Рішення № 18162270, 23.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/18323.08.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

До Державної науково-виробничої корпорації «Київський інститут автоматики»

Про стягнення 171142,46 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1. представник за довіреністю № До7/2011/04/22-33 від 22.04.11.

Від відповідача не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Державної науково-виробничої корпорації «Київський інститут автоматики»про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу за спожиту електричну енергію в розмірі 154 749 грн. 17 коп., суми основного боргу за спожиту реактивну електроенергію в розмірі 6 986 грн. 51 коп., пені в розмірі 4 669 грн. 85 коп., інфляційної складової боргу в розмірі 3 923 грн. 08 коп., 3% річних в розмірі 903 грн. 85 коп.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобовязань за Договором № 538 на користування електричною енергією від 10.01.91. в повному обсязі, внаслідок чого у Державної науково-виробничої корпорації «Київський інститут автоматики»виникла заборгованість перед позивачем за спожиту електричну енергію та спожиту реактивну електроенергію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.11. порушено провадження у справі № 30/183, розгляд справи було призначено на 19.07.11. о 12-30.

Представник відповідача в призначене судове засідання не зявився, заяв, клопотань не подав та не надіслав, поважних причин неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.11. розгляд справи № 30/183 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 23.08.11. о 11-10.

В судовому засіданні 23.08.11. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 23.08.11. повторно не зявився, вимоги ухвали суду від 19.07.11. у справі № 30/183 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/183.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

10.01.91. між позивачем та відповідачем укладено Договір № 538 на користування електричною енергією від 10.01.91. (далі Договір), відповідно до умов якого (п. 2.1) позивач зобовязується відпускати електроенергію як промислову продукцію відповідачу.

07.04.10. між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 538 від 10.01.91., відповідно до якої Договір викладено в новій редакції.

Згідно до Додатку № 1 до Додаткової угоди № 1 від 07.04.10. передбачено, що позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача за об'єктами відповідача згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є його невід'ємною частиною, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та Додатків до Договору, що є його невідємною частиною.

Відповідно до п. 2.2 Договору, позивач зобовязався Постачати Споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток «Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу»); згідно з категорією струмоприймачів відповідача, відповідно до Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) чинної редакції та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених Додатком «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; з дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

А відповідач в свою чергу зобовязався оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків «Порядок розрахунків»та «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Згідно п. 2 Додатку № 2 до Договору передбачено, що Споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати. Попередня оплата здійснюється до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю у розмірі повної вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з Додатком до договору «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам».

Споживач протягом перших трьох днів поточного розрахункового періоду здійснює платіж за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні в наступному розрахунковому періоді за тарифами, які діють на день здійснення платежу.

Обсяг електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні визначається відповідно до Додатка "Визначення платежу за резервування обсягу електричної енергії на покриття аварійної (екологічної) броні Споживача" до цього Договору.

Остаточний розрахунок за спожиту активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплата рахунків за перетікання реактивної електроенергії та інших платежів згідно з умовами цього Договору здійснюється на підставі виставлених Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання. Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період Постачальником мають бути враховані суми проведених попередніх платежів за споживання електричної енергії в поточному розрахунковому періоді.

Споживач протягом 30 календарних днів з дати отримання рахунка Постачальника здійснює повну оплату вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення Споживачем Правил користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Договір № 538 на користування електричною енергією від 10.01.91. є договором енергопостачання, а тому права та обовязки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем систематично порушуються договірні зобов'язання, внаслідок чого за період з 01.03.11. по 01.06.11. у відповідача виникла заборгованість за використану активну електричну енергію, яка станом на 01.06.11. становить 154 749,17 грн., та за період з 01.03.11. по 01.06.11. виникла заборгованість за використану реактивну електричну енергію, яка станом на 01.06.11. становить 6 896,51 грн., що підтверджується копіями звітів про спожиту електричну енергію за спірний період, рахунками-розшифровками за спірний період, актами приймання-передачі товарної продукції та актами надання послуги з компенсації перетікання реактивної енергії за спірний період, а також довідкою про надходження коштів за спожиту електричну енергію.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положеннями ст. 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу за спожиту електричну енергію в розмірі 154749, 17 грн. та сума основного боргу за спожиту реактивну електроенергію в розмірі 6986, 51 грн.

В звязку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь збитки від інфляції в розмірі 3923,08 грн. та 3 % річних в розмірі 903,85 грн.

Згідно ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 903,85 грн. 3 % річних та 3923,08 грн. збитків від інфляції, що відповідає розрахунку позивача.

Крім того, позивач на підставі п. 4.2.1 Додатку № 1 до Договору, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4669,85 грн. - пені.

Відповідно до п. 4.2.1 Додатку № 1 до Договору, сторонами погоджено, що за внесення платежів, передбачених п.п. 2.3.3-2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених відповідним Додатком, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій згідно з Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4669,85 грн. - пені, що відповідає розрахунку позивача.

Таким чином, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної науково-виробничої корпорації «Київський інститут автоматики»(04107, м. Київ, вул. Нагірна, 22, код ЄДРПОУ 05796251) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, розрахунковий рахунок зі спеціальним режимом використання № 26038301201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669; код ЄДРПОУ 00131305) 154749 (сто пятдесят чотири тисячі сімсот сорок девять) грн. 17 коп. - суму основного боргу за спожиту електричну енергію.

3. Стягнути з Державної науково-виробничої корпорації «Київський інститут автоматики»(04107, м. Київ, вул. Нагірна, 22, код ЄДРПОУ 05796251) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, розрахунковий рахунок № 26090330718 у АТ «Сбербанк Росії»МФО 320627, код ЄДРПОУ 00131305) 6986 (шість тисяч девятсот вісімдесят шість) грн. 51 коп. - суму основного боргу за спожиту реактивну електроенергію.

4. Стягнути з Державної науково-виробничої корпорації «Київський інститут автоматики»(04107, м. Київ, вул. Нагірна, 22, код ЄДРПОУ 05796251) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, розрахунковий рахунок № 26008013002300 у АТ «Сбербанк Росії»МФО 320627, код ЄДРПОУ 26187763) 4669 (чотири тисячі шістсот шістдесят девять) грн. 85 коп. пені, 3923 (три тисячі девятсот двадцять три) грн. 08 коп. збитків від інфляції, 903 (девятсот три) грн. 85 коп. 3 % річних, 1 711 (одна тисяча сімсот одинадцять) грн. 42 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 31.08.11.