Рішення № 18161682, 26.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/21826.08.11 За позовом:Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія 611"

ДоПриватне акціонерне товариство "Європейська страхова компанія"

Простягнення частки страхового відшкодування за договором 2837,79 грн.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача Корнієнко Г.О.

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія 611" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Європейська страхова компанія" про стягнення частки страхового відшкодування за договором 2837,79 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2011 р. порушено провадження у справі № 58/216, розгляд справи призначено на 27.07.2011 р.

У судове засідання 27.07.2011 року представники позивача та відповідача не з'явились, про причини неявки належним чином суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В звязку з неявкою позивача, відповідача, та необхідністю витребування додаткових документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2011 року розгляд справи відкладено на 26.08.2011 року.

26.08.2011 року у судове засідання зявився представник позивача. Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва надсилались на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За вказаних обставин відповідач вважається належним чином повідомленим господарським судом про час і місце її розгляду справи.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 26.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Гарант Поліс»правонаступник якої є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія 611»та Закритим акціонерним товариством «Європейська страхова компанія»було укладено Договір № 79/07-Ф11 про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) (надалі Договір ретроцесії).

Відповідно до пункту 1.1. Договору ретроцесії предметом договору є загальні умови перестрахування (ретроцесії) ризиків, взаємно переданих (прийнятих) Сторонами на факультативній (необов'язковій) основі по договорах факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права та обов'язки Сторін, що беруть участь у перестрахуванні (ретроцесії). Під ризиком (страховим ризиком) розуміється подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки імовірності і випадковост і настання. Під передачею ризику в перестрахування розуміється страхування одним Страховиком на визначених договором факультативного перестрахування (ретроцесії), ковер-нотом (далі конкретний договір перестрахування) ризику виконання усіх чи частини своїх обов'язків перед Страхувальником в іншого Страховика.

Вищезазначеним Договором ретроцесії передбачено, що в факультативне перестрахування (ретроцесію) передаються ризики (частина ризиків), визначені в кожному конкретному випадку договором факультативного перестрахування (ретроцесії), надалі ковер- нот, що містить основні умови необхідні для акцептування цього ризику.

У рамках вищезазначеного Договору ретроцесії було укладено Ковер-Нот№ GP/3/EVINCO від 15 серпня 2007 року, відповідно до якого Відповідачем було прийнято в перестрахування частину ризиків за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів та страхування громадян від нещасних випадків СТЗ № 0001/001/07/010 від 13 серпня 2007 року (Страхувальник ОСОБА_1: застрахований транспортний засіб YARIS, реєстраційний номер - НОМЕР_1).

13 травня 2008 року Страхувальник звернувся до ЗАТ «Страхова компанія 611»із заявою-повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку, а саме пошкодження застрахованого автомобіля внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 08 травня 2008 року на вул. Пушкінська в смт. Красилівка Київської області, про що було повідомлено Відповідача у порядку та строки, передбачені Договором ретроцесії (копія відповідного листа долучено до матеріалів справи).

ЗАТ «Страхова компанія 611»було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, складено страховий акт № 189/014-08/СТЗ від 01 серпня 2008 року, на підставі якого було виплачено страхове відшкодування у розмірі 5284,52 грн.

Згідно із підпунктом 5 пункту 2.10 Ковер-Ноти № GP/3/EVINCO від 15 серпня 2007 року при настанні страхового випадку ГІерестраховик зобов'язується перерахувати Перестрахувальнику відповідну долю страхового відшкодування в межах прийнятого на себе обсягу відповідальності протягом десяти календарних днів після отримання від Перестрахувальника Страхового акта.

Відповідно до положень пункту 7.1. Договору ретроцесії при настанні страхового випадку, передбаченого оригінальним договором страхування і конкретним договором перестрахування, Перестраховик сплачує Перестрахувальнику (або за дорученням Перестрахувальника Страхувальник)' (Вигодонабувачу) частину страхового відшкодування, що відповідає його частці (обсягу) відповідальності за конкретним договором перестрахування, протягом 10 (десяти) банківських днів після одержання від Перестрахувальника визначеного комплекту документів, а також документів, перестрахового акту (його копії) (іншого документу, передбаченого Правилами страхування Страховика).

23 листопада 2009 року листом вих. № 1328 Позивач звернувся до Відповідача з письмовою заявою, яка містить розрахунок частки страхового відшкодування у розмірі 2837,79 грн. (розрахунок якої міститься у Дебет - Ноті № GP/3/EVINCO), до якого були додані всі передбачені пунктом 7.1. Договору ретроцесії документи, в тому числі і вищезазначений страховий акт.

Згідно з пунктом 7.2. Договору ретроцесії, Перестраховик вправі вимагати від Перестрахувальника інші документи, що підтверджують факт настання страхового випадку та правильність визначення суми збитку. Відповідна вимога має бути заявлена не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з дня надання Перестрахувальником переліку документів, обумовленого в п. 7.1. цього Договору. Відсутність такої вимоги в зазначений термін означає згоду та визнання Приймаючою стороною страхової події.

Згідно з п. 7.3. Договору ретроцесії у випадку відмови Перестраховика в оплаті своєї частини страхового відшкодування за конкретним договором перестрахування або або зменшення її частини. Перестраховик зобов'язаний письмово повідомити про це Перестрахувальника протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня надання Перестрахувальником переліку документів, обговореного в п. 7.1., 7.2. Договору ретроцесії. з обґрунтуванням причин відмови.

Позивач зазначає, що у порушення умов договору відповідачем частка страхового відшкодування по вищезазначеному випадку не виплачена, заперечення або будь-які інші відповіді за результатами розгляду листа Позивача № 1328 від 23 листопада 2009 року не надані

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до ст. 987 Цивільного кодексу за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Статтею 12 Закону України «Про страхування»передбачено, що перестрахування це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Так, судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач, після сплати Перестрахувальником страхового відшкодування направив відповідачу лист 23.11.2009 року з пакетом документів з вимогою сплатити на його користь частку у перестраховому відшкодуванні, яка містить розрахунок частки страхового відшкодування у розмірі 2837,79 грн. (розрахунок якої міститься у Дебет - Ноті № GP/3/EVINCO), до якого були додані всі передбачені пунктом 7.1. Договору ретроцесії документи, в тому числі і страховий акт.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

На час розгляду справи в суді сума грошових коштів по сплаті частки в страховому відшкодуванні Перестраховиком до Перестрахувальника не надходила.

Враховуючи все вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Європейська страхова компанія" (03061, м. Київ, Солом'янський р-н. вул. Постова, буд.56, ідентифікаційний код 32825387) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія 611" (01010, м. Київ. Печерський р-н. вул. Московська, буд.8, літера Б, ідентифікаційний код 34241389) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму 2837, 79 грн. (дві тисячі вісімсот тридцять сім гривень 79 коп.) боргу, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено : 29.08.2011 р