Рішення № 18160991, 30.08.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "30" серпня 2011 р. справа № 18/1588 Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 04.04.2011р.,

ОСОБА_2, довіреність від 10.01.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 23.06.2010р.,

ОСОБА_4, довіреність від 24.06.2010р.;

ОСОБА_5, довіреність від 23.06.2010р.;

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕФІ-Транс" (м.Київ) <В особі(назва) >

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" (м.Новоград-Волинський)

про стягнення 216668,95грн. (згідно заяви про збільшення позовних вимог (т.1, а.с.107-108),

Позивачем пред'явлено позов до відповідача про стягнення 207635,83грн. заборгованості, з яких: 201196,80грн. основного боргу, 4506,81грн. - пені, 1005,98грн. - інфляційних.

Заявою про збільшення позовних вимог №31/01 від 31.01.2011р. позивач збільшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованості в сумі 216668,95грн., з яких: 201196,80грн. - основного боргу, 9496,49грн. - пені, 4023,94грн. - інфляційних, 1951,72грн. - 3% річних (т.1, а.с.107-111).

Спір розглядається в межах збільшених позовних вимог.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених у відповідних заявах та додаткових письмових поясненнях (т.1, а.с.115-117, т.2, а.с.1-4, 129-134), в яких вказано, що позивач (як експедитор провізного вантажу згідно договору транспортного експедирування, укладеного з відповідачем, як із замовником послуги організації перевезення експортно-імпортних та транспортних вантажів) під час виконання договору поніс додаткові витрати. При цьому, донарахування провізних платежів за перевезення вантажу на суму 201196,80грн. виникло внаслідок невірного зазначення відповідачем (як замовником по договору транспортного експедирування) у залізничних накладних коду провізного вантажу. Позивач зазначає, що по прибутті вагонів на станцію призначення представниками залізниці Російської Федерації були проведені комісійні перевірки відповідності найменування вантажу, вказаного в документах на перевезення, фактично завантаженому у вагони вантажу. За результатами перевірки комісією встановлено факт невідповідності коду вантажу, а саме: в документах на перевезення зазначався код вантажу за ЄТСНВ 662093, а вантаж, який знаходився у вагонах відповідав коду за ЄТСНВ 661194. У зв'язку з цим було складено комерційні акти та проведено перерахунок провізного тарифу, виходячи з коду за ЄТСНВ 661194, тобто із застосуванням поправочного коефіцієнту 1,54 до того тарифу, який відповідав коду вантажу 662093.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили проти позову з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях (т.1, а.с.45-51, 129-132, т.2, а.с.97-99, 139-144), в яких, зокрема, зазначено, що позивач безпідставно поніс додаткові витрати, оскільки код вантажу згідно з ЄТСНВ був зазначений відповідачем у накладних вірно і цей код не змінювався, тому позивачу слід вимагати сплати додатково понесених витрат у його контрагентів, які безпідставно виставляли рахунки на оплату таких витрат.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 25 травня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ефі-Транс" (експедитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" (клієнт, відповідач) укладено генеральну угоду транспортного експедирування (т.1, а.с.10-15), за умовами якої клієнт доручив, а експедитор зобовязався за плату і за рахунок клієнта організувати перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів клієнта залізничним транспортом (п.1.1 договору).

Експедитор уповноважений від свого імені та за рахунок Клієнта укладати угоди із транспортними та іншими підприємствами відносно перевезення вантажу, який є предметом даного договору (п.1.2).

Розділом 2 договору сторони передбачили порядок надання послуги, зокрема, п.2.2 договору сторони передбачили, що клієнт не пізніше пяти днів до запланованої дати відправлення вантажу направляє експедитору заявку із зазначенням маршруту та всіх можливих даних про вантаж та в обовязковому порядку зазначає: найменування, кількість, код вантажу ГНГ, ЄТСНВ, кількість вагонів, завантаження вагонів, терміни транспортування, станції відправлення, станції призначення вантажу, найменування вантажовідправника та вантажоотримувача.

