Рішення № 18161646, 26.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/22226.08.11 За позовом:Приватне акціонерне товариство "Український Страховий Капітал"

ДоВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”

Простягнення суми заборгованості у розмірі 12 067,80 грн

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1., предст. за дов. №14/05/11 від 16.05.2011 р.

Від відповідача ОСОБА_2, предст. за дов. б/н, від 08.12.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Український Страховий Капітал" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення суми заборгованості у розмірі 12 067,80 грн

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2011 р. порушено провадження у справі № 58/222, розгляд справи призначено на 27.07.2011 р.

У судове засідання 27.07.2011 року представник позивача з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 27.07.2011 року не з'явився, про причини неявки належним чином суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав усні пояснення по справі.

Представник позивача надав суду усне клопотання про заміну відповідача.

Клопотання судом задоволено.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог.

Заява про уточнення позовних вимог приймається судом до розгляду.

Представник позивача надав суду клопотання про забезпечення позову.

У задоволенні клопотання судом відмовлено.

В звязку із задоволенням клопотання відповідача та необхідністю витребування додаткових документів по справі, розгляд справи було відкладено.

У судове засідання 26.08.2011 року представники позивача та відповідача з'явились.

19.08.2011 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Представник відповідача на виконання вимог ухвали суду надав відзив на позовну заяву.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечує в частині збільшення позовних вимог.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав відповідно до збільшення позовних вимог.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 26.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.11.2008 року між Приватним акціонерним товариством «Український страховий капітал»(надалі Позивач, Страховик) та ОСОБА_4 (надалі Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № ТР 08/068/1106 ОФ (надалі Договір страхування) (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до якого було застраховано майнові інтереси Страхувальника, що не суперечать законодавству України, які повязані з володінням. Користуванням засобом наземного транспорту, а саме автомобілем «Ніссан», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до п. 15.1 Договору страхування, страховим ризиком є дорожньо-транспортна пригода.

Вказаний страховий випадок настав 15.08.2009 року на автодорозі Іллічівськ Санжійка, керуючи автомобілем Хонда, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, водій ОСОБА_3 не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Ніссан», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду, виданою Відділом забезпечення діяльності підрозділів ДПС УДАІ ГУМВС України в Одеській області (копія наявна в матеріалах справи).

Постановою Овідіопольського районного суду від 18.09.2009 року (копія наявна в матеріалах справи) визнано ОСОБА_3 винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «Нісан», державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

28.08.2010 року Позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 12067,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №8025 від 21.08.2010 року (копія наявна в матеріалах справи).

Як свідчать матеріали справи, цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Хонда, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 застраховано у Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (надалі Відповідач) за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/8194073 (копія наявна в матеріалах справи).

Крім того, позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить стягнути з відповідача 1130,63 грн. пені, інфляційне відшкодування у розмірі 10866,10 грн. та три відсотки річних у розмірі 512,80грн..

Позивач, як підставу нарахування пені зазначає п. 37.2 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У відповідності до ст. 5 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у звязку з укладенням відповідачем полісу № ВВ/8194073 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Хонда, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до Позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до Відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації транспортного засобу Рено, державний реєстраційний номер НОМЕР_3.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом.

Згідно умов договору страхування одним із страхових випадків, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП пошкоджено автомобіль Страхувальника (п.15.1 Договору страхування).

Страхове відшкодування виплачується Страховиком згідно з Договором на підставі письмової заяви Страхувальника (його правонаступника, Вигодонабувача) і Страхового акту, який складається Страховиком.

На підставі статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування" до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Згідно частини першої статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до Звіту № 113/09 про оцінку вартості матеріальних збитків, спричинених власнику автомобіля «Нісан», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, пошкодженого в результаті ДТП від 21.08.2009 року (копія наявна в матеріалах справи), вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля «Нісан», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в результаті дорожньо-транспортної пригоди на дату оцінки складає 12371,21 грн.

За вказаною дорожньо-транспортною пригодою Позивачем було складено Страховий акт № ТР/05/044-09 від 28.08.2009 року (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до якого було прийнято рішення про визнання події страховим випадком та виплату страхового відшкодування у розмірі 12067,80 грн.

28.08.2010 року Позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 12067,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №8025 від 21.08.2010 року (копія наявна в матеріалах справи).

Після виплати страхового відшкодування у Позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування завданої шкоди (в порядку регресу).

18.02.2010 року на адресу Відповідача було направлено заяву про виплату страхового відшкодування вих. №056 від 18.02.2010 року (копія наявна в матеріалах справи) із передбаченим ст. 35 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»пакетом документів, отримання якої підтверджується відміткою про отримання від 19.02.2010 року вх. №419 (копія наявна в матеріалах справи).

Згідно з п. 37.1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Відповідно до п.п. 36.1, 36.2 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування. Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.

Станом на момент розгляду справи Відповідач про результати розгляду заяви Позивача належним чином не повідомив, страхове відшкодування на користь Позивача не сплатив.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 37 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів, а саме заяви про виплату страхового відшкодування. Таким чином, відповідач мав сплатити позивачу відшкодування в чітко визначений законом строк.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача про стягнення з Відповідача шкоди в порядку регресу є обґрунтованою, була доведена Позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню в розмірі 12067,80 грн.

Стосовно заявлених позивачем вимог в частині стягнення з відповідача 1130,63 грн. пені, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ст. 992 Цивільного кодексу України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати, страховик зобовязаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача в порядку регресу на підставі ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 Цивільного кодексу України виплаченого страхового відшкодування, отже, між сторонами у справі відсутні як договірні зобовязання, так і грошові зобовязання.

Оскільки спеціальними законами, які застосовуються до даних правовідносин Закон України “Про страхування” та Закон України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, не передбачено розмір неустойки (пені) у разі звернення страхової компанії з регресним позовом до страхової компанії, відповідальної за шкоду, заподіяну винуватцем ДТП, а договірних відносин між сторонами немає, відповідно відсутні і правові підстави для стягнення пені в сумі 1130,63 грн.

Крім того, позивач заявив про стягнення з відповідача 512,80 грн. 3% річних та 1086,10 грн.. збитків, повязаних з інфляцією.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки,

Згідно з ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно стаття 27 Закону України "Про страхування" зазначає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Приписами п.1 ч.3 ст.22 ЦК України,встановлено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Таким чином, виходячи зі змісту п.1 ч. 3 ст.22, ст.993, ч-1 ст.1191 ЦК України, ч. 3 ст. 198 ГК України та ст. 27 Закону України "Про страхуватися" до позивача (скаржника) виключно у межах фактичних витрат перейшло право зворотної вимоги до особи (ВАТ «НАСК «Оранта»), відповідальної за заподіяний збиток, тобто без права на розширення вказаних меж шляхом додаткового нарахування інфляційних втрат, 3% річних та процентів за користування чужими грошовими коштами, оскільки у деліктних правовідносинах чинне цивільне законодавство не передбачає відшкодування шкоди в порядку регресу у більшому розмірі (з врахуванням інфляційних втрат та 3% річних).

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 512,80 грн. 3% річних та 1086,10 грн. збитків повязаних з інфляцією задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва-

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд.75; код ЄДРПОУ 00034186) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Приватного акціонерного товариства "Український Страховий Капітал" (01021, м. Київ, вул. Грушевського, будинок 28/2-А, н.п. №43; код ЄДРПОУ 23707357) суму шкоди в порядку регресу у розмірі 12067 (дванадцять тисяч шістдесят сім) грн. 80 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 120 (сто двадцять) грн. 68 коп., 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено: 29.08.2011 р.