договору поруки Поручитель приймає на себе зобовязання відповідати перед Лізингодавцем за виконання Лізингоотримувачем його зобовязань по Договору фінансового лізингу № 1266/04/2008 в порядку, обємі та на умовах передбачених Договором поруки.

Згідно з ст. 554 ЦК України та п. 1.2 Договору поруки встановлено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання Лізингоотримувачем його зобовязань по Договору фінансового лізингу Поручитель та Лізингоотримувач несуть перед Лізингодавцем солідарну відповідальність.

Пункт 3.5 Договору поруки передбачає, що Поручитель надає право Лізингодавцю у випадку невиконання або неналежного виконання Лізингоотримувачем своїх зобовязань по Договору фінансового лізингу, звернути стягнення безпосередньо на його - Поручителя - грошові кошти та майно.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст. 543 ЦК України).

Позивач листом №416-03/11 від 15.02.2011р. звернувся до відповідача-2, в якому повідомив про наявність у відповідача-1 заборгованості по лізинговим платежам та поставив вимогу сплатити його заборгованість по лізинговим платежам у повному обсязі у вказаний термін.

Проте на час звернення позивача до суду з даним позовом, відповідач-2 так і не виконав вимоги, поставлені у ньому.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідачі в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростували, розміру позовних вимог не оспорили, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідачів 6732,41 грн. інфляційних збитків та 2190,53 грн. 3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок інфляційних збитків, нарахованих позивачем, господарський суд приходить до висновку, що їх нарахування здійснено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промкомрезерв" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 37-А, код ЄДРПОУ 32668825), Товариства з обмеженою відповідальністю "Текстиль-Трейд" (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Вишневе, вул. Київська, 4, код ЄДРПОУ 33269335) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, корп. 2, Бізнес-Центр "Реноме", код ЄДРПОУ 33104543) 43032 (сорок три тисячі тридцять дві) грн. 13 коп. основного боргу, 6732 (шість тисяч сімсот тридцять дві) грн. 41 коп. інфляційних збитків, 2190 (дві тисячі сто девяносто) грн. 53 коп. 3% річних, 520 (пятсот двадцять) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя М.М. Якименко