Угода між експедитором та клієнтом відносно організації та здійснення транспортного експедирування, відповідної партії вантажу клієнта, вважається укладеною між сторонами з дати отримання експедитором заявки від клієнта (п.2.5 договору з врахуванням протоколу розбіжностей).

Додаткові угоди, заявки та інші документи можуть направлятися іншій стороні такими засобами зв'язку як кур'єром, поштою, телеграфом, телетайпом, факсимільно, комп'ютерною мережею (п.2.6).

Сторони здійснюють прийом-передачу робіт (послуг), шляхом складання актів виконаних робіт (послуг), в яких фіксуються всі транспортно-експедиторські послуги, отримані клієнтом від експедитора. Факт надання послуги експедитором підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів, що відображають маршрут вантажу від пункту відправника до пункту призначення (п.п.2.10; 2.11 договору).

Пунктами 3.2.1; 3.2.2; 3.2.4 договору сторони визначили, що клієнт зобовязаний своєчасно перераховувати експедитору грошові кошти, необхідні для проведення розрахунків із залізницями та іншими підприємствами, послуги яких необхідні для транспортування вантажів клієнта, а також виплачує плату експедитору у порядку, узгодженому даним договором. Своєчасно надавати експедитору повну, точну та достовірну інформацію відносно найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його якості, умов перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обовязків по даному договору. З а б е з п е ч и т и п р а в и л ь н е о ф о р м л е н н я перевізних документів, наявність всіх документів необхідних для виконання митних, санітарних та інших процедур, які долучаються до перевізних документів відповідно з діючим законодавством України, СМГС та іншими міжнародними угодами, у відповідності з інструкціями експедитора.

Клієнт перераховує експедитору грошові кошти за надані послуги з перевезення відповідних партій вантажів, згідно виставлених рахунків на протязі 30 календарних днів з моменту надання вагонів під завантаження. Грошові кошти, що надаються клієнтом експедитору для виконання даного договору є власністю клієнта. Допускається оплата рахунків, переданих за допомогою факсимільного звязку (п.4.1 договору з врахуванням протоколу розбіжностей).

У разі, якщо вартість фактично понесених експедитором витрат на організацію перевезення вантажу у відповідності із заявкою клієнта перевищила раніше узгоджену сторонами суму, клієнт з о б о в ' я з а н и й к о м п е н с у в а т и експедитору відповідну різницю на підставі рахунків, отриманих від залізниць та інших підприємств (п.4.9 договору).

З матеріалів справи вбачається, згідно заявок на перевезення вантажу №415 від 09.06.2010р., №416 від 09.06.2010р., №448 від 17.06.2010р., №449 від 17.06.2010р., №540 від 09.07.2010р., №541 від 09.07.2010р., №561 від 16.07.2010р., №562 від 16.07.2010р. (т.1, а.с.52-61) ТОВ "Юнік Фарма" замовило ТОВ "Ефі-Транс" організацію перевезення вантажу залізничним транспортом відповідно Ст.Житомир, ПЗЗ-345606 Ст.Ставрополь, Півн.Кав.З-527008

На підставі вказаних заявок позивач здійснив для відповідача перевезення вантажу за вказаними у заявках маршрутах. Факт здійснення перевезення вантажу підтверджується залізничними накладними (СМГС накладна малої швидкості) та рахунками на оплату (а.с.38-79; 68-77). Відповідач не заперечує факту здійснення позивачем перевезення вантажу згідно відповідних замовлень відповідача. Позивач не заперечує факту оплати відповідачем виставлених рахунків.

Матеріалами справи підтверджується, що по прибутті вагонів на станцію призначення Ставрополь, представниками залізниць Російської Федерації були проведені комісійні перевірки відповідності найменування вантажу, вказаного в документах на перевезення фактично завантаженому та встановлено факт невідповідності коду вантажу, а саме в документах на перевезення зазначався код перевезення вантажу за ЄТСНВ 662093 "Тара стеклянная новая, непоименованая в алфавите", проте вантаж, який фактично знаходився у вагонах, відповідав коду за ЄТСНВ 661194 "Посуда медицинская".

