Рішення № 18162164, 07.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/29307.07.11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМАР"

до Закритого акціонерного товариства "Енвіл"

про стягнення 14059,59 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

від позивача не зявився

від відповідача ОСОБА_1 предст. за дов. № 23 від 10.02.11 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМАР" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Енвіл" про стягнення 14059,59 грн., що становить заборгованість за договором підряду № 25/03-09 від 27.05.2009 р. в розмірі 10441, 20 грн., 2117, 30 грн. інфляційних нарахувань в розмірі, трьох відсотків річних в розмірі 550, 95 грн. та пені в розмірі 950, 14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані виконанням Закритим акціонерним товариством "Енвіл" своїх зобовязань, щодо оплати виконаних робіт за договором підряду № 25/03-09 від 27.05.2009 р. не в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2011 р. порушено провадження у справі № 8/293, розгляд справи призначено на 07.07.2011 р., зобовязано сторін виконати певні дії.

До відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 07.07.2011 р., представник позивача не зявився, вимог ухвали не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перед початком розгляду справи по суті представника відповідача ознайомлено з його правами та обовязками, передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні розяснені положення ст.81-1 ГПК України.

В звязку з неподанням відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника відповідача , всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

27.03.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імар" (надалі підрядник, позивач) та Закритим акціонерним товариством "Енвіл" (надалі замовник, відповідач) був укладений договір підряду № 25/03-09 (надалі договір), згідно умов якого підрядник зобовязується виконати роботи по чистовому оздобленню приміщень на території рекреаційного комплексу в. м. Алупка, а замовник зобовязується прийняти та оплатити ці роботи.

На виконання умов договору, позивачем було виконано роботи на загальну суму 49375, 20 грн., що підтверджується актом здачі приймання робіт № 8 за липень 2009 р., який підписаний сторонами.

Пунктом 6.4. договору передбачено, що робота рахується виконаною після підписання сторонами акті приймання передачі виконаних робіт.

Згідно з п. 3.2. договору оплата за виконані роботи проводиться на протязі трьох банківських днів з моменту підписання акта приймання по формі КБ-3.

Проте, відповідачем не виконані зобовязання за договором, що призвело до виникнення заборгованості перед позивачем в розмірі 10441, 20 грн..

Проаналізувавши зміст укладеного договору № 25/03-09 від 27.05.2009 р. суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками цей договір є договором підряду.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Представник відповідача відзив на позовну заяву не надав, доказів повного виконання договору, щодо оплати робіт не надав.

Сума основної заборгованості підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.2011 р., підписаним сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Умовами договору передбачено, що оплата за виконані роботи проводиться на протязі трьох банківських днів з моменту підписання акта приймання по формі КБ-3.

В матеріалах справи наявний акт № 8 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2009 р., який підписано обома сторонами 25.08.2009 р.

Умовами договору встановлено, що термін оплати становить 5 днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт

Проте, станом на день подання позовної заяви, відповідач своїх зобовязань за договором не виконав, у звязку з чим спричинив виникнення заборгованості.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 10441, 20 грн. документально підтверджена, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Поряд з цим, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 950, 14 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Умовами договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати виконаних робіт замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,05 % від невиплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження повідомлених вище обставин, а тому судом визнається що відповідачем не доведено відсутності його вини у невиконання грошових зобовязань.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 950, 14 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 550,95 грн. за період з вересня 2009 р. по квітень 2011 р. та суму інфляційних збитків в розмірі 2117,30 грн. за період з вересня 2009 р. по квітень 2011 р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок розміру заявлених до стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні нарахування в розмірі 2117, 30 грн. та три відсотки річних в розмірі550, 95 грн.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеними вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 614, 625, 626, 837 ЦК України, ст. 193, 231 ГК України та ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Енвіл" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 18, ідентифікаційний код 30550772) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМАР" (03049, м. Київ, вул. пр-т. Повітрофлотський, буд. 11, кв. 1, ідентифікаційний код 32154593) 10441 (десять тисяч чотириста сорок одна) грн. 20 коп. основного боргу, 950 (девятсот пятдесят) грн. 14 коп. пені, 2117 (дві тисячі сто сімнадцять) грн. 30 коп. інфляційних нарахувань, 550 (пятсот пятдесят) грн. 95 коп. трьох відсотків річних, 140 (сто сорок) грн. 60 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяВ.С. Катрич