Рішення № 18161968, 31.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/25031.08.11

За позовом Приватного підприємства “Охоронна компанія “Пересвіт”

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖД Плюс”

2) Закритого акціонерного товариства “Український центр

обслуговування пасажирів на залізничному транспорті”

3) Товариства з обмеженою відповідальністю “Агенство експрес”

про стягнення 15250,99 грн.

.

Суддя Трофименко Т.Ю

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 по довіреності №б/н від 04.04.2011р.

Від відповідачів не з»явилися

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства “Охоронна компанія “Пересвіт” про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖД Плюс”, Закритого акціонерного товариства “Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Агенство експрес” 15250,99 грн., із яких: 11329,19 грн. інфляційні нарахування, 3921,80 грн. трьох відсотків річних у звязку з неналежним виконанням відповідачами умов договору №16 про надання послуг з охорони.

Ухвалою суду від 01.08..2011 р. було порушено провадження у справі № 36/250 та призначено її розгляд на 31.08.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 31.08.20101 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідачів в судове засідання не з»явилися, не виконали вимог суду викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі від 01.08.2011 року. Заяв, клопотань від відповідачів на адресу суду не надходило.

Відповідачі належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвали суду про порушення провадження у справі направлялись на адреси відповідачів, що зазначені в позовній заяві. Відповідач -1 ухвалу суду отримав 05.08.2011р., відповідач -2 ухвалу отримав 04.08.2011р., відповідач -3 ухвалу суду отримав 04.08.2011р. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідачів про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представників відповідачів та їх відзивів на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача Господарський суд міста Києва, суд-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обовязків. Цивільні права і обовязки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. До зобовязань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобовязань.

21.11.2007 року між Приватним підприємством "Охоронна компанія "Пересвіт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЖД Плюс", Закритим акціонерним товариством "Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті України", Товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство експрес", в особі директора TOB "ЖД Плюс" Косминіна С.В., був укладений Договір № 16 про надання послуг з охорони.

Відповідно до умов договору відповідачі солідарно зобов'язались своєчасно сплачувати за послуги з охорони.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2009р. у справі №16/71 за позовом Приватного підприємства “Охоронна компанія “Пересвіт” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖД Плюс”, Закритого акціонерного товариства “Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті”, Товариство з обмеженою відповідальністю “Агенство експрес” про стягнення 43189 грн. 43 коп. з яких: 37415 грн. 20 коп. основного боргу - заборгованості за договором № 16 про надання послуг з охорони від 21.11.07р., 3900,91 грн. пені, 1384 грн. 36 коп. інфляційних нарахувань, 488 грн. 96 коп. річних за неналежне виконання зобов”язань затверджено мирову угоду між ПП “Охронна компанія Пересвіт”, в особі ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності від 11 листопада 2008 року (далі - "Позивач") та ТОВ “ЖД ПЛЮС”, в особі ОСОБА_3, що діє на підставі Довіреності від 30 грудня 2008 року (надалі іменується "Відповідач"), на наступних умовах:

Відповідач бере на себе зобовязання виплатити Позивачу заборгованість по договору № 16 від 21.11.2007 року до 24 квітня 2009 року, що є предметом спору, в сумі 37415 грн. 20 коп., та 3900 грн. 91 коп. пені, 431 грн. 89 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. ІТЗ судового процесу.

Виплата коштів здійснюється в безготівковому порядку на рахунок Позивача №. 2600710553 в “Черкаська ОД “Райфайзен банк Аваль”МФО 354411.

Позивач не претендує на виплату інших сум, які були заявлені в позовній заяві, крім витрат зазначених в п.1 даної Мирової угоди.

Позивач заявляє, що з моменту підписання цієї Мирової угоди, у випадку належного її виконання, не матиме жодних майнових претензій до Відповідача з приводу заборгованості, зазначеної в цій Мировій угоді.

Провадження у справі щодо позивних вимог до відповідачів 2 і 3 припинено за п.1 ст.80 ГПК України.

Спір виник внаслідок того, що відповідач-1 в добровільному порядку не виконав мирову угоду, що затверджена Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2009р. у справі №16/7.

У звязку з вищевикладеним, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів 111329,19 грн. інфляційних нарахувань, 3921,80 грн. трьох відсотків річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем -1 виконання грошового зобовязання в сумі 37415, 20 грн., з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 11329,19 грн. інфляційних нарахувань та 3884,30 грн. річних відсотків. В частині позовних вимог про стягнення 37,50 грн. 3% річних провадження по справі підлягає припиненню на підставі п.2 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивачем по справі №16/71 вимоги про стягнення 3% річних заявлялись за період з 10.07.2008р. по 18.07.008р.

Позовні вимоги до відповідача 2 та 3 задоволенню не підлягають, оскільки матеріалами справи та ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2009р. у справі №16/71 підтверджується порушення зобовязань по договору № 16 про надання послуг з охорони від 21.11.07р. саме відповідачем -1.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача -1 пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, п. 2 ч.1 ст. 80, ст..ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЖД Плюс” (01021, м.Київ, Кловський узвіз,10, код ЄДРПОУ 34611077) на користь Приватного підприємства “Охоронна компанія “Пересвіт”(18000, м. Черкаси, бул. Шевченка, 419, кв.13, код ЄДРПОУ 33903633) 3884 грн. 30 коп. 3% річних, 11239 грн. 19 коп. інфляційних.

В частині позовних вимог про стягнення 37 грн. 50 коп. - 3% річних провадження у справі припинити.

В частині позовних вимог до Закритого акціонерного товариства “Український центр обслуговування пасажирів на залізничному транспорті”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Агенство експрес” в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т. Ю. Трофименко

Повний текст рішення складено

01.09.2011р.