За результатами перевірки складено комерційні акти (т.2, а.с.83-93) та проведено перерахунок перевізного тарифу, виходячи з коду ЄТСНВ 661194, наслідком чого стала зміна класу вантажу з ІІ на ІІІ та збільшено провізний тариф на поправочний коефіцієнт 1,54.

Враховуючи неправильне зазначення відповідачем коду вантажу, позивач в інтересах відповідача на виконання взятих на себе зобов'язань за договором поніс додаткові витрати, повязані з організацією перевезення вантажу ТОВ "Юнік Фарма" на загальну суму 201196,80грн., які позивач і просить стягнути з відповідача.

Суд визнає позовні вимоги позивача обґрунтованими, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.18 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення залізниця повинна скласти комерційний акт, якщо під час перевезення або видачі вантажу вона здійснює перевірку стану вантажу, його маси або кількості місць, а також наявність накладної і при цьому встановлює:

1) повну або часткову втрату вантажу, недостачу маси, його пошкодження, псую або зниження якості вантажу по інших причинах;

2) невідповідність між відомостями, вказаними в накладній, і вантажем в натурі про найменування, масу, кількість місць .

Пунктом п.3.2.4 генерального договору транспортного експедирування від 25.05.2010р. передбачено обовязок клієнта забезпечити правильне оформлення перевізних документів.

Матеріалами справи, зокрема копіями залізничних накладних та заявок відповідача підтверджується, що при оформленні перевізних документів відповідач вказував код вантажу згідно Гармонізованої номенклатури вантажів (ГНВ) 70109071 та згідно Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів (ЄТСНВ) 662093, тоді як вантаж, який знаходився у вагонах відповідав коду Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів (ЄТСНВ) 661194 (т.1, а.с.52-61; 38-79).

Приписами ч.2 ст.12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлено, що клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Також, як вже зазначалось, умовами договору, зокрема п.4.9, сторони погодили, що у випадку якщо вартість фактично понесених експедитором витрат на організацію перевезення вантажу відповідно до заявки клієнта перевищила погоджену раніше сторонами суму, клієнт зобовязаний компенсувати експедитору відповідну різницю на підставі рахунків, отриманих від залізниць та інших підприємств.

Позивач, на підтвердження понесених ним додаткових витрат щодо оплати послуг, повязаних зі зміною коду вантажу на суму 201196,80грн. надав копію рахунку ТОВ "Диспетчер" №3107100001 від 31.07.2010р., копію акту виконаних робіт №10 по договору №012/09 від 28.09.2009р., копії рахунків ТОВ "Експедит" №033 від 31.07.2010р., №037 від 31.08.2010р. та актів виконаних робіт від 31.07.2010р., 31.08.2010р., що були виставлені партнераминерезидентами для оплати.

ТОВ "Ефі-Транс" оплатило вказані рахунки, що підтверджується копіями платіжних доручень в іноземній валюті, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи сплату ТОВ "Ефі - Транс" додаткових витрат, повязаних зі зміною коду вантажу, останній виставив відповідачу для оплати рахунки №1007 від 27.07.2010р., №1190 від 31.08.2010р., №1203 від 02.09.2010р. на загальну суму 201196,80грн. (т.1, а.с.26-28).

Згідно п.2.10 договору сторони передбачили, що здійснюють приймання-передачу робіт (послуг), шляхом складання Актів виконаних робіт, у яких фіксуються всі транспортно-експедиторські послуги, отримані клієнтом від експедитора.

Пунктом 2.7 договору погоджено, що підписані та завірені печаткою документи, передані за допомогою факсимільного звязку, телексу або мережі компютерного звязку мають юридичну силу нарівні з оригіналами.

Як зазначає позивач, ТОВ "Ефі-Транс" направило відповідачу факсимільним зв'язком акт надання послуг №395 від 31.08.2010р. на суму 201196,80грн., підписання вказаного заперечує сторона відповідача. Позивач в заяві про уточнення підстав позову вказав про неможливість надання оригіналу вищевказаного акту, оскільки відповідач відмовляється повернути один примірник з оригінальним підписом та відтиском печатки (т.2, а.с.129-133).

Разом з тим, в матеріалах справи міститься лист відповідача за №707 від 02.02.2010р. (т.1, а.с.30, оригінал якого оглянуто в судовому засіданні), яким відповідач повідомив позивача, що у випадку невирішення питання, яке стосується перевізних платежів за перевезення вагонів за червень-серпень 2010р. згідно акту виконаних робіт №395 від 31 серпня 2010р. на загальну суму заборгованості 201196,80грн., ТОВ "Юнік Фарма" гарантує ТОВ "Ефі-Транс" повне погашення заборгованості до кінця вересня 2010р., у відповідності 50% до 15 вересня 2010р., решту - 50% до 30 вересня 2010р. Крім того, цим же листом ТОВ "Юнік Фарма" звернулась до ТОВ "Ефі-Транс" з проханням надати вагони під завантаження на 03.09.2010р. - 3 вагони, на 06.09.2010р. - 3 вагони.

Вказаний лист оформлений на фірмовому бланку відповідача, містить підпис директора ТОВ "Юнік Фарма" Махинова М.К. та печатку ТОВ "Юнік Фарма". Наявність вказаного листа не спростована відповідачем в установленому порядку.

За таких обставин, вказаним листом відповідач визнав наявність заборгованості перед позивачем у розмірі 201196,80грн., що утворилась внаслідок донарахування провізних платежів та визнав існування акту надання послуг №395 від 31.08.2010р.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву зазначає, що правильно вказував код вантажу, що підтверджується листом Головного комерційного управління Укрзалізниці №ЦМ-8/198 від 26.03.2010р. та листом Міністерства транспорту Російської Федерації від 08.10.2010р.

Дійсно, матеріалами справи стверджується, що відповідач до початку здійснення перевезення вантажу звернулось із відповідним листом до Головного комерційного управління Укрзалізниці, на який остання надала відповідь, що вантаж "Бутылки стеклянные для крови, лекарственных средств, инфузионных и трансфузионных препаратов, одноразового использования", які застосовуються для фасування, транспортування і зберігання крові, її компонентів, лікарських препаратів, трансфузійних і інфузійних препаратів відповідно до кодування ЄТСНВ відповідає коду 662093 "Тара стеклянная новая, не поименованная в алфавите", ГНВ 70109091 "Тара стеклянная для фармацевтической продукции, из цветного стекла" (т.1, а.с.133).

Однак відповідач не врахував, що транспортне перевезення відбувалось на території іншої держави, в зв'язку з чим останньому слід було звернутись до аналогічної організації Російської Федерації за таким же роз'ясненням.

Після завершення перевезення вантажу, 06 вересня 2010р. ТОВ "Юнік Фарма" направило лист до Міністерства транспорту Російської Федерації, в якому просило переглянути віднесення вантажу "Бутылки стеклянные для крови, лекарственных средств, инфузионных и трансфузионных препаратов" до коду ЄТСНВ 661194 "Посуда медицинская" (т.1, а.с.136-137). Цим же листом ТОВ "Юнік Фарма" просило підтвердити правильність оформлення залізничних накладних із зазначенням коду ЄТСНВ 662093, починаючи з моменту набрання чинності Постанови Уряду РФ №982 від 01.12.2009р.

Розглянувши звернення ТОВ "Юнік Фарма" Міністерство транспорту Російської Федерації листом від 08.10.2010р. (т.1, а.с.134) повідомило, що надані технічні умови були направлені до експертної організації. Згідно результатів експертних досліджень вантаж "Бутылки стеклянные для крови, лекарственных средств, инфузионных и трансфузионных препаратов, одноразового использования" віднесений до наступних кодів: 662093 ЄТСНГ "Тара стеклянная новая, не поименованая в алфавите", 70109071 ГНГ "Тара стеклянная для фармацевтической продукціи, номинальной емкостью болем 0,055л.".

Також, Міністерство транспорту РФ надало офіційне роз'яснення від 05 жовтня 2010р. №СА-19/11009, в якому роз'яснено, що при перевезенні вантажу "Бутылки стеклянные для крови, лекарственных средств, инфузионных и трансфузионных препаратов, одноразового использования" в провізних документах повинні зазначатися наступні коди Гармонізованої номенклатури вантажів та Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів:

- 662093 ЄТСНВ "Тава стеклянная новая, не поименованная в алфавите";

- 70109071 ГНВ "Тара стеклянная для фармацевтической продукции номинальной емкостью более 0,055л.".

Слід зазначити, що позивач з метою вирішення ситуації та зменшення розміру застосованого провізного платежу, залучивши партнерів нерезидентів, також звернувся до Російської залізниці з відповідним листом №09/10 від 19.10.2010р. (т.2, а.с.80-81).

Листом від 11.11.2010р. Російська залізниця повідомила, що претензія з приводу перерахунку нарахованих провізних платежів за перевезення склотари не може бути задоволена, оскільки при здійсненні перерахунку тарифу за перевезення по відправленням Житомир-Страврополь працівники залізниці керувались діючим на момент проведення комісійної перевірки розясненням Міністерства транспорту Росії від 15.09.2009р. №АМ 19/6004, згідно якого вантаж "Бутылки стеклянные для крови, лекарственных средств, инфузионных и трансфузионных препаратов" віднесений до коду ЕТСНГ 661194 "Посуда медицинская". Ро'зяснення Мінтрансу Росії від 05.10.2010р. №СА-19/11009, відповідно до якого вантаж "Бутылки стеклянные для крови, лекарственных средств, инфузионных и трансфузионных препаратов одноразового использования" віднесений до коду ЕТСНГ 662093 "Тара стеклянная новая, не поименованная в алфавите" Російська залізниця отримала п і с ля з а в е р ш е н н я п е р е в е з е н н я та стягнення провізних платежів.

Для встановлення необхідності понесення позивачем додаткових платежів під час супроводження вантажу відповідача, суд двічі направляв на адресу Міністерства транспорту Російської Федерації запити (.2, а.с.155, 165) про те, які коди ЄТСНВ та ГНВ на вантаж "Бутылки стеклянные для крови, лекарственных средств, инфузионных и трансфузионных препаратов, одноразового использования" діяли в період з 01.06.2010р. по 31.08.2010р. та на підставі яких нормативних актів, а також надати суду завірену копію роз'яснення Міністерства транспорту Росії від 15.09.2009р. №АМ-19/6004 (яке діяло до роз'яснення від 05.10.2010р. №СА-19/11009), згідно якого вантаж "Бутылки стеклянные для крови, лекарственных средств, инфузионных и трансфузионных препаратов" ГОСТ-10782-85 віднесено до коду ЕТСНВ 661194 "Посуда медицинская". Станом на час розгляду справи відповіді на зазначені запити не надійшли.

Натомість, в процесі розгляду справи в суді позивачем 24.04.2011р. було направлено листи до ВАТ "РЖД" та до Міністерства транспорту Російської Федерації з проханням надати роз'яснення та інформацію, щодо того, якими нормативними документами слід було керуватися та який код ЄТСНВ необхідно було застосовувати при транспортуванн6і вантажу відповідача у спірний період.

Згідно отриманого листа-відповіді на запит позивача, Російська залізниця повідомляє, що згідно роз'яснення Мінтрансу Росії від 15.09.2006р. №АМ-19/6004, яке діяло в період перевезення вантажу (червень-серпень 2010р.), вантаж "Бутылки стеклянные для крови, трансфузионных и инфузионных препаратов" ГОСТ -10782-85, "Бутылки стеклянные для крови, трансфузионных и инфузионных растворов, из стекла марки МТО с обработанной внутренней поверхностью сульфатом аммония для одноразового применения" ТУ-9461-004-00287556-2003 віднесені до коду ЕТСНВ 661194 "Посуда медицинская" (3 тарифний клас).

Роз'яснення Мінтрансу Росії від 05.10.2010р. №СА-19/11009 про віднесення вантажу "Бутылки стеклянные для крови, трансфузионных и инфузионных препаратов, одноразового использования" ТУ У 26.1-04763746-025:2008 до кодів 662093 ЕТСНВ "Тара стеклянная новая, не поименованная в алфавите" (2 тарифний клас), 70109071 ГПВ "Тара стеклянная для фармацевтической продукции, номинальной емкостью более 0,055л" застосовувалось до перевезень аналогічних вантажів в період п і с л я 05 жовтня 2010р. (т.2, а.с.173).

За таких обставин матеріалами справи доведено правомірність понесення позивачем додаткових витрат на суму 201196,80грн., які виникли внаслідок невідповідності коду вантажу вказаного відповідачем у провізних документах, фактично завантаженому.

Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Стаття 929 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.193 ГК України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічне зазначено і в ст.526 ЦК України.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст.229 ГК України та ч.1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 201196,80грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач на підставі п.4.3 договору просить суд стягнути з відповідача пеню, яка згідно розрахунку позивача становить 9496,49грн. (т.1, а.с.109).

Як свідчить зміст розділу 5 договору "Відповідальність сторін" сторони передбачили, що за прострочку перерахування грошових коштів експедитор має право вимагати від клієнта сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір пені за вказаний період згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, складає 10081,89грн (201196,80грн. (сума боргу) х (7,75% х 2/365 (подвійна облікова ставка НБУ)) х 118 (кількість прострочених днів)), проте позивач просить суд стягнути 9496,49грн., що є його правом.

Також позивач просить господарський суд на підставі ст.625 ЦК України стягнути з відповідача за прострочення грошового зобовязання 1951,72грн. 3% річних та 4023,94грн. інфляційних.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд, здійснивши перерахунок 3% річних, вважає обґрунтованою вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 1951,34грн. (201196,80грн. х 3% х 118/365). Вимога позивача в частині стягнення 0,38грн. 3% річних не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Перевіривши розрахунок інфляційних, господарський суд вважає, що за період з жовтня 2010р. по грудень 2010р. інфляційні складатимуть 3235,07грн. при наступному розрахунку: 201196,80грн. (сума боргу) х 100,5% (індекс інфляції за жовтень) х 100,3% (індекс інфляції за листопад) х 100,8% (індекс інфляції за листопад) х 102,1% (індекс інфляції за грудень) х 102,9% (індекс інфляції за грудень) 201196,80грн. = 3235,07грн.

Таким чином, вимога в частині стягнення 788,87грн. (4023,94грн. 3235,07грн.) інфляційних необґрунтована та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях до відзиву, не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються вищевикладеними обставинами.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню частково на суму 215879,43грн., з яких: 201196,80грн. - основного боргу; 9496,49грн. - пені; 3235,07грн. - інфляційних; 1951,34грн. - 3% річних.

У стягненні 788,87 інфляційних та 0,38грн. 3% річних суд відмовляє.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнік Фарма" (11701, м.Новоград-Волинський, вул.Шевченка, 19, код ЄДРПОУ 30600896)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ефі-Транс" (м.Київ, вул.Богданівська, 1-1, код ЄДРПОУ 32820284)

- 201196,80грн. - основного боргу;

- 9496,49грн. - пені;

- 3235,07грн. - інфляційних;

- 1951,34грн. - 3% річних;

- 2158,80грн. витрат по сплаті державного мита;

- 235,14грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В позові відмовити в частині стягнення 788,87 інфляційних та 0,38грн. 3% річних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя Соловей Л.А.

<Текст >

Повне рішення складено 05 вересня 2011 року

Віддрукувати 3прим: <Поле для текста >

1 - в справу

2,3 - сторонам

<Текст >

30.08.